Рішення

від 23.09.2014 по справі 904/5229/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.14р. Справа № 904/5229/14 За позовом Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ПРІМАВІАКОМПАНІ", м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про звільнення самовільно зайнятої ділянки, приведення її в придатний для використання стан, стягнення штрафу у розмірі 6 379,09 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від прокуратури: Спірідонова Є.О.,посвідчення № 023446 від 06.12.2013р., старший прокурор Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері;

від позивача: Армашова І.М., довіреність 28.03.2014р. № 9-4-0.6-2497/2-14, головний спеціаліст юридичного відділу;

від відповідача: Карташев В.О., паспорт НОМЕР_1 виданий 27.05.1996 року Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ПРІМАВІАКОМПАНІ" про звільнення самовільно зайнятої ділянки, приведення її в придатьний для використання стан та стягнення 6 379,09 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною перевіркою вимог законодавства щодо безпеки польотів на території Дніпропетровського транспортного регіону та використання земель транспорту ПП "ПРІМАВІАКОМПАНІ" Дніпропетровською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері спільно з Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, виїздом на місце, за результатами геодезичної зйомки встановлено, що ПП "ПРІМАВІАКОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 13431003) використовує земельну ділянку загальною площею 6,5554 га на території Петриківського району Дніпропетровської області самовільно за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), а також без додержання реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування, права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки державі заподіяні збитки, що визначені Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області у розмірі 6 379,09 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає висновок прокурора про самовільне заняття відповідачем спірної земельної ділянки необґрунтованим та таким, що складається з надуманих підстав. Посилаючись на п.п. „г" п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ„ N 7 від 16.04.2004 року із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N 2 вважає, що земельна ділянка загальною площею 6,5554 є частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель і споруд сільськогосподарського аеродрому, який на законних підставах є власністю відповідача.

23.09.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Проведеною перевіркою вимог законодавства щодо безпеки польотів на території Дніпропетровського транспортного регіону та використання земель транспорту ПП "ПРІМАВІАКОМПАНІ" Дніпропетровською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері спільно з Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, виїздом на місце, за результатами геодезичної зйомки встановлено, що ПП "ПРІМАВІАКОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 13431003) використовує земельну ділянку загальною площею 11,8406 га на території Петриківського району Дніпропетровської області. З цієї земельної ділянки площа у розмірі 5,2852 га використовується відповідачем на законних підставах, решта території у розмірі 6,5554 га використовується відповідачем самовільно за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), а також без додержання реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування, права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки державі заподіяні збитки, що визначені Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області у розмірі 6 379,09 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає висновок прокурора про самовільне заняття відповідачем спірної земельної ділянки необґрунтованим та таким, що складається з надуманих підстав. Посилаючись на п.п. „г" п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ„ N 7 від 16.04.2004 року із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N 2 вважає, що земельна ділянка загальною площею 6,5554 є частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель і споруд сільськогосподарського аеродрому, який на законних підставах є власністю відповідача.

Господарський суд вважає позовні вимоги Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"від 19.06.2003 р. N 963-IV (зі змінами і доповненнями). Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки -будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель , дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок ; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за N1223/8544 (надалі -Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Якщо спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, то повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) цієї земельної ділянки здійснює міська рада.

Перевірка була проведена з порушенням п.4.1 Порядку №312 без присутності власника земельної ділянки. Даний пункт Порядку передбачає можливість проведення перевірки і без присутності власника, але за наявності двох свідків. Докази проведення перевірки в присутності свідків відсутні.

При проведенні перевірки з боку особи, яка проводила перевірку були допущені порушення розділів 5, 6 Порядку №312, про що свідчать наступні факти:

відповідно до п. 5.1. зазначеного Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Пунктами 5.3., 5.5. Порядку №312 встановлено, що акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення. Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Порядком також передбачено, що в акті повинна наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6).

Судом встановлено, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства при перевірці взагалі не було складено. В якості документу, що підтверджує факт вчинення правопорушення відповідачем прокурором надано довідку від 22.11.2013р., складену Головним спеціалістом державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки передбачено статтею 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Пунктами 6.1.,6.2. 6.4 Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.06.2009 року №6-11-1904/Д-201,Д-202 "Щодо надання роз'яснення щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель", вказала, що якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.

Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення взагалі не приймалися (доказів її прийняття не надано).

25.07.2007 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", якою затверджена зазначена Методика. Згідно п.1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

протокол про адміністративне правопорушення;

припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

акт обстеження земельної ділянки.

Господарський суд звертає увагу, що тільки всі вказані документи в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки.

Відповідно до п., п.4.1., 4.3. Методичних рекомендацій щодо застосування зазначеної Методики, перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. 4.3. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки

Прокурором і позивачем не не надано до суду ні акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), ні акт обстеження земельної ділянки.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року.

За таких обставин надані прокурором довідка і розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, з урахуванням ст.ст. 34, 43 ГПК України не є належними доказами по справі, що позбавляє останніх доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведено належними доказами у справі, що є підставою відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

25.09.2014р.

Суддя В.Г. Бєлік