Постанова

від 11.12.2014 по справі 904/5229/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 року Справа № 904/5229/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Бахмат Р.М., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.

представники сторін:

від прокурора: Мусієнко А.О., прокурор відділу,службове посвідчення № 023368 від 04.12.13 р.

від позивача: Армашова І.М. представник, посвідчення № 49 ;

від відповідача: Карташев В.О. директор, витяг з ЄДР від 27.06.14, паспорт АЕ № 299313 від 27.05.96 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Першого заступника прокурора Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 р. у справі

за позовом Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері в інтересах держави в особі

Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області,

м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ПРІМАВІАКОМПАНІ",

м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про звільнення самовільно зайнятої ділянки, приведення її в придатний для використання стан, стягнення штрафу у розмірі 6 379,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ПРІМАВІАКОМПАНІ" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її в придатний для використання стан та стягнення 6 379,09 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 р. ( суддя Бєлік В. Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин не доведеності Прокурором порушення земельного законодавства з боку відповідача належними доказами у справі, що стало підставою відмови в позові.

Не погодившись з рішенням суду, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати, як незаконне та необґрунтоване, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги заявник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Також, Прокурор посилається на порушення ст. 27 ГПК України, та не залучення до участі у справі в якості третьої особи - Державної інспекції

сільського господарства в Дніпропетровській області. Крім того, судом не правильно застосовано норму матеріального права, оскільки Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.02.2013 р. № 132 ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 року за № 412/22944) «Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства», ще до проведення перевірки ПП «Прімавіакомпані» Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області.

Позивач підтримав апеляційну скаргу Прокурора.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін і прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "ПРІМАВІАКОМПАНІ" в якому просив суд: зобов'язати ПП "Прімавіакомпані" звільнити та повернути державі самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,5554 га. - середня вартість якої складає 142 261,03 грн., яка розташована на території Петриківського району Дніпропетровської області та використовується останнім для обслуговування об'єктів нерухомого майна та улаштування злітно-посадкового майданчика, привести земельну ділянку в первинний, придатний для використання стан, за рахунок відповідач; стягнути з ПП "Прімавіакомпані" на користь держави 6 379,09 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Прокурор посилався на те, що прокуратурою спільно з Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області та ДП Дніпропетровським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою проведено перевірку вимог законодавства щодо безпеки польотів на території Дніпропетровського транспортного регіону та використання земель транспорту в діяльності ПП "Прімавіакомпані".

В якості доказів самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки, Прокурором надані наступні докази: довідку від 22.11.2013 р. за підписом головного спеціаліста Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ( а. с. 19 ); Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 6 379,09 грн., без зазначення особи, що здійснила відповідний розрахунок ( а. с. 20 ); Технічний звіт щодо геодезичної зйомки земельних ділянок на території Петриківської селищної ради ( а. с. 22 - 30 ).

Відповідач проти позову заперечує, вважає висновок прокурора про самовільне заняття відповідачем спірної земельної ділянки необґрунтованим та таким, що складається з надуманих підстав. Посилаючись на п.п. „г" п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ„ N 7 від 16.04.2004 року із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 р. N 2 вважає, що земельна ділянка загальною площею 6,5554 є частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель і споруд сільськогосподарського аеродрому, який на законних підставах є власністю відповідача.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. N 963-IV (зі змінами і доповненнями). Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно ст. 2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).

Прокурором і позивачем не було надано до суду ні акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні припис ( з вимогою усунення порушення земельного законодавства ), ні акт обстеження земельної ділянки.

Місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням у даній справі відмовив Прокурору у задоволені вимог, пославшись на ті обставини, що надані прокурором довідка і розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, з урахуванням ст.ст. 34, 43 ГПК України не є належними доказами по справі, що позбавляє останніх доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведено належними доказами у справі. Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 р.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду, враховуючи наступне.

Дійсно, як зазначає прокурор в апеляційній скарзі - наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.02.2013 р. № 132 ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 року за № 412/22944) «Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства», ще до проведення перевірки ПП «Прімавіакомпані» Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, яка мала місце у листопаді 2013 р.

Отже, посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на порушення Прокурором та Позивачем Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. за № 312 - є не правильним, але не є таким, що спростовує з'ясовані судом обставини та висновки викладі в рішенні, та не може бути підставою для скасування рішення.

Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства ( затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, від 25.02.2013, № 132 )

визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок ( п. 1.2. ).

Відповідно до п. 1.1. державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 15 2 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 18 1 та 19 Закону України "Про охорону земель", пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року N 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за N 34/20347.

За результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року N 424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за N 1289/21601) (далі - акт перевірки) ( п. 5.3. ).

Планові та позапланові заходи з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ним у процесі ведення господарської діяльності, проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи чи у присутності фізичної особи - підприємця або його представника. Якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника) ( п. 5.6. ).

Згідно з п. 5.9. обстеження земельних ділянок, які використовуються суб'єктами господарювання, що перевіряються, здійснюються інспекційними органами під час проведення планових та позапланових заходів у разі, якщо це пов'язано із необхідністю: визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу; перевірки умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у відповідному проекті землеустрою, стану проведення рекультивації порушених земель; визначення розміру збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель; підготовки матеріалів з питань: визначення розміру збитків, завданих суб'єктам господарювання (власникам та користувачам земельних ділянок) внаслідок вилучення (викупу) та тимчасового зайняття земельних ділянок, що перебувають у їх власності чи користуванні, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок;

У разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо) ( п. 6.1. ).

Відповідно до п. 6.2. акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником. Перший примірник акта залишається в інспекційному органі, який проводить перевірку, другий - вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі чи фізичній особі-підприємцю або її представнику. При врученні акта перевірки у примірнику акта, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. Якщо державні інспектори беруть участь у проведенні спільної перевірки разом з іншими контролюючими органами, вони складають в межах наданих повноважень окремий акт перевірки та передають копію такого акта керівнику, що очолює робочу групу.

Акти перевірок реєструються у журналі реєстрації актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку ( п. 6.5. ). За результатами проведення обстеження земельних ділянок державні інспектори складають акт обстеження земельної ділянки, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку. Акти обстежень земельних ділянок реєструються у журналі реєстрації актів обстежень земельних ділянок, форма якого наведена у додатку 5 до цього Порядку ( п. 6.6. ).

Не зважаючи на зазначене прокурором не надано належних доказів проведення перевірки оформлених відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.02.2013 р. № 132.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що процедуру проведення перевірки Відповідача дотримано не було, про що свідчить і відсутність акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки передбачено статтею 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення також не приймалися ( доказів не надано ).

25.07.2007 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", якою затверджена зазначена Методика. Згідно п.1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Тільки всі вказані документи, які не були надані Прокурором і Позивачем, в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки.

Відповідно до п., п. 4.1., 4.3. Методичних рекомендацій щодо застосування зазначеної Методики, перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі ( власнику чи користувачу земельної ділянки ), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. 4.3. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву ( родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Щодо твердження Прокурора на порушення ст. 27 ГПК України ( не залучення до участі у справі в якості третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ), то ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від

30.07.2014 р. було заявлено клопотання представника Позивача, викликано в судове засідання спеціаліста Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області.

Таким чином, доводи заступника прокурора, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків господарського суду і не можуть бути підставою для скасування обґрунтованого судового рішення. Враховуючи вищенаведене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 р. у справі № 904/5229/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 12.12.2014 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя Р.М.Бахмат

Суддя В.О. Кузнецов