Постанова

від 22.08.2014 по справі 826/9001/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року № 826/9001/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Он-Лайн Карт Дата Центр» пронакладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» про накладення зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків у банках, обґрунтовуючи свої вимоги наявністю у платника податків заборгованості на загальну суму 1 997 589,75 грн., що виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 18.01.2012р. №0000052350 і від 17.04.2012р. №00001082260, а також зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 121 209,00 грн., самостійно визначених платником у декларації від 19.05.2014 року №9028377238.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, навівши при цьому розрахункові рахунки, на які позивач просить накласти арешт.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких останній просить суд відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження. Одночасно представнику позивача запропоновано надати додаткові докази у справі, що надійшли через канцелярію суду 22 серпня 2014 року.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Он-Лайн Карт Дата Центр» (код ЄДРПОУ 33262675) перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) несе обов'язок по сплаті у належному розмірі податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Станом на час звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти, що находяться на розрахункових рахунках платника податків за останнім рахувалась заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1 997 589,75 грн., що виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 18.01.2012р. №0000052350 і від 17.04.2012р. №00001082260, а також зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 121 209,00 грн., самостійно визначених платником у декларації від 19.05.2014 року №9028377238.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

На виконання вимог ст.59 ПК України ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було направлено відповідачу податкову вимогу від 28.05.2014 року №1372-25 на суму 1 783 379,11 грн. (згідно копії рекомендованого повідомлення, вручена уповноваженому представнику платника 02.06.2014 року).

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Податкова застава, згідно із визначенням, наведеним у п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст.88 ПК України).

Згідно п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації право податкової застави виникає з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 ст.89 ПК України).

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень ст.89 ПК України, заступником начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 28.05.2014 року прийнято рішення за №102/26-57-25-01-10 про опис майна у податкову заставу, що було отримано уповноваженою особою платника 02.06.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Одночасно з податковою вимогою і рішення про опис майна у податкову заставу контролюючим органом на адресу платника направлено запит №5855/10/26-57-25-01-33 від 28.05.2014 року щодо переліку майна, яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), з метою складення акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

У відповідь на запит платником платків 10.06.2014 року надано відповідь за №77 від 10.06.2014 року із зазначенням переліку майна, яке перебуває на балансі підприємства, вартістю 27 572,21 грн.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України закріплено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведені вище норми законодавства, яким регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права контролюючого органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки станом на день розгляду справи уточнення щодо підстав позову контролюючим органом не надано, суд здійснює розгляд даної справи в межах позовних вимог в редакції від 23 червня 2014 року зважаючи на обставини, якими вони обґрунтовуються та на докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд враховує, що однією з підстав для ствердження щодо наявності у відповідача суми боргу, що значно перевищує балансову вартість майна підприємства, на яке поширюється право податкової застави, позивач визначає податкові повідомлення-рішення від 18.01.2012р. №0000052350 і від 17.04.2012р. №00001082260, узгоджені в судовому порядку.

Так, під час розгляду справи судом було з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення від 18.01.2012р. №0000052350 і від 17.04.2012р. №00001082260 були оскаржені платником до Окружного адміністративного суду міста Києва, який своєю постановою від 07.03.2014 р. у справі №2а-9029/12/2670 позов задовольнив повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 18.01.2012р. №0000052350 та від 17.04.2012р. №00001082260.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Водночас, після відкриття провадження в адміністративній справі №826/9001/14, Вищим адміністративним судом України 15 липня 2014 року постановлено ухвалу, якою постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. у справі №2а-9029/12/2670 скасував. Справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Станом на час розгляду справи №826/9001/14 по суті у суду відсутні відомості щодо результатів розгляду справи №2а-9029/12/2670 Київським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили .

Враховуючи, що на день постановлення даного рішення, податкові зобов'язання, визначені позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях від 18.01.2012р. №0000052350 та від 17.04.2012р. №00001082260 відповідно до положень законодавства не можуть вважатись узгодженими, посилання позивача на наявність у товариства податкового боргу на загальну суму 1 876 380,75 грн. у зв'язку з несплатою цих зобов'язань не може бути прийнята судом до уваги.

При цьому, в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено в задоволені клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-9029/12/2670, оскільки предметом спору у справі, що розглядається є накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків у банках з підстав наявності суми боргу, що перевищує балансову вартість майна платника, а не стягнення суми боргу. Отже, не набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-9029/12/2670 не перешкоджає розгляду справи №826/9001/14.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду із даним позовом за відповідачем також рахувалась заборгованість зі сплати зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 121 209,00 грн., яка була визначена платником у податковій декларації від 19.05.2014 року №9028377238.

На підтвердження факту наявності у платника податків майна, балансова вартість якого менша за суму заборгованості відповідача, позивачем надано копію листа №77 від 10.06.2014 року із зазначенням переліку майна, яке перебуває на балансі підприємства, вартістю 27 572,21 грн.

Водночас, як вбачається з даних облікових карток ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» за відповідачем станом на 31.07.2014 року рахується переплата зі сплати податку на додану вартість в сумі 8 105,04 грн. та зі сплати податку на прибуток в сумі 16 874,00 грн.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про відсутність станом на час розгляду справи обставин, які визначені законодавцем в п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України у якості підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Он-Лайн Карт Дата Центр» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська