Постанова

від 23.09.2014 по справі 826/12962/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/309

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2014 року 16:06 № 826/12962/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Гаражного кооперативу «Дніпро» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, за участі представників сторін:

представників позивача Костарєва М.П., Тукмачова О.О.,

представника відповідача Шевченко О.О.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.09.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Гаражний кооператив «Дніпро» (далі - позивач або ГАК «Дніпро») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування вимоги від 21 травня 2014 року № Ю-8/26-50-17-05 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішення від 21 травня 2014 року № 8/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12962/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23.09.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав необґрунтованості, оскільки, вимога та рішення скасовані 03.07.2014 на підставі рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві № 9613/7/56-15-10-0-25, яким внесені зміни до суми боргу товариства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі графіку проведення позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, згідно із ст. 78 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка ГАК «Дніпро» (код ЄДРПОУ 24090663) з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.04.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 06.05.2014 № 70/17-05-19/24090663 (т. 1, а.с. 29-36).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 1, 2 ч. 2 ст. 6, п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальну суму 271 001,92 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 06.05.2014 № 70/17-05-19/24090663 податковим органом винесені:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2014 № Ю-8/26-50-17-05, якою вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 271 001,92 грн. (штрафи -0,00 грн., пеня - 0,00 грн., т. 1, а.с. 38);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.05.2014 № 8/26-50-17-05-20, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 135 500,96 грн. (т. 1, а.с. 39).

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 № 9613/7/56-15-10-0-25 скаргу ГАК «Дніпро» частково задоволено, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2014 № Ю-8/26-50-17-05 в частині єдиного внеску в сумі 7 010,07 грн. та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.05.2014 № 8/26-50-17-05-20 в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 3 505,04 грн. (т. 1, а.с. 53-58).

Крім цього, рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 № 9613/7/56-15-10-0-25 зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийняти вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Міндоходів України від 07.08.2014 № 1209/6/99-99-10-01-07-15 залишено без розгляду скаргу ГАК «Дніпро», а рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 № 9613/7/56-15-10-0-25 - без змін (т. 1, а.с. 66-67).

У зв'язку з чим, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесла:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 № Ю-12/26-50-17-05, якою вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 263 991,85 грн. (штрафи -0,00 грн., пеня - 0,00 грн., т. 1, а.с. 94), яка була отримана представником 11.07.2014, згідно рекомендованого повідомлення про вручення (т. 1, а.с. 96);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 № 12/26-50-17-05-20, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 131 995,92 грн. (т. 1, а.с. 39), яке було отримане представником 11.07.2014, згідно рекомендованого повідомлення про вручення (т. 1, а.с. 96).

Проте, позивач не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2014 № Ю-8/26-50-17-05 та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.05.2014 № 8/26-50-17-05-20, а тому звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1622/24154.

Згідно п. 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 Інструкції, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у таких порядку та розмірах:

для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимальний їх розмір, визначений цим підпунктом. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску

Згідно п. 6.3 Інструкції, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Згідно п. 6.7 Інструкції, вимога вважається відкликаною, якщо : орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження, у зв'язку з чим вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) може бути скасована за рішенням органу доходів і зборів, який вносить зміни щодо суми боргу, що тягне за собою відкликання даної вимоги та необхідність прийняття нової з урахуванням рішення контролюючого органу.

Як підтверджується матеріалами справи та про, що було достеменно відомо позивачеві, Головне управління Міндоходів у м. Києві рішенням від 03.07.2014 № 9613/7/56-15-10-0-25 скасувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2014 № Ю-8/26-50-17-05 в частині єдиного внеску в сумі 7 010,07 грн., як і скасувало рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.05.2014 № 8/26-50-17-05-20 в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 3 505,04 грн. (т. 1, а.с. 53-58).

У зв'язку з чим, рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 № 9613/7/56-15-10-0-25 призвело до прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 № Ю-12/26-50-17-05 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.07.2014 № 12/26-50-17-05-20, які позивач отримав 11.07.2014.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога від 21.05.2014 № Ю-8/26-50-17-05 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішення від 21.05.2014 № 8/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є скасованими на підставі рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 № 9613/7/56-15-10-0-25, а, відтак, позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову гаражного кооперативу «Дніпро» повністю.

2. Стягнути з гаражного кооперативу «Дніпро» (код ЄДРПОУ 24090663) решту суми судового збору у розмірі 4383,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят три грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова