Рішення

від 29.05.2014 по справі 922/1040/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р.Справа № 922/1040/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилкомунбуд", м. Харків до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків про стягнення 62727,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сізон О.О.

відповідача - Лялін В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої ухвалою суду від 15.05.2014 року) стягнути з відповідача 82727,50 грн. заборгованості за договором субпідряду № 191 від 01.01.2013 року та 17971,54 грн. нарахованої пені. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

29.05.2014 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 62727,50 грн. заборгованості за договором субпідряду № 191, укладеного між сторонами 01.01.2013 року.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) не заперечував та визнав суму боргу.

За правилами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між сторонами був укладений договір субпідряду № 191 технічного обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) приймає на себе обов'язки по виконанню комплексу робіт з технічного обслуговування ліфтів, визначених наказом Держжитлокомунгоспу № 150 від 10.08.2004 року, на об'єктах Генпідрядника, відповідно з Додатком № 2 (відомість об'ємів і середньомісячної вартості робіт по технічному обслуговуванню), який є невід'ємною частиною цього Договору.

Генпідрядник зобов'язується приймати та сплачувати виконані Субпідрядником роботи у порядку, встановленому цим договором та у відповідності до діючих нормативних актів та Положень.

Відповідно до п. 5.3. Договору, в строк до 25 числа кожного місяця Субпідрядник надає Генпідряднику акти виконаних робіт за поточний місяць, з зазначенням узгодженої Сторонами вартості робіт, а Генпідрядник, за умови відсутності претензій, підписує надані Субпідрядником акти впродовж 5-ти робочих днів з дня надання Субпідрядником актів.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та звітував про виконані роботи в установлені цим Договором строки, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані Сторонами, а саме: акт від 30.11.2013 року та акт від 31.12.2013 року.

Сторонами при підписанні актів були враховані обсяги виконаних робіт та зауваження щодо дій Субпідрядника, внаслідок чого Сторони дійшли згоди, що загальна сума оплати за листопад 2013 року (акт від 30.11.2013 року) складає 374985,82 грн. з ПДВ; за грудень 2013 року (акт від 31.12.2013 року) складає 363742,34 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого станом на день винесення рішення у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 62727,50 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором субпідряду на суму 62727,50 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 62727,50 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнана відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (61024, вул. Петровського, 30, код ЄДРПОУ 34754617, п/р 2600830118988 в АТ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилкомунбуд" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40, к. 32, код ЄДРПОУ 32135680, п/р 26049143210900 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 62727,50 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 травня 2014 року.

Суддя С.Ч. Жельне