Постанова

від 24.09.2014 по справі 910/9851/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа№ 910/9851/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Шикеринець Р.І., представник за довіреністю №2-17 від 13.01.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. (підписано - 02.07.2014р.)

у справі №910/9851/14 (cуддя: Бондаренко Г.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп»

про стягнення 15 763,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (надалі - відповідач) про стягнення 8100,63грн. пені та 7 662,76грн. штрафу за порушення строків виконання монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювального апаратури в період з 01.01.2014р. до 15.03.2014р. у виконанні зобов'язань згідно Договору про закупівлю послуг №1207000881 від 26.07.2012р.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що роботи на загальну суму 109 468,07грн. повинні були бути виконані у строк 31.12.2013р., проте виконані не були.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2014р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» прийнято до розгляду.

Відповідач письмову відзиву на позовну заяву не надав, участі в судовому засіданні в суді першої інстанції не взяв.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 (суддя Бондаренко Г.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» 8 100 (вісім тисяч сто) грн. 63 коп. пені, 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 76 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Встановивиши, що укладений між сторонами Договору №1207000881 від 26.07.2012р. є підрядним, передбачені ним роботи підрядником не виконані у строк до 31.12.2013р., позивачу не передані, підрядник повинен нести відповідальність у вигляді передбачених Договором пені та штрафу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» про стягнення 15 763,39 грн. відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначав, що виконання ним робіт було призупинено відповідно до ст. 856, ч. 3 ст. 538 ЦК України у зв'язку з наявністю у нього очевидних підстав вважати, що позивач не виконає свого обов'язку по оплаті раніше виконаної роботи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського судді Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 21.07.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Групп» у справі №910/9851/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнової Л.Г. та призначено розгляд справи на 06.08.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014р. у справі №910/9851/14 у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. та судді Руденко М.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. у справі №910/9851/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Чорна Л.В.

06.08.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 24.09.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. у справі №910/9851/14 у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. у справі №910/9851/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

24.09.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржуваний судовий акт залишити без змін. Спростовуючи доводи апелянта, позивач зазначав, що тим не надано будь-яких належних доказів, які б підтверджували невиконання чи неналежне виконання позивачем свого обов'язку, що є необхідною умовою виконання, чи наявність очевидних підстав вважати, що позивач не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі. Крім того, на думку позивача, для реалізації положень ч. 3 ст. 538 ЦК України та ч. 6 ст. 193 ГК України сторона зобов'язання, яка бажала скористатись передбаченими в таких положеннях законодавства правами, зобов'язана була повідомити про це іншу сторону зобов'язання, однак жодного такого повідомлення позивач від відповідача не отримував. Разом з тим, позивач зазначав, що подані апелянтом процесуальні документи не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки апелянт не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції.

У судове засідання 24.09.2014р. представники відповідача не з'явились. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 06.08.2014р. колегією суддів оголошено перерву до 24.09.2014р.

Зі змісту протоколу судового засідання від 06.08.2014р. та наявної у справі розписки вбачається, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні, про час та дату наступного судового засідання на 24.09.2014р. повідомлений під розписку, про що міститься підпис представника останнього.

Таким чином, представник відповідача був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги у даній справі 24.09.2014р., але не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24.09.2014р. за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 24.09.2014р. представник позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі, 26 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (надалі - виконавець) був укладений Договір про закупівлю послуг № 1207000881, за умовами якого виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (ремонт витратомірного вузла на ГРС с.Тернівка), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору склад та обсяги послуг, що доручаються до надання виконавцю, визначені договірною ціною (додаток 1), а також завданням та технічними умовами на розробку робочого проекту (додаток 2), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору зміст і строки надання послуг визначаються календарним планом (Додаток № 3), що є невід'ємною частиною договору. Зазначений календарний план був погоджений сторонами, зокрема, сторонами погоджено, що строк виконання робіт: пусконалагоджування лічильника та вимірювального комплексу та калібрування вимірювальних каналів - ІІ вкартал 2013 року; строк виконання робіт: організація та проведення повірки вимірювальних комплектів в територіальних органах Держспоживстандарту України та атестація витратомірного вузла на ГРС органами Держспоживстандарту України - І V квартал 2013 року.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк надання послуг: з дати укладення договору та до 31.12.2013р.

Згідно з п.п. 6.3.1. Договору виконавець зобов'язаний надати послуги у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.5.6. Договору передача виконавцем замовнику наданих послуг здійснюється з наданням акту наданих послуг встановленої форми (форма КБ - 2в, КБ-3).

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що замовник, в разі відсутності зауважень щодо наданих послуг, протягом 10 днів зобов'язаний направити відповідачу підписаний акт (встановленої форми) наданих послуг або повернути його з письмовими зауваженнями.

Спір, як вірно встановлено судом першої інстанції, виник невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» робіт, вартістю 109 468,07грн., і не передання їх результату замовнику у строк до 31.12.2013р.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що доказів виконання відповідачем обсягу робіт за Договором №1207000881 від 26.07.2012р., вказаної вартості не були виконані і не передані замовнику у строк до 31.12.2013р., за що передбачена договірна відповідальність у вигляді стягнення пені в розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 7 % вказаної вартості.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на статтю 856 ЦК України, ст. 538 ЦК України та ст. 193 ГК України, вказував, що у зв'язку з неоплатою замовником вартості раніше виконаних підрядником робіт, підрядник скористався своїм правом і зупинив виконання робіт, передбачених Договором .

Норми закону, які регулюють підряд, є спеціальними і мають пріоритет перед загальними нормами права, які регулюють зобов'язальні відносини.

Зупинення виконання підрядником робіт, передбачених договором, як і відмова у їх виконанні з підстав неоплати замовником вартості виконаної підрядником частини роботи, суперечить змісту правовідносин, які виникають у зв'язку з підрядом.

Притримання передання результату робіт за змістом ст. 538 ЦК України визнається правомірним , якщо роботи виконані, але не передані замовнику. Притримання результату робіт підрядником відрізняється від односторонньої відмови від договору тим, що роботи виконані, але результат цих робіт певний час не передається замовнику з метою стимулювання його до виконанні ним своїх зобов'язань перед підрядником. Про те, що підрядник виконав передбачений обсяг робіт за договором, але їх результат ним притриманий до виконання замовником зобов'язань, підрядник повинен повідомити замовника у розумний строк письмово.

Невиконання підрядником робіт є односторонньою, неправомірною відмовою від договору і становить склад цивільного правопорушення. При цьому підрядник визнається боржником, який прострочив виконання зобов'язання, за що повинен нести цивільно-правову відповідальність.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідач не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язання, а таке невиконання сталося через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, висновки місцевого господарського суду, який на підставі аналізу наявних у матеріалах справи документів вирішив спір і задовольнив позов до відповідача про стягнення 8100,63грн. пені та 7 662,76грн. штрафу за порушення строків виконання монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювального апаратури в період з 01.01.2014р. до 15.03.2014р є вірними і заснованими на законі та договорі.

Підстави для скасування або зміни рішення викладені у ст. 104 ГПК України відсутні.

В обґрунтування доводів про скасування судового рішення апелянт вказував на наявність рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. у справі №910/20988/13 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р., яких судами обох рівнів було встановлено, що ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» не виконало свого обов'язку по оплаті робіт ТОВ «Конструкт Груп»., тоді як роботи, вартістю 138 463,26грн. були виконані підрядником, але замовник вартість результату робіт безпідставно не оплатив.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наведеного випливає, що суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

За правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, викладеною у пункті 9 Постанови «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.05.2011р.: «у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього».

Між тим, апеляційний господарський суд встановив, що підстав, які б перешкоджали відповідачу подати такі процесуальні документи суду першої інстанції не існували, зокрема, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2014р. порушено провадження у справі №910/9815/14 та слухання справи призначено на 24.06.2014р. Пунктом 3.3. вказаної ухвали відповідача зобов'язано подати відзив на позовну заяву.

Відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103030042399 (а.с. 3, т. 1), через свого представника отримав ухвалу суду від 23.05.2014р. - 29.05.2014р., але у розгляді справи , призначеному на 24.06.2014р., участі без поважних причин не взяв, вимог ухвали суду першої інстанції - надати відзив на позовну заяву та документів з приводу своєї правової позиції, не виконав .

Положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено що, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Крім того, відповідно до пункту 3.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26 грудня 2011 року, у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті господарським судом оскаржуваного рішення не було допущено порушень Господарського процесуального кодексу України, оскільки приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив саме з тих доказів, які були наявні в матеріалах справи, оскільки станом на дату прийняття рішення матеріали справи не містили документів, які спростовували обставини, на які посилався позивач.

Доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. у справі №910/9851/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. у справі №910/9851/14 - без змін.

2.Матеріали справи №910/9851/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна