Постанова

від 23.09.2014 по справі 39/138

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 39/138

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Українського консорціуму ,,Екосорб"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014р.

у справі № 39/138 (головуючий суддя Блажівська О.Є., судді: Босий В.П., Шкурдова Л.М.)

за заявою Українського консорціуму ,,Екосорб"

про відстрочку виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012р.

за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Будівельна компанія ,,Старатель"

до Українського консорціуму ,,Екосорб"

про стягнення заборгованості 12 663 560,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

29.07.2011р. Приватне акціонерне товариство ,,Будівельна фірма ,,Старатель" (позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Українського консорціуму ,,Екосорб" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 12 663 560,83 грн. за договором підряду № Чм 36-307 від 12.06.2007р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. затверджено мирову угоду, укладену між Приватним акціонерним товариством ,,Будівельна фірма ,,Старатель" та Українським консорціумом ,,Екосорб", провадження у справі № 39/138 припинено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. у справі № 39/138 відхилено заяву Українського консорціуму ,,Екосорб" про відстрочку виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013р. заяву Українського консорціуму ,,Екосорб" про відстрочку виконання ухвали від 02.04.2012р. у справі № 39/138 задоволено частково. Відстрочено виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. про затвердження мирової угоди у справі № 39/138 на 12 місяців.

23.07.2014р. Український консорціум ,,Екосорб" (боржник) звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. по справі № 39/138, відповідно до якої просить відстрочити виконання ухвали суду від 02.04.2012р. по справі № 39/138 на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. у справі № 39/138 заявнику відмовлено в задоволенні заяви про відстрочку виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012р. у справі № 39/138.

Зазначену ухвалу вмотивовано тим, що заявником не надано суду доказів, які підтверджували б наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. У зв'язку з недоведенням заявником наявності обставин, на які посилався заявник, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 13.08.2014р. у справі № 39/138 скасувати, прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012р. у справі № 39/138 на 12 місяців. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених в ухвалі обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 23.09.2014р.

У судовому засіданні 23.09.2014р. представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник позивача не з'явився, хоча повідомлений про час та місце розгляду скарги своєчасно та належним чином ухвалою суду від 12.09.2014р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411609710101.

На час судового засідання заяв про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи належне повідомлення позивача, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду м. Києва має бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012р. на 12 місяців боржник посилається на наступні обставини.

Так, заявник вказує на те, що він є забудовником ряду об'єктів у місті Києві та Київській області, м. Рівне, м. Севастополь; інвесторами будівництва виступають юридичні та фізичні особи, які розраховують на отримання житла для власних потреб.

Внаслідок затяжних судових процесів проти заявника, розпочатих ПАТ ,,Альфа-банк", він опинився у тяжкому фінансовому становищі, що негативно вплинуло на його ділову репутацію. Заявник зазначає, що майже півроку знаходився в процесі банкрутства. Зазначена інформація спричинила паніку серед інвесторів заявника та підрядники і контрагенти стали масово достроково вимагати стягнення кредиторської заборгованості. З вини ПАТ ,,Альфа-Банк" погіршилась ділова репутація УК ,,Екосорб", через що заявник опинився в скрутному фінансовому становищі. Також заявник зазначає, що продаж квартир наразі не здійснюється.

Крім того, заявник зазначає, що нестабільна ситуація в країні та значне підвищення курсу валют, що прямо впливає на вартість будівництва, не сприяє покращенню фінансового становища заявника.

На підтвердження складного фінансового становища заявником надано фінансовий звіт за перше півріччя 2014 року, відповідно до якого заявник несе збитки.

Наведене, на думку боржника, підтверджує тяжкий фінансовий стан боржника та неможливість на сьогоднішній день своєчасно виконати ухвалу господарського суду м. Києва від 02.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання ухвали господарського суду м. Києва від 02.04.2012р. у справі № 39/138 з огляду на таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.1 та п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке, зокрема, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Як визначено у зазначеній постанові Пленуму, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Чинні норми ГПК України не визначають відповідного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України повинен оцінювати надані стороною в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України належні і допустимі докази, що підтверджують відповідні обставини.

Отже, слід дійти висновку, що заявник має довести викладені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення саме належними і допустимими доказами, надавши такі докази суду.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необґрунтованості посилань боржника у даному випадку на тяжкий фінансовий стан товариства, оскільки відповідно до ст. 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідними доказами зазначені обставини заявником не доведено.

Наданий заявником баланс та звіт про фінансові результати за перше півріччя 2014р. також у даному випадку не може бути доказом неможливості чи утруднення виконання рішення з огляду на ту обставину, що ухвалою суду від 07.08.2013 року заява боржника про відстрочку виконання ухвали суду строком на 12 місяців вже була задоволена, однак доказів хоча б часткового виконання рішення суду у даній справі боржником не надано та матеріали справи не містять, внаслідок чого ухвала суду від 02.04.2012р. про затвердження мирової угоди у даній справі не виконується протягом тривалого часу.

За таких обставин, посилання боржника на скрутне фінансове становище, також не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об'єктивних обставин, які б унеможливили б виконання рішення суду у встановлений судом спосіб у даній справі та за наявності яких можливо розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Складана економічна ситуація в Україні і факт існування кризи, на яку посилається заявник в обґрунтування своїх вимог щодо відстрочення виконання ухвали суду не можуть свідчити про неможливість виконати ухвали суду у даній справі, оскільки факти наявності складаної економічної ситуації в Україні, кризи та кризових явищ є загальними чинниками, які рівноцінно та в однаковій мірі впливають як на заявника - боржника, так і на позивача - стягувача.

До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, обставини, на які посилається заявник, зокрема, складна економічна ситуація в країні, значне підвищення курсу валют, негативна ситуація в країні, проблеми в діяльності підприємства боржника щодо будівництва та здійснення продажу квартир, та в наслідок чого понесення заявником збитків не можуть вважаться такими, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Заявник не зазначає існування виняткового випадку виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання ухвали та відмовив в задоволенні вказаної заяви.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків, яких дійшов суд першої інстанції, не спростовують з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що підстави для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. у справі №39/138, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Ухвала є законною, обґрунтованою та відповідає обставинам справи. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського консорціуму ,,Екосорб" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 13.08.2014р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 26.09.2014р.