Ухвала

від 18.09.2014 по справі 804/10772/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 рокусправа № 804/10772/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №804/10772/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» 9 серпня 2013 року звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно якого просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1040 від 13.11.2012 року, виданий Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби;

- встановити відсутність повноважень та визнати протиправними дії відповідача на проведення перевірки та складання акта від 14.11.2012 року №5062/22/13472597 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (код ЄДРПОУ 13472597) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ані» (код ЄДРПОУ 31321052) за жовтень 2011 року»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення нікчемності правочинів позивача висновками та іншими положеннями акта від 14.11.2012 року № 5062/22/13472597 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 13472597) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ані» (код ЄДРПОУ 31321052) за жовтень 2011 року».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що перевірка позивача проводилась відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не направлялися позивачу запити про отримання інформації у відповідності до п.78.1.1 ст. 78 ПК України щодо взаємовідносин з ТОВ «Ані». Крім того відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів укладених позивачем з його контрагентами, в тому числі із позивачем - нікчемними на підставі статей 215 та 228 ЦК України без відповідного рішення суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував наказ № 1040 від 13.11.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 13472597)», виданий Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та визнав протиправними дії відповідача стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (код ЄДРПОУ 13472597) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ані» (код ЄДРПОУ 31321052) за жовтень 2011 року».

У задоволені позову в іншій частині відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про прийняття відповідачем оскарженого наказу з порушенням приписів пункту 1.1 частини 1 статті 78 Податкового кодексу України та відсутності підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками відповідача щодо наявності у позивача ознак сумнівності факту реального здійснення господарської діяльності у квітні 2012 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем на підставі наказу № 1040 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 13472597)» від 13.11.2012 року проведено перевірку позивача.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 14.11.2012 року № 5062/22/13472597 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 13472597) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ані» (код ЄДРПОУ 31321052) за жовтень 2011 року» (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акта відповідачем 06.12.2012 року прийнято податкові повідомлення - рішення форми «р» № 0007781501, № 0007771501, № 0007791501.

Правомірність та обґрунтованість вказаного наказу відповідача та дій щодо проведення перевірки, складання акта перевірки та встановлення нікчемності правочинів позивача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний наказ відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, тому дії відповідача щодо проведення перевірки, складання акта перевірки є протиправними.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст.78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно акта перевірки його складено за результатами невиїзної документальної перевірки (а.с. 8-30). Таким чином, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, тому останній мав керуватися вимогами ст.78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит податкового органу.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Однак як вірно встановлено судом першої інстанції після отримання інформації про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тобто акта від 02.11.2012 року № 303/22-6/31321052 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ані», код ЄДРПОУ 31321052, щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період жовтень 2011 року», відповідачем було складено запит на отримання інформації від позивача від 23.10.2012 року № 26824/10/22-1 стосовно взаємовідносин позивача з ТОВА «Ані» за жовтень 2011 року. Проте відповідачем не було надано суду першої інстанції доказів направлення вказаного запиту позивачу та його отримання останнім.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що не направлення платнику податків або неотримання обов'язкового запиту органу державної податкової служби про надання пояснень та їх документального підтвердження має правове значення при визначенні правомірності наказу про призначення документальної позапланової перевірки та проведення такої перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки умовою призначення перевірки за цією підставою є ненадання або надання не в повному обсязі платником податків пояснень та документів на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, оскільки відповідачем не дотримано вимог п.78.1.1 ст. 78 ПК України в частині направлення платнику податку запиту про надання інформації.

Крім того суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення вірно врахував те, що оскільки перевірка була невиїзною, то позивач не міг висловити свою не згоду з її проведенням та скористатися своїм правом не допустити працівників податкового органу до перевірки, адже Податковим кодексом України не передбачено процедури допуску до невиїзної перевірки, а тому позивач вправі оскаржити наказ на проведення невиїзної перевірки навіть після оформлення її результатів у вигляді акту та податкового повідомлення - рішення.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №804/10772/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 19 вересня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна