Ухвала

від 16.09.2014 по справі 2а-9997/09/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-9997/09/2170

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області (правонаступник - Державна інспекція з контролю за цінами України ) до Державного підприємства «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-

В С Т А Н О В И В:

29.04.2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Херсонській області звернулася до окружного суду із позовом до ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 851670, 24 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що посадовими особами Держцінінспекції було проведено перевірку порядку формування, встановлення та застосування тарифів ДП «Херсонський НДПІЗ», якою виявлено порушення вимог ст.1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю», п.3.6 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності» (затв. наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України по земельних ресурсах від 13.02.2001р. №28/18 ), про що складено акт від 31.10.2008р. №433 і в подальшому, за результатами розгляду цих матеріалів перевірки, було прийнято рішення від 07.11.2008р. №64, яким у відповідача вилучено у дохід державного бюджету 283890,08 грн. та застосовано штраф у розмірі 567780,16 грн. Однак, ці економічні санкції відповідачем у добровільному порядку не сплачено, а тому, вони підлягають стягненню до державного бюджету в судовому порядку.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року замінено первісного позивача - ліквідовану Державну інспекцію з контролю за цінами в Херсонській області на Державну інспекцію з контролю за цінами України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами України задоволено повністю. Стягнуто з ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00729729 ) до державного бюджету (р/р 31116106700002, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код доходу 21081100, ОКПО 24104230 ) 851670 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, директор ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року та закрити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 14.10.2008р. по 31.10.2008р. співробітниками інспекції було проведено планову перевірку ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з питань формування, встановлення та застосування тарифів за період з 01.11.2007р. по 01.10.2008р., за результатами якої складено акт від 31.10.2008р. №433, в якому зафіксовано наступні порушення законодавства, а саме: при виконанні робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власника на земельні частки (паї) із замовників стягувалася плата від 105,40 грн. до 320,40 грн., замість граничної 85 грн.; при виготовленні документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність із замовників стягувалася плата від 173,40 грн. до 380,69 грн. замість граничної 153 грн.; стягнення коштів за послуги "Уведення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії" в розмірі 20,40 грн. з ПДВ; стягнення плати за внесення даних на магнітні носії, що є результатом виконання земельно-кадастрових робіт, пов'язаних з наданням права власності на земельні ділянки. Таким чином, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки по акту склала 283890,08 грн.

В подальшому, розглянувши матеріали вказаної перевірки, начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області за порушення підприємством відповідача вимог ст.1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю», п.3.6 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності» 07.11.2008р. прийняв рішення №64, яким вилучено у ДП «Херсонський НДПІЗ» в дохід державного бюджету 283890,08 грн. та стягнуто штраф у сумі 567780,16 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до окружного суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області та оскаржив правомірність застосування вказаним рішенням №64 цих економічних санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2010р. по справі №2а-8919/08/2170 у задоволенні зазначеного позову ДП «Херсонський НДПІЗ» відмовлено в повному обсязі.

А ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р. апеляційну скаргу ДП «Херсонський НДПІЗ» залишено без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції від 11.02.2010 р. - без змін.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції, посилаючись на приписи ч.1 ст.72 КАС України, виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з правомірності спірного рішення позивача щодо застосування стягнутої суми економічних санкцій.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованим на законі, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, у жовтні 2008р. співробітниками інспекції було проведено планову перевірку ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», за результатами якої складено акт від 31.10.2008р. №433, в якому зафіксовано порушення інститутом вимог ст.1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» та п.3.6 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності» (затв. наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України по земельних ресурсах від 13.02.2001р. №28/18 ), на підставі чого, в свою чергу, було винесено рішення №64 від 07.11.2008р., яким вилучено у ДП «Херсонський НДПІЗ» в дохід державного бюджету 283890,08 грн. та застосовано штраф у сумі 567780,16 грн.

Також, по справі встановлено, що ДП «Херсонський НДПІЗ» не погодився із вказаним рішенням інспекції №64 від 07.11.2008р. та оскаржив його до суду, але постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2010р. (по справі №2а-8919/08/2170 ), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р., у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.

Отже, рішення суду 1-ї інстанції від 11.02.2010р. про правомірність оскаржуваного рішення інспекції №64 від 07.11.2008р. набрало законної сили ще в грудні 2012 р. і відповідно, дане рішення позивача на цей час є чинним і підлягає виконанню.

Як слідує з приписів ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки рішення позивача про застосування до відповідача економічних санкцій було визнано судовим рішенням правомірним, то, відповідно, ці санкції безумовно підлягають стягненню з підприємства відповідача в судовому порядку.

До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі , але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко