Ухвала

від 17.09.2014 по справі 821/857/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 р. Справа № 821/857/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Кравченка К.В.

- Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» звернулось до суду з позовом до Каховської ОДПІ у ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення:

- № 0000892200 від 11.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 406 783,75 грн., з яких за основним платежем - 325 427,0 грн. та за штрафними санкціями - 81 356,75 грн.;

- № 0004701702 від 12.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, у розмірі 510 грн. штрафних санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії". Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 11.09.13 № 0000892200 та від 12.09.13 № 0004701702. Відшкодувати з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" (код ЄДРПОУ 34136953) витрати по сплаті судового збору в сумі 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 59 коп.

В апеляційній скарзі Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у період з 13 серпня по 27 серпня 2013 року Каховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії», за результатами якої було складено акт про результати планової виїзної перевірки від 30.08.2013 року №243/22/34136953 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., відповідно до висновку якого перевіркою, встановлено порушення позивачем вимог п.135.1 ст.135, п.138.1 ст.138, п.153.2, п.153.8 ст.153 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 325 427 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 93299 грн., півріччя 2012 року на суму 96317 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 96317 грн., за 2012 рік на суму 325427 грн., порушення пп. 3.2.1 п.3.2 р. 3 наказу ДПА України від 29.09.2003 №451 та п.51.1 ст.51 ПК України, надання звітності форми №1-ДФ за 2 квартал 2012 року з помилками.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2013 року №0000892200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 406783 ,75 грн.; від 12.09.2013 року № 0004701702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами , із доходів платника податку у вигляді з/п за штрафними санкціями 510 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 135. 1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 153.8 ст. 153 ПК України облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат. Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду. Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами. Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від'ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю. Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери. Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи, для перевірки податковій інспекції було надано підприємством: банківські виписки №156 від 15.06.2012 на суму 931000грн., №317 від 21.12.2012 на суму 160000 грн., відповідно до яких на поточний рахунок ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» у 2012 році від ТОВ "Компанія з управління активами "Профіт-Актив" надійшли грошові кошти з призначенням платежу «частково за вексель АА 0887042 згідно договору Б//500/0622/2 від 22.06.2010».

Наведені позивачем докази підтверджують, що фактично вексель АА 0887042 згідно акту прийому - передачі був проданий ТОВ «КУА «Профіт - Актив» в 2010р. з відстрочкою платежу до 31.12.2013р., про що свідчить додаткова угода №1 від 31.12.2011р. до договору №Б//500/0622/2 купівлі-продажу цінних паперів від 22 червня 2010р. та дебіторська заборгованість на балансовому рахунку 3771. Грошові кошти, які надійшли в 2012році на рахунок ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» в сумі 1091000 грн. мають статус таких, що сплачені на погашення заборгованості ТОВ «КУА «Профіт Актив», яка утворилася в 2010 році в результаті продажу векселя АА 0887042.

Згідно з п. 7.6 ст.7 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час продажу векселя) під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

В свою чергу, позивачем надані докази відображення фінансового результату операції з цінними паперами в декларації за 2010 рік, згідно з вимогами пп. 7.6.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» - додаток КЗ до Декларації на прибуток за півріччя 2010 р., 9 міс. 2010 р. та 2010 рік, додаток №4 до Довідки про загальну інформацію щодо суб'єкта господарювання та результати його діяльності та в акті №39/2301/34136953 від 18.02.2011 р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р.».

З врахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що апелянтом не доведено порушення позивачем вимог п. 135.1 ст.135 ПК України.

Водночас, судом першої інстанції вірно досліджені документи, яким підтверджено, що об'єм та умови придбання транспортно-експедиційних послуг є різними, для встановлення фактичної ціни придбання послуг необхідно було аналізувати не тільки умови договорів, але й їх фактичне виконання та дійсну вартість придбаних послуг, для визначенні ціни послуг експедитора не слід було враховувати ті витрати, які відшкодовуються експедитору окремо від оплати транспортно-експедиційних послуг.

Оподаткування операцій з пов'язаними особами на час придбання транспортно-експедиційних послуг виникнення регулювалось п. 153.2 ст. 153 ПКУ.

Підпунктом 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 ПКУкраїни передбачено, що витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Відповідно до п. 8 підрозділу 10 розділу 20 ПКУ до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який регулює порядок визначення звичайних цін.

Згідно з Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» , за договорами транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Так, позивачем на підтвердження витрат за перевіряємий надані наступні документи: договір на транспортне експедирування експортних вантажів, які підлягають вивезенню за межі митної границі України від 06.03.2012р. №060312/18, укладеного між ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» та ТОВ «Астра Л» , за умовами якого ТОВ «Астра Л»по факту відвантаження передав клієнту перелік документів відшкодованих послуг при здійсненні робіт при транспортному експедируванні вантажів, згідно Договору № 060312/18 від 06.03.2012р., за яким відшкодовуванні витрати експедитора по договору складають 20503,42 грн., з яких винагорода експедитора за надані послуги становить 12430,58 грн., або 0,94 дол. США за тону (кількість вантажу 1650 тн); договір на транспортне експедирування експортних вантажів від 08.02.2012р. №080212/16, укладеного між позивачем та ТОВ «Астра Л», за яким відшкодовуванні витрати експедитора по вищевказаному договору складають 495650,78 грн., винагорода експедиторові - 29300,57грн. за 3799,865 тн, або 0,97 дол. США за тону; договір на транспортне експедирування експортних вантажів, від 27.12.2011р. №271211/14, укладеного між ТОВ «Ампір» (який діяв від імені та за дорученням ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» відповідно до договору доручення від 03.04.2012р. №02/01-12) та ТОВ «Астра Л», за яким відшкодовуванні витрати експедитора по договору №271211/14 від 27.12.11р складають 30433,57 грн. винагорода експедиторові - 8346,05грн. за 1213 тн, або 0,86 дол. за тону.

Отже, цілком вірним є висновок суду першої інстанції, що зменшення апеллянтом витрат на збут, які задекларовані у рядку 6 Декларації з податку на прибуток «Інші витрати» на суму 458654,00 грн. не має законних підстав, з чим погоджується і колегія суддів.

Щодо порушення пп.3.2.1 п.3.2 р. 3 наказу ДПА України від 29.09.2003 №451 та п.51.1 ст.51, п.119.2 ст. 119 ПК України , то колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що допущена помилка при наданні звіту форми 1-ДФ за 2 кв. 2012р. не є помилкою про суми доходів та ніяк не вплинула на суму нарахованого та сплаченого доходу, й відповідно застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Як вбачається із матеріалів та не заперечується позивачем, що при наданні форми 1-ДФ за 2 квартал 2012 року було дійсно допущено помилку, невірно вказаний ідентифікаційний код працівника ОСОБА_2, яка була самостійно виправлена у вересні 2012р., до проведення перевірки, і ніяк не вплинула на суму нарахованого та сплаченого доходу.

Так, згідно пункту 119.2 статті 119 ПКУкраїни подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та /або збільшення податкових зобов'язань платника податків тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, доводи апелянта стосовно правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000892200 від 11.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 406 783,75 грн., з яких за основним платежем - 325 427,0 грн. та за штрафними санкціями - 81 356,75 грн.; № 0004701702 від 12.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, у розмірі 510 грн. штрафних санкцій є необґрунтованими, не ґрунтуються на нормах закону, а тому підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: К.В. Кравченко

Суддя: С.І. Жук