Постанова

від 23.09.2014 по справі 826/11058/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2014 року 10:53 № 826/11058/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Зломинога Т.М.,

представників відповідача: Ярошенко Р.В., Ярошенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві до дочірнього підприємства «Вікторія -трансгаз» про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Вікторія -трансгаз» про стягнення з дочірнього підприємства «Вікторія -трансгаз» (код ЄДРПОУ 31092678) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м.Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 27599,12грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на несплату відповідачем, узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, у зв'язку з чим, у відповідача виникла податкова заборгованість, яка підлягає стягненню.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представники відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки ДП «Вікторія -трансгаз» з 03.12.13р. фактично не являється власником земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Генерала Ватутіна, у зв'язку з чим, не є суб'єктом справляння земельного податку та власником об'єкту оподаткування.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 27.07.2014 року №20207/18-524, відповідач взятий на облік за неосновним місцем обліку ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у зв'язку з наявністю земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т. Генерала Ватутіна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю від 13.02.2014 року за 2014 рік в якій самостійно визначено грошове зобов'язання на суму 82912,05 грн.

На підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 03.02.2014р. щодо погашення суми податкового боргу в розмірі 6871,13грн.

Податкова вимога не вручена відповідачу, про що свідчить довідка від 20.05.14р. про причини повернення рекомендованого листа з повідомленням про вручення (причина повернення - інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення) та акт №38 від 21.05.2014р. «Про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків».

Відповідно до облікової картки платника податку, дочірнє підприємство «Вікторія -трансгаз» має заборгованість перед Бюджетом на загальну суму 27599,12грн.: 27637,32грн. податковий розрахунок по земельному податку від 30.03.2014р. №1400024815 (лютий-травень 2014 року - 6009,33) - 38,20 переплата.

Як встановлено судом, на день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем погашена не була.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд не погоджується з доводами відповідача відносно відсутності в останнього обов'язку щодо сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, у зв'язку з тим, що ДП «Вікторія -трансгаз» не являється власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Генерала Ватутіна, а тому у підприємства відсутнє податкове зобов'язання щодо плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Вікторія -трансгаз» було власником вказаної земельної ділянки на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №984749, виданого 05.12.2007 року Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А. 07.11.2013р., посвідчено ПАТ «Банк Форум» право власності на майно, що складається з: земельної ділянки, площею 2,1474га, кадастровий номер 8000000000:66:038:0042, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №984749, виданого 05.12.2007 року Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, у зв'язку з чим видано свідоцтво від 03.12.2013р.

Як встановлено судом, ДП «Вікторія -трансгаз» було подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві податкову декларацію з плати за землю від 13.02.14 за 2014 рік та визначено зобов'язання із земельного податку у сумі 82912,05грн.

Разом з тим, чинним законодавством передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, що не було здійснено ДП «Вікторія -трансгаз», та не заперечувалось представником відповідача, в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм, беручи до уваги те, що платник податків самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яку зазначив в податкові декларації, яку прийнято податковим органом, таке грошове зобов'язання вважається узгодженим, відповідно у відповідача наявний податковий борг з плати за землю.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини..

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві в повному обсязі.

Стягнути з дочірнього підприємства «Вікторія -трансгаз» (код ЄДРПОУ 31092678) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 27599,12грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов