Постанова

від 16.09.2014 по справі 925/1190/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа№ 925/1190/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Медончак М.М.,

від відповідача -Ткач І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика" від 07.08.14 № 183

на рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2014

у справі № 925/1190/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП 12", м. Вінниця

до приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика", с. Ковтуни, Черкаська обл.

про стягнення 63840грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.07.2014 (суддя Хабазня Ю.А.) задоволено позовні вимоги ТОВ "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП 12" та стягнуто з ПП "Золотоніська птахофабрика" 63840грн. заборгованості за надані позивачем послуги з охорони згідно укладеного сторонами договору №2 від 15.06.2013 та 1827грн. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначив, що господарським судом прийнято рішення без участі представника відповідача, що позбавило останнього можливості надати суду свої пояснення та заперечення. Щодо суті спору відповідач посилається на те, що позивачем надано необґрунтований розрахунок суми заборгованості, а саме: до суми боргу включено 29280грн. оплати за послуги надані позивачем в квітні 2014, проте акт за квітень в матеріалах справи відсутній, що в свою чергу призводить до необґрунтованого завищення суми позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач стверджує, що вручив відповідачу акт здачі-прийняття робіт за квітень 2014, проте останній відмовився його підписати та не повернув позивачу. Безпідставна ж відмова відповідача від підписання акту не звільняє його від оплати виконаних за договором робіт. Крім того, в підтвердження надання послуг в квітні 2014року позивачем додатково надано журнали з об'єкту охорони, в яких наявні підписи, як працівників позивача так і відповідача, накази про відрядження працівників позивача, посвідчення про відрядження працівників позивача, засвідчених відповідачем, акт зняття постів від 30.04.2014, підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін спору.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

15.06.2013 між ТОВ "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП 12" (позивач-охорона) та ПП "Золотоніська птахофабрика" (відповідач-замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №2, відповідно до умов якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт та майно, що знаходиться на ньому, вказаний в дислокації (додатку №1).

Згідно п. 7.1 договору вартість охоронних послуг становить 43920грн. без ПДВ щомісяця.

01.01.2014 сторонами підписано додаткову угоду до Договору №1, якою вартість послуг охорони з 01.01.2014 складає 29280грн.

Відповідно до пункту 7.2. Договору відповідач зобов'язався до 10 числа місяця, слідуючого за звітним, за безготівковим розрахунком, здійснити оплату отриманих послуг. Строк оплати обчислюється після підписання акту здачі-приймання робіт.

30.04.2014 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, якою припинено дію договору №2 від 15.06.2013.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 30.06.2013 №ОУ-0002, від 31.07.2013 №ОУ-0002, від 31.08.2013 № ОУ-0003, від 30.09.2013 № ОУ-0002, від 31.10.2013 №ОУ-007, від 30.11.2013 №ОУ-0019, від 31.12.2013 №ОУ-0025, від 28.02.2014 №ОУ-0000014, від 31.03.2014 №ОУ-0000018, від 30.04.2014 №ОУ-000026, від 31.01.2014 №ОУ-0000007.

Згідно зазначених актів позивач у період з 15.06.2013 по 30.04.2014 надав відповідачу послуги з охорони об'єктів та майна відповідача на загальну суму 404064грн.

Проте, відповідач розрахувався з позивачем на суму 340224грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.30-52 т.1). Отже, заборгованість відповідача становить 63840грн.

07.05.2014 за №11 позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою про сплату боргу у строк до 20.05.2014, відповіді на який відповідач не надіслав.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 63840грн., оскільки в порушення умов договору останнім не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В матеріалах справи наявні акти виконання охоронником своїх договірних зобов»язань, які є достатнім доказом наданих послуг.

Крім того, сам відповідач не заперечує проти надання позивачем послуг за вищезазначеним договором, а стверджує лише про те, що до суми боргу включено 29280грн. оплати за послуги надані позивачем в квітні 2014, проте акт за квітень в матеріалах справи відсутній, що в свою чергу призводить до необґрунтованого завищення суми позовних вимог. Проте, такі заперечення відповідача є безпідставними, оскільки акт за квітень наявний в матеріалах справи тільки не підписаний останнім, а зважаючи на положення п. 7.4 договору, за відсутності вмотивованих письмових претензій до охорони, послуги за квітень 2014 року вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

Також, надання позивачем послуг в квітні 2014 підтверджується й наступними доказами, наявними в матеріалах справи: журналами з об'єкту охорони, в яких наявні підписи, як працівників позивача так і відповідача, наказами про відрядження працівників позивача, посвідченнями про відрядження працівників позивача, засвідчених відповідачем, актом зняття постів від 30.04.2014, підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін спору.

Щодо заперечень апелянта про те, що господарським судом прийнято рішення без участі представника відповідача, що позбавило останнього можливості надати суду свої пояснення та заперечення, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи достатність матеріалів справи для її розгляду по суті, в апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування правомірного рішення суду з підстав розгляду спору за відсутності представника відповідача. Крім того, в поданій апеляційній скарзі відповідач зазначив свої заперечення щодо суті спору, які судом апеляційної інстанції розглянуто.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, викладені заперечення в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2014 у справі №925/1190/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Золотоніська птахофабрика" - без задоволення.

2. Справу № 925/1190/14 повернути господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді Б.О. Ткаченко

Е.О. Шевченко