Постанова

від 10.09.2014 по справі 910/4464/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/4464/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Килимник А.М., представник за довіреністю №1 від 14.04.2014р.;

від відповідача: Муха А.О., керівник, Протокол №5 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» та Наказ №36-К від 24.10.2013р.;

Фесенко О.В., представник за довіреністю №146-2014 від 08.09.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. (підписано- 23.05.2014р.)

у справі №910/4464/14 (судд: Чебикіна С.О)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс»

про стягнення 6176828,18грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» (далі - позивач) звернулося до Господарського суд міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» (далі - відповідач) про стягнення 6176828,18грн. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за угодою №3 від 18.05.2011 року у частині оплати повної вартості поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» про забезпечення позову задоволено та з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накладено арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на розрахунковому рахунку №26005301022657, який відкрито у ПАТ «ТЕРРА Банк» (МФО 380601), в межах суми позову.

Крім того, 25.04.2014 року через загальний відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 6 042 235,75 грн. основного боргу, 55 351,41 грн. пені та 11 057,48 грн. 3% річних, яка прийнята судом до розгляду у частині стягнення з відповідача 6 042 235,75 грн. основного боргу.

В частині стягнення пені та 3% річних суд першої інстанції не прийняв доповнень до позову, пославшись на те, що позивачем заявлені нові вимоги, які не заявлялись при поданні позову.

Відповідач проти мотивів та доводів позовної заяви заперечував, пославшиь в обгрнтування своїх заперечень на довідку ПАТ «ТЕРРА Банк» №162 від 18.04.2014р

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі №910/4464/14 (cуддя: Чебикіна С.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» 6 042 235 грн. 75 коп. основного боргу та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» виконало зобов'язання продавця і передало товар відповідачу на суму 26 232 564,22 грн., а отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» зобов'язане оплатити протягом 120 календарних днів з дати поставки повну вартість проданого йому товару, враховуючи, що 20 190 328,47 грн. відповідач вже сплатив позивачу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі №910/4464/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» повністю.

У доводах апеляційного оскарження відповідач посилався на неповне дослідження судом обставин справи, що мають значення для справи.

На думку відповідача, місцевим господарським судом не було враховано тієї обставини, що Угодою між сторонами передбачені альтернативні строки оплати за поставлений товар: або у строк не більше 120 календарних днів, або у термін, який вказаний у рахунках-фактурах. Натомість відповідач здійснював оплату за отриманий товар у межах 120 календарних днів і своїх зобов'язань в не порушував.

За твердженням апелянта, висновок суду інстанції про те, що розмір заборгованості відповідача становив 6 042 235,75грн. є невірним і не враховував,що 26.03.20134 р. відповідачем сплачено у безготівкомоу порядку 1 150 000 грн. на поточний рахунок позивача, які при подання позову не були враховані позивачем. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» також зазначало, що позивачем не був дотриманий порядок досудового врегулювання спору, який передбачений укаденою між сторонами угодою, що позбавило відповідача виконати свої зобов'язання у позасудовому порядку.

Наводив апелянт і інші доводи неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р. у справі №910/4464/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 16.07.2014р.

03.07.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

08.07.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. у справі №910/4464/14 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. у справі №910/4464/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.09.2014р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014р. у справі №910/4464/14 у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. та судді Смірнової Л.Г. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014р. у справі №910/4464/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Чорна Л.В.

У судовому засіданні 10.09.2014р., у якому взяли участь обидві сторони, представники відповідача підтримали доводи апеляційного оскарження, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі №910/4464/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2014р. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 18.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецьке дитяче харчування» (надалі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» (надалі - покупець, відповідач) була укладенм Угодм №3, за умовами якої продавець зобов'язався постачати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (дитяче харчування) згідно з умовами даної угоди в кількості, асортименті та строки, узгоджені сторонами та зазначені у накладних або специфікаціях, що являються невід'ємною частиною угоди (п. 1.1. угоди).

Пунктом 5.2. Угоди встановлено, що розрахунки за поставлену продавцем продукцію здійснюються по факту одержання товару в повному обсязі у термін, який не перевищує 120 календарних днів, або у термін, вказаний у рахунку-фактурі. Підставою для проведення платежу являється ця угода або рахунок-фактура чи накладна, отримані від продавця.

Спір, як вірно встановлено судом першої інстанції, виник внаслідок неналежного виконання покупцем зобов'язань з оплати вартості поставленої йому продукції.

Задовольняючи вимоги про стягнення боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що продукція, продана відповідачу, мала бути оплачена ним у визначений Угодою строк.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) про договір купівлі-продажу.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач поставив, а відповідач без зауважень прийняв продукцію на загальну суму 26232564,22грн., що підтверджується двосторонньо підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: №НU-0000037 від 19.02.2013 року на суму 200 091,00 грн., № НU-0000055 від 01.03.2013 року на суму 128407,32 грн., № НU-0000056 від 01.03.2013 року на суму 199 862,35 грн., № НU-0000078 від 11.04.2013 року на суму 2183108,40 грн., № НU-0000114 від 15.05.2013 року на суму 1351875,14 грн., № НU-0000122 від 21.05.2013 року на суму 1314836,94 грн., № НU-0000132 від 22.05.2013 року на суму 143888,02грн., № НU-0000123 від 29.05.2013 року на суму 1139498,52 грн., № НU-0000150 від 14.06.2013 року на суму 32316,90 грн., № НU-0000177 від 18.07.2013 року на суму 1695445,20 грн., № НU-0000219 від 16.09.2013 року на суму 2500573,80 грн., № НU-0000246 від 14.10.2013 року на суму 2339791,20 грн., № НU-0000247 від 22.10.2013 року на суму 1429904,40 грн., № НU-0000256 від 28.10.2013 року на суму 1293338,88 грн., № НU-0000260 від 11.11.2013 року на суму 1922193,42 грн., № НU-0000266 від 25.11.2013 року на суму 3352733,58 грн., № НU-0000263 від 27.11.2013 року на суму 1232378,62 грн., № НU-0000278 від 06.12.2013 року на суму 478175,27 грн., № НU-0000282 від 12.12.2013 року на суму 465694,86 грн., № НU-0000335 від 26.12.2013 року на суму 2828 450,40 грн.

Зі змісту вказаних видаткових накладних вбачається, що виконання зобов'язань з поставки продукції та її прийняття покупцем здійснено сторонами на виконання укладеної між ними Угоди №3 від 18.05.2011р.

Пунктом 5.2. Угоди встановлено, що розрахунки за поставлену продавцем продукцію здійснюються по факту одержання товару в повному обсязі у термін, який не перевищує 120 календарних днів, або у термін, вказаний у рахунку-фактурі. Підставою для проведення платежу являється ця угода або рахунок-фактура чи накладна, отриманні від продавця.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як випливає з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, який отримав товар, вартістю 26232564,22 грн., своєчасно і у повному обсязі покупну вартість продукції не оплатив, а тому з урахуванням часткової оплати на рахунок постачальника 20190328,47грн., повинен сплатити постачальнику решту вартості проданої йому продукції на суму 6042235,75 грн.

Посилання апелянта на невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору згідно Угоди №3, як на підставу скасування судового рішення суду першої інстанції, не можуть бути прийняті Київським апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Конституційний суд України в своєму Рішенні у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року роз'яснив, що: «право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист».

Доводи апелянта з приводу того , що позивач, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 6 042 235,75 грн., не врахував сплати відповідачем у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача 1 150 000 гр. згідно з платіжним дорученням № 4324 від 26.03.2014 р., спростовуються матеріалами справи.

Зазначений платіж був виконаний обслуговуючим відповідача банком лише 01.04.2014р., що підтверджується наявним у матеріалах справи листом банку на адресу його клієнта.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, позивач отриману ним 01.04.2014 р. суму платежу врахував при визначенні заялених ним вимог до відповідача за поставлену на умовах Угоди № 3 від 18.05.2011р. продукцію дитячого харчування у період поставки з 19.02.2013 р. по 26.12.2013 р.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана вірна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду міста Києва немає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі №910/4464/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі №910/4464/14 - без змін.

2.Матеріали справи №910/4464/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.В. Чорна