Ухвала

від 29.09.2014 по справі 916/2075/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"29" вересня 2014 р.Справа № 916/2075/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

(склад колегії суддів сформований розпорядженням в.о. голови суду № 2338 від 26.09.2014р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн»

на рішення господарського суду Одеської області

від 21.07.2014 року

по справі № 916/2075/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Флорисс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн»

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВС Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2014 року позов задоволено, визнано дії ТОВ „Винконцерн" (в особі арбітражного керуючого Войтановича О.Й.) неправомірними щодо перешкодження реалізації майнових прав ТОВ "АРОМА ФЛОРИСС", а саме користуватись та розпоряджатись власним майном (бутилки 0,5л. типу "BARZA NEAGRA" у кількості 55677 штук в 37 палетах, загальною вартістю 179 279,94грн.), що знаходиться у складському приміщенні, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Винконцерн"; зобов'язано ТОВ „Винконцерн" (в особі арбітражного керуючого Войтановича О.Й.) передати ТОВ "АРОМА ФЛОРИСС" бутилку 0,5л. типу "BARZA NEAGRA" у кількості 55677 штук в 37 палетах, загальною вартістю 179 279,94грн.), яка знаходиться у складському приміщенні, що належить ТОВ „Винконцерн".

23.09.2014 року до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВ «Винконцерн» на рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2014р. Одночасно скаржник клопотав про відстрочення сплати судового збору посилаючись на свій майновий стан та особливий статус відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим підприємницьку діяльність він не веде, а кошти одержані від продажу майна банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів та погашення заробітної плати.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 ГПК України, відповідно до якої, зокрема, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Підстави сплати і розмір ставок по сплаті судового збору встановлено Законом України „Про судовий збір".

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви: немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати; а за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, скаржник за подання апеляційної скарги на рішення повинен був сплатити судовий збір у розмірі 609 грн. за немайнову вимогу та 1792,80 грн. за майнову вимогу.

За приписами п. 1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищий господарський суд України у п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на свій майновий стан та необхідність виконання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо погашення грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство та погашення заробітної плати колишнім працівникам. В якості доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі додана завірена копія довідки без номеру та дати про виплату заборгованості з заробітної плати ТОВ «Винконцерн».

Аналізуючи надані скаржником докази про наявність у нього підстав для відстрочення сплати судового збору в сукупності з іншими доказами які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що ТОВ «Винконцерн» не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору. Так скаржником до суду не було надано, зокрема, довідки про майновий стан підприємства, банківських довідок, виписок про стан всіх відкритих рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості та тяжкого фінансового стану відповідача. Також, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач здійснює реалізацію свого майна.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи при поданні апеляційної скарги скаржником за фіскальними чеками сплачуються послуги пошти.

Поряд з цим слід врахувати, що відстрочення сплати судового збору, це фактично відкладення чи перенесення обов'язку по оплаті цього збору на певний строк, який визначається господарським судом та обмежений днем винесення судового рішення.

Однак, скаржник не обґрунтовує в порядку ст.ст. 32-36 ГПК України тих обставин, що до дня винесення рішення у справі в нього з'являться кошти для сплати судового збору у відповідному розмірі (2 401,80 грн.).

В порушення приписів ст. 33 ГПК України апелянтом не доведено належних обставин, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин колегія Одеського апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору при подані апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2014 року у справі, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки клопотання ТОВ «Винконцерн» про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, слід зазначити, що до апеляційної скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п.п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України повернути скаржнику апеляційну скаргу та додані до неї документи та роз'яснити, що згідно з приписами ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

При цьому, колегія суддів зазначає, що клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги апеляційним судом може бути розглянуто після усунення обставин, зазначених в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн» повернути без розгляду по суті.

2. Справу повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.