Ухвала

від 18.11.2014 по справі 916/2075/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 листопада 2014 року Справа № 916/2075/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" в особі ліквідатора О. Войтановича, м. Білгород-Дністровський Одеської області (м. Запоріжжя) на ухвалувід 29.09.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/2075/14 господарського суду Одеської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Флорисс", м. Білгород-Дністровський Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн", м. Білгород-Дністровський Одеської області (м. Запоріжжя) провизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В :

Подана ТОВ "Винконцерн" в особі ліквідатора О. Войтановича касаційна скарга від 24.10.2014 р. № 02-01/33 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з наступних підстав.

Так, відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.

Нормами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду -70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Однак, заявником касаційної скарги в порушення викладених вище норм законодавства до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Викладене в скарзі клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивовано незадовільним майновим становищем скаржника, обумовленого перебуванням його у процедурі банкрутства на стадії ліквідації, необхідністю погашення грошових вимог кредиторів та погашенням заробітної плати перед колишніми працівниками боржника.

Розглядаючи вказане клопотання, Вищий господарський суд України враховує, що відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердженності цих обставин належними доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не було додано до клопотання жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин щодо складного майнового становища скаржника.

Посилання ж заявника на необхідність погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство скаржника та погашення заборгованості перед колишніми його працівниками спростовує доводи скаржника про неможливість сплати судового збору у справі та свідчить про фактичну можливість скаржника сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі із визначенням при цьому скаржником власних (суб'єктивних) пріоритетів у розпорядженні наявними коштами за законодавчо встановленої (ч. 4 ст. 111 ГПК України, пп. 5 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") необхідності сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у господарській справі.

За викладених обставин визначені заявником підстави для звільнення від сплати судового збору у даній справі колегія суддів відносить до суб'єктивних обставин скаржника, у зв'язку із чим відмовляє товариству з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" в особі ліквідатора О. Войтановича в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 р.

Вказане клопотання може бути розглянуто повторно касаційним судом при повторному зверненні заявника із касаційною скаргою у разі додання до скарги належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Вищевикладене є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України,

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

У зв'язку із викладеним клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги не розглядається.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись нормами ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. ст.ст. 33, 34, 107, 111, 111 1 , п. 4 ч. 1 ст. 111 3 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" в особі ліквідатора О. Войтановича в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 р. у справі № 916/2075/14 .

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" в особі ліквідатора О. Войтановича на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 р. у справі № 916/2075/14 повернути заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич