Ухвала

від 18.09.2014 по справі 804/3735/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/7586/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус" (далі - ТОВ "Оптімус") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - СДПІ у м. Дніпропетровську) в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у задоволенні позову ТОВ "Оптімус" відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Оптімус" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Оптімус" подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Оптімус".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Дніпропетровську проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Оптімус" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Агро-Люкс" за період з 01 березня 2009 року по 29 лютого 2011 року. За результатами перевірки складено акт №449/17-0/24613799 від 16 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Оптімус" вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 з урахуванням пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на 347520, 00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 з урахуванням пп. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 126372, 00 грн.

На підставі акта перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську винесені податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2012 року: №0000438814, яким ТОВ "Оптімус" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 126372, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 63186, 00 грн.; №0000448814, яким ТОВ "Оптімус" визначено податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 521280 грн. у т.ч. за основним платежем 347520, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173760, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Оптімус" підтверджено взаємовідносини з ПП "Агро-Люкс" договорами поставки (контрактами).

Однак ТОВ "Оптімус" не надано документів на підтвердження фактичної наявності товару, який був предметом договорів купівлі-продажу, укладених з ПП "Агро-Люкс", у складських квитанціях не вказано згідно якого договору отримано продукцію; надані контракти на постачання соняшнику та ячменю виключно урожаю 2009 та 2010 року, але згідно копій складських квитанцій отримувалось зерно урожаю 2008 року.

Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що операції з придбання ПП "Агро-Люкс" товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Діннаріс" та подальшою реалізацією ТОВ "Оптімус" не мали реального товарного характеру, оскільки фінансово-господарська діяльність ПП "Агро-Люкс" здійснюється поза межами правового поля. Взаємовідносини між ТОВ "Діннаріс" та ПП "Агро-Люкс" та ТОВ "Оптімус" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, так як не встановлено факту придбання та передачі товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що документи, виписані та ПП "Агро-Люкс", не можуть бути підставою для включення ТОВ "Оптімус" сум ПДВ до складу дозволеного податкового кредиту, так як не підтверджують факт реального здійснення операцій з поставки товарів, тобто є недостовірними та складені не на підставі проведеної господарської операції. Тому ТОВ "Оптімус" безпідставно включено суми до податкового кредиту, і відповідно СДПІ у м. Дніпропетровську правомірно винесено податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Оптімус".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров