Постанова

від 23.09.2014 по справі 808/4984/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 808/4984/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримснаб»

про стягнення суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - ЗОВ ФСЗІ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримснаб» (далі - ТОВ «Кримснаб», відповідач) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в сумі 7 363,65 грн.

В позові вказано, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10 -ПІ), наданого відповідачем середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 11 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу на ТОВ «Кримснаб» повинна складати 1 особу. Згідно відомостей наданих відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів на підприємстві склала 0 осіб, що є меншим ніж установлено нормативом.

У зв'язку з тим, що відповідач у 2013 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 363,65 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи його без участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про час та день судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повітки, про причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи містяться письмові заперечення (вх. № 29527 від 01.08.2014), в яких відповідачем зазначено, що згідно з наказом № 10 від 01.05.2013 «Про створення робочого місця для працевлаштування інваліда» на підприємстві ТОВ «Кримснаб» було створено 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. Так, відповідач зазначає, що згідно з практикою Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України та Верховного суду України, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Відповідач як роботодавець вжив всіх необхідних засобів для недопущення господарського правопорушення, тому застосування до нього адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу є незаконним. Враховуючи вищезазначене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримснаб» є юридичною особою та відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма №10-ПІ), наданому відповідачем до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві на робочих місцях, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу у 2013 рік складала 1 особу. Фактично у 2013 році середньооблікова чисельність інвалідів, що працювали на підприємстві, склала 0 осіб.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 1 місце. Згідно із звітом в 2013 році на підприємстві відповідача працювало 0 інвалідів.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів є менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій для підприємства відповідача складає 70 59,09 грн.

Пунктом 4 Постанови КМУ від 31.01.2007 №70 «Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно - господарських санкцій та пені за виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» зазначено, що порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджується Мінпраці.

На виконання зазначеного положення Постанови КМУ №70 Наказом Мінпраці від 15.05.2007 №223 затверджено «Порядок нарахування пені та її сплати».

Згідно п. 3.4 зазначеного Порядку нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Пеня у поданій до суду позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів відділення Фонду відповідно до п. 3.7. зарядку розраховує суму пені на дату її подання. Враховуючи, що ставка НБУ з 17.07.2014 становить 12,5%- рахунковий розмір пені дорівнює 0,04%.

Сума пені за один день прострочення розраховувалась 7059,09 грн. (сума адміністративно-господарських санкцій) х 0,04% (розрахунковий розмір пені)= 2,82 грн. таким чином, сума пені, що необхідно сплатити дорівнює: 2,82 грн. (сума пені за один день прострочення) х 108 (кількість днів) = 304,56 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи свідчать про не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Так, судом встановлено, що відповідачем Наказом №10 від 01.05.2013 дійсно було створене одне робоче місце для інваліда, однак звітність форми № 3-ПН жодного разу починаючи з грудня 2012 року по грудень 2013 року не була подана до Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя, про що свідчить лист № 1644/01-23 від 21.08.2014, у зв'язку з чим відповідач не виконав обов'язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Відповідно до частини третьої статті 17 зазначеного Закону відмова в укладенні трудового договору, звільнення за ініціативою адміністрації, з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів .

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 № 70.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вжиття ним всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У постанові від 02.04.2013 у справі №21-95а-13, Верховний суд України висловив свою позицію з приводу спірних правовідносин, відповідно до якої, якщо підприємство надає органам, зазначеним у ст. 18 Закону України №875-ХІІ, інформацію щодо наявних робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН, чим виконує обов'язок щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда, то він вжив всі залежні від нього заходи недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримснаб» (код ЄДРПОУ 31598801) адміністративно - господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 7 363,65 грн. (сім тисяч триста шістдесят три гривні 65 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник