Постанова

від 12.08.2014 по справі 808/4462/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року (15 год. 30 хв.)Справа № 808/4462/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Кретові К.С.,

за участю:

представника позивача - Філобок О.О.,

представника відповідача - Морозової Я.В., Олійник Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу,

за позовом: Приватного підприємства «АТК-Дніпро»

до: Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Приватне підприємство «АТК-Дніпро» (далі - ПП «АТК-Дніпро», позивач) до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2014 форми «Р» № 0000662201, № 0000672201.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Токмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «АТК-Дніпро» за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 по взаємовідносинах з ПП «Кристал Люкс» (код ЄДРПОУ 33908034), за результатами якої складено Акт від 28.02.2014 № 2206/22/34611200. На підставі Акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.04.2014 №0000662201, № 0000672201. Позивач не згодний із результатами перевірки та нарахованими сумами податкових зобов'язань. Вважає, що висновки в Акті про відсутність факту здійснення господарських операцій між ПП «АТК-Дніпро» та ПП «Кристал Люкс» є незаконними. Зазначає, що всі операції з купівлі-продажу товару відповідають вимогам чинного законодавства. Товар дійсно поставлявся, що підтверджено оформленими належним чином документами первинного бухгалтерського та податкового обліку. В подальшому придбаний товар був реалізований ТОВ «Біотрейд-Україна». На підставі викладеного, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2014 форми «Р» № 0000662201, № 0000672201.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (вх. № 31040 від 12.08.2014). Зокрема, посилаються на акти перевірок контрагентів позивача: ПП «Кристал Люкс» та автопідприємства ПП «Валга». Вказують, що ПП «АТК-Дніпро» документально не підтверджено операції з оприбуткування та приймання-передачі товарів в частині їх прийняття матеріально-відповідальною особою, оприбуткування на балансі підприємства, розвантаження, навантаження, переробки. Зазначили, що операції з придбання та реалізації товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався. Вважають, що ПП «АТК-Дніпро» документувались видаткові та податкові накладні без мети настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. На підставі викладеного, просили у задоволенні адміністративного позову ПП «АТК-Дніпро» відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в судовому засіданні 12.08.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Приватне підприємство «АТК-Дніпро» (ідентифікаційний код 34611200) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.09.2006 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 490386.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 12.02.2014 № 151 та повідомлення від 14.02.2014 № 87 посадовою особою Токмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 79.1, пунктом 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «АТК-Дніпро» за період з з 01.11.2012 по 30.11.2012 по взаємовідносинах з ПП «Кристал Люкс», за результатами якої складено Акт від 28.02.2014 № 2206/22/34611200 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 ПК України - безпідставно включено до валових витрат суми по операціях з придбання за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 по взаємовідносинах з ПП «Кристал Люкс», які не підтверджені всіма необхідними документами, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року всього на суму 383654 грн.;

2. пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів з контрагентом - постачальником ПП «Кристал Люкс» на суму ПДВ 365385 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року всього на суму 365385 грн.

Висновки акту перевірки були оскаржені позивачем до Токмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, за результатами розгляду яких висновок акту залишен без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту та виявлених порушень Токмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 11.04.2014 № 0000662201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 575 481,00 грн., в тому числі за основним платежем - 383 654,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 191 827,00 грн.;

- від 11.04.2014 № 0000672201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 548 078,00 грн., в тому числі за основним платежем - 365 385,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 182 693,00 грн.;

Позивач не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями звернувся з позовом до суду.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП «Кристал Люкс» на підставі договору від 08.11.2012 № 168, відповідно до якого продавець (ПП «Кристал Люкс») був зобов'язаний передати у власність покупця (ПП «АТК-Дніпро») товар, а покупець був зобов'язаний прийняти та оплатити цей товар. Товаром є макуха соняшникова. Умови передачі товару: СРТ - склад покупця - с. Привільне, Дніпропетровська область (в редакції «Інкотермс-2010»).

На виконання умов договору ПП «Кристал Люкс» був переданий товар ПП «АТК-Дніпро», що підтверджується видатковими накладними РН-0000002 від 09.11.2012, РН-0000004 від 12.11.2012, РН-0000003 від 12.11.2012, РН-0000005 від 13.11.2012, РН-0000006 від 14.11.2012, РН-0000007 від 15.11.2012, РН-0000008 від 16.11.2012, РН-0000009 від 17.11.2012, РН-0000010 від 19.11.2012, РН-0000011 від 19.11.2012, РН-0000012 від 20.11.2012, РН-0000013 від 21.11.2012, РН-0000014 від 21.11.2012, РН-0000015 від 22.11.2012, РН-0000016 від 23.11.2012, РН-0000017 від 24.11.2012, РН-0000019 від 26.11.2012, РН-0000020 від 30.11.2012 та податковими накладними № 1 від 09.10.2011, № 3 від 12.11.2012, № 2 від 12.11.2012, № 4 від 13.11.2012, № 5 від 14.11.2012, № 6 від 15.11.2012, № 7 від 16.11.2012, № 8 від 19.11.2012, № 9 від 19.11.2012, № 10 від 20.11.2012, № 11 від 21.11.2012, № 12 від 21.11.2012, № 13 від 22.11.2012, № 14 від 23.11.2012, № 15 від 24.11.2012, № 16 від 26.11.2012, № 17 від 30.11.2012.

Розрахунки за виконання зазначеного вище договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Кристал Люкс», що підтверджується платіжними дорученнями, які надавались позивачем під час перевірки, копії наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалось автопідприємством ПП «Валга» відповідно до договору про перевезення вантажів №008 від 14.06.2012.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 09.11.2012 № 991002, від 12.11.2012 №№ 991003, 991005, 991007, 991006, 991008, від 13.11.2012 № 991009, від 14.11.2012 № 991010, від 15.11.2012 № 991011, від 16.11.2012 № 991012, від 18.11.2012 № 991013, від 17.11.2012 № 991014, від 19.11.2012 №№ 991017, 991015, від 20.11.2012 № 991021, від 21.11.2012 №№ 991019, 991020, 991022, від 23.11.2012 № 991023, від 24.11.2012 № 991024, від 25.11.2012 № 991025, від 26.11.2012 № 991050, від 30.11.2012 №№ 236911, 236910, 236912.

Щодо розбіжностей, встановлених відповідачем в датах видачі видаткових накладних від 24.11.2012, 23.11.12, 22.11.12 та товарно - транспортних накладних до них, які булі оформлені на день пізніше слід зазначити, що згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З додаткових пояснень позивача вбачається, що склад ПП «Кристал Люкс», як і склад позивача, працює цілодобово. Видаткові накладні складає бухгалтерія ПП «Кристал Люкс» коли на склад приїжджає машина для перевезення товару. У цей час - під час здійснення господарської операції, йде процес завантаження товару на машину перевізника. Цей процес може займати біля 2 годин та ін. Потім, транспортний засіб згідно встановлених правил, після находження в дорозі протягом тривалого часу, повинен відстоятись 4 години - для відпочинку водія, для запобігання ДТП. Тому, у деяких випадках час виїзду транспортного засобу припадає на наступну дату після 00 год. 00 хв. попереднього дня завантаження - коли було складено документ про завантаження товару тобто саме під час здійснення господарської операції.

Товарно-транспортну накладну заповнює водій. Відповідно за датою від'їзду - у ночі, чи у ранку наступного дня - саме під час здійснення господарської операції - перевезення товару. З огляду на викладене, вбачається, що видаткові накладні та ТТН можуть мати розбіжність в 1 день, виходячи з виробничої необхідності та відповідно до вимог діючого законодавства . Щодо видаткової накладної від 17.11.12 РН-0000009 слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи ТТН значиться з датою 17.11.12.

Окрім того, суд зазначає, що дія наказу Міністерства транспорту України та Державного комітету статистики України № 228/253 від 07.08.96 р. (z0483-96) «Про затвердження Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», який визначав обов'язковість наявності ТТН, зупинена публікацією в «Урядовому кур'єрі» від 07.03.2000 № 43 Державним комітетом України з питань регуляторної реформи та підприємництва відповідно до Указу Президента України від 03.02.98 № 79/98 (79/98) «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності». Відновлення дії зазначеної Інструкції можливе лише у разі внесення змін, зазначених у рішенні Держпідприємництва від 16.10.98 р. № 17-02/10 (у2 10276-98) «Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності».

Отже, дія нормативного акта, що регулює порядок застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи зупинена, тому застосування ТТН в будь-якому вигляді не є обов'язковим та здійснюється на власний розсуд як додаткове узгодження передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження передачі товару між ПП «Валга» та ПП АТК-Дніпро» також складались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-7169, ОУ-7081, ОУ-7242.

Розрахунки за транспортування товару здійснювались у безготівковій формі шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Валга», що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

З пояснень представника позивача вбачається, що в подальшому придбаний товар був реалізований ТОВ «Біотрейд-Україна».

Окрім того, в матеріалах справи міститься та судом досліджена постанова старшого слідчого першого відділу КР СУ ФР Мелітопольської ОДПІ Міндоходів у Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 21.05.2014, згідно з якою в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню доказів «фіктивності» ПП «Кристал Люкс» встановлено не було. Окрім того, з постанови вбачається, що допитані в якості свідків службові особи ПП «Кристал Люкс» підтвердили проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АТК-Дніпро», які полягали в постачанні сільськогосподарської продукції на адресу останнього. Всі ТМЦ поставлені вчасно. Заборгованості по розрахункам між підприємствами відсутня. Також зазначається про те, що ПП «АТК-Дніпро» на виконання ухвали слідчого судді надали виїмку первинних документів в повному обсязі на виконання тимчасового доступу до первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ПП «Кристал Люкс». Первинні документи між підприємствами підписані службовими особами та затверджені печатками підприємств. За результатами досудового розслідування не здобуто даних, які б вказували як на умисел в діях службових осіб ПП «АТК-Дніпро», направлений на ухилення від сплати податків, так і на існування самого діяння - ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, за правилами ПК України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Як визначено пунктом 198.2 статті 198 ПК України: датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, а відповідно і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту.

Складені контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача ПП «Кристал Люкс», автопідприємства ПП «Валга» та посилання на акти перевірок вказаних контрагентів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено частиною першою статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ПП «АТК-Дніпро» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Окрім того, з акту перевірки та наданих представником відповідача заперечень вбачається, що як підстава для висновків про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за перевіряємий період відповідач вказує висновки акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, який в свою чергу посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 щодо перевірки контрагента ПП «Кристал Люкс» - ТОВ «Ангстрем Континенталь» по взаємовідносинам з іншими підприємствами.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 у справі №804/1260, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь». Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначена постанова залишена без змін, а отже вона набрала законної сили.

З огляду на викладене, слід зазначити, що висновки акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 не могли бути покладені в основу висновків щодо правомірності здійснення господарських операцій позивачем.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, позивачем первинними документами доведено відсутність виявлених порушень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 15 від 17.07.2014 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 488,00 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2014 №0000662201 та №0000672201, прийняті Токмацькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АТК-Дніпро» (код ЄДРПОУ 34611200) судовий збір в розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко