Рішення

від 16.09.2014 по справі 904/5298/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.14р. Справа № 904/5298/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м. Дніпропетровськ

до В.1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна-Агро", с. Красне, Конотопський район, Сумська область

В.2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення процентів за користування товарним кредитом

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача 1: Биструшкін О.С., дов. від 12.08.14р.

від відповідача 2: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна-Агро" та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" про стягнення солідарно процентів за користування товарним кредитом у розмірі 160 900,04грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач 1 та відповідач 2 не сплатили заборгованість, встановлену за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. у справі №904/963/14, у зв"язку з чим позивач нарахував проценти за користування товарним кредитом.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Весна-Агро" позов не визнає, вважає, що договір поруки №10681-ПОР від 30.01.2013р., який уклали позивач та відповідач 2, є удаваним, оскільки мав на меті не забезпечення виконання зобов"язання, передбаченого основним договором, а зміну територіальної підсудності. Тому відповідач 1 просить суд виключити відповідача 2 із числа відповідачів по справі та передати дану справу за підсудністю до господарського суду Сумської області.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" явку представника в судові засідання не забезпечило, 22.08.2014р. подало до суду заяву, в якій вважає позов доведеним та просило розглянути справи без його участі за наявними матеріалами.

26.09.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. (набрало законної сили 29.05.2014р.) у справі №904/963/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА-АГРО" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" про стягнення 286 628,79 грн. встановлено, що 30.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА-АГРО" (відповідач-1, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10681 (далі - договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Позивач передав відповідачу 1 товар загальною вартістю 220 782,80 грн., однак останній оплату здійснив частково в сумі 100 037,53 грн., у зв"язку з чим заборгованість склала 120 745,27 грн. Крім того, 27.03.2014р. відповідач 1 після порушення провадження у справі оплатив ще 40 000,00грн.

Також рішенням встановлено, що 30.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (відповідач - 2, поручитель) було укладено договір поруки №10681-ПОР (договір поруки), за умовами якого поручитель зобов"язався перед кредитором відповідати за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА-АГРО" (боржник) його зобов'язань перед кредитором за договором купівлі-продажу №10681 від 30.01.2013р. (далі - основний договір), що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору поруки поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника перед кредитором за основним договором. При цьому кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

Згідно з п. 5.1. договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Як визначено п. 8.1. договору поруки, договір поруки набирає чинності з дати його підписання (30.01.2013р.) та діє протягом 4-х років. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п. 4.1. договору поруки).

Даним рішенням позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА-АГРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 80 745,27 грн. основного боргу; 12 962,75 грн. суму індексації; 146 746,19 грн. процентів за користування товарним кредитом; 6 174,58 грн. пені; 14 300,00 грн. витрат за послуги адвоката; 5 732,58 грн. судового збору; Провадження у справі в частині стягнення 40 000,00 грн. припинено (а.с.15-19).

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки відповідач 1 продовжує користуватись товарним кредитом, він зобов"язаний сплачувати проценти відповідно до п.7.3. договору.

Відповідно до п. 7.3. договору якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховується 350 процентів річних за користування товарним кредитом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

Як вбачається із рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. у справі №904/963/14, позивач просив стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 проценти за користування товарним кредитом у розмірі 146 746,19грн. за період з 26.10.2013р. по 07.02.2014р.

Отже, позивачем правильно взято період у даній справі з 08.02.2014р.

Однак нарахування слід здійснювати на суму заборгованості у розмірі 120 745,27грн., яка була встановлена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. у справі №904/963/14, за період з 08.02.2014р. по 26.03.2014р., а також, враховуючи, що 27.03.2014р. відповідач 1 оплатив 40 000,00грн., на кінцеву суму заборгованості 80 745,27грн., яка також встановлена даним рішенням, за період з 27.03.2014р. по 16.07.2014р.

Загальний розмір процентів за користування товарним кредитом, який підлягає до стягнення, складає 141 136,28грн.

Суд вважає, що договір поруки №10681-ПОР від 30.01.2013р. не є удаваним в розумінні ст.235 Цивільного кодексу України, у зв"язку з чим клопотання відповідача 1 про направлення даної справи за підсудністю до господарського суду Сумської області не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна-Агро" (41670, Сумська область, Конотопський район, с. Красне, вул. Леніна, 198, ЄДРПОУ 22590663) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ЄДРПОУ 34985654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ЄДРПОУ 31320991) проценти за користування товарним кредитом у розмірі 141 136,28грн. (сто сорок одна тисяча сто тридцять шість грн. 28коп.) та 2 822,72грн. (дві тисячі вісімсот двадцять дві грн. 72коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2014р.

Суддя В.І. Петрова