Постанова

від 20.11.2014 по справі 904/5298/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 року Справа № 904/5298/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі : Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

позивача - Малікова О.В., дов. № 5 від 21.01.2014р.;

відповідача (1, 2) - не з`явилися; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014 року по справі № 904/5298/14

за позовом товариством з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ

до відповідача/1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Весна-Агро», с.Красне Конотопського району Сумської області

відповідача/2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест», м.Дніпропетровськ

про стягнення 160 900,04 грн. процентів за користування товарним кредитом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014р. (суддя Петрова В.І.) у справі № 904/5298/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ до відповідача/1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна-Агро», с.Красне Конотопського району Сумської області, відповідача/2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест», м.Дніпропетровськ про стягнення 160 900,04 грн. процентів за користування товарним кредитом позов було задоволено частково; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 141 136,28 грн., 2822,72 грн. судового збору; в решті позову було відмовлено (а.с.110-113).

Вищевказане рішення місцевого господарського суду мотивовано фактами, встановленими у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14; в якості норм права мотивовано ст.625 ЦК України, ст.35, 115 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014р. по цій справі, його оскаржив в апеляційному порядку позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера», посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що господарським судом при винесенні рішення по цій справі був зроблений власний розрахунок відсотків за користування кредитом, а не досліджено факти, встановлені рішенням господарського суду від 15.04.2014р. у справі № 904/963/14, просить рішення господарського суду скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за користування товарним кредитом у сумі 19 763,76 грн., прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

19.11.2014р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від відповідача-2 - ТОВ «Гран Інвест» надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке задоволено колегією суддів. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України) відповідач-2 не скористався, про час та місце судового засідання 20.11.2014р. сповіщений належним чином.

Відповідач-1 - ТОВ «Весна-Агро» також не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України, як не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України); про час та місце судового засідання сповіщався належним чином (поштове повідомлення від 15.11.2014р. про вручення ухвали суду апеляційної інстанції від 06.11.2014р.).

Враховуючи, що усіх учасників судового процесу належним чином сповіщено про час та місце судового засідання, що підтверджується вищевказаними доказами, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області в межах, визначених ст.101 ГПК України, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» м.Дніпропетровськ до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна-Агро», с.Красне Конотопського району Сумської області та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест», м.Дніпропетровськ про стягнення 286 628 грн. 76 коп. позов було задоволено частково та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 80 745 грн. 27 коп. основного боргу, 12 962 грн. 75 коп. суми індексації основного боргу, 146 746 грн. 19 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 6174 грн. 58 коп. - пені, 14 300 грн. витрат на послуги адвоката, 5732 грн. 58 коп. судового збору; провадження у справі в частині стягнення 40 000 грн. боргу - припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв`язку зі сплатою зазначеної суми після звернення з позовом до господарського суду (а.с.15-19).

16.10.2014р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом було із господарського суду Дніпропетровської області витребувано матеріали справи № 904/963/14 з метою надання повної, всебічної оцінки обставинам, матеріалам цієї справи на підставі вимог закону, оскільки дана справа безпосередньо пов"язана зі справою № 904/963/14.

З матеріалів справи № 904/963/14 вбачається, що рішення господарського суду від 15.04.2014р. по цій справі набрало законної сили, що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. (ксерокопію долучено до матеріалів справи), а, отже, зазначене рішення є обов`язковим на всій території України у відповідності до ст.115 ГПК України. Доказів касаційного оскарження рішення господарського суду від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14 матеріали справи не містять.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішенням господарського суду від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14 мають преюдиційний характер в подальшому при вирішенні справи № 904/5298/14 , оскільки фактично, як вбачається із змісту рішення господарського суду від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14 відсотки за користування товарним кредитом було стягнено за період з 26.10.2013р. по 07.02.2014р . в сумі 146 746 грн. 19 коп., тоді як по справі № 904/5298/14 позивач також наполягав на стягненні відсотків за користування товарним кредитом за період з 09.02.2014р. по 16.07.2014р . на загальну суму 160 900 грн. 04 коп. При цьому, як вбачається із наведеного розрахунку та при його перевірці колегією суддів встановлено, що з 08.02.2014р. по 26.03.2014р. остаточна сума основної заборгованості становила 133 708 грн. 02 коп. (120 745 грн. 27 коп. основного боргу _ 12 962 грн. 75 коп. суми індексації основного боргу, передбачені п.4.8 договору), а після оплати 40 000 грн. основного боргу 27.03.2014р. сума заборгованості від якої здійснювалось нарахування відсотків за користування товарним кредитом становила 93 708 грн. 02 коп. ( 133 708 грн. 02 коп. - 40 000 грн. (часткова оплата 27.03.2014р.) = 93 708 грн. 02 коп.) (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів цієї справи, справи № 904/963/14 та встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р., 30.01.2013р . між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (надалі - позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Весна-Агро" (надалі - Відповідач-1, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10681 (надалі - договір купівлі-продажу), за умовами якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за договором (п. 13.1. договору) (ксерокопію долучено до цієї справи).

Згідно з п. 3.1 договору конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору. Ціна товару встановлена за домовленістю сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата вартості товару (виконання зобов'язання) передбачена у гривні згідно розділу 4 цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб, передбачений п.п. 4.7, 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 4.1 договору, умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації (ях) до договору . Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах слати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації - строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірним користуванням Покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту, Покупець продовжує користуватись (неправомірно користування) по ставці згідно п. 7.2 (протягом 10- ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3 Договору (п.4.2. договору) .

Специфікаціями №1 - 7 до договору визначено, що товар по специфікаціям до договору продається на умовах надання Покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю загальну кінцеву вартість товару, отриманого згідно специфікацій до договору, у строк до 25.10.2013.

Пунктом 4.7 договору передбачено, якщо у періоди часу: з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (долар США), що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму вартості Товару у гривні за Договором, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах.

Відповідно п. 4.8 договору, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (долар США) - А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7 договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), підтвердженого ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ" чи/або ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (банк обирається за вибором Продавця) то Продавець має право на індексацію суми вартості товару у гривні (боргу), а покупець зобов'язаний сплатити продавцю вже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з урахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), згідно формули вказаної в даному пункті договору.

Згідно з п. 4.5 договору, товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця .

За п. 7.2. договору купівлі-продажу, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховується 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10 - ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, вказана у п. 7.3 Договору.

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховується 350 процентів річних за користування товарним кредитом (п.7.3. Договору).

Виходячи з договору купівлі-продажу №10681 від 30.01.2013, специфікацій №1 від 30.01.2013, №2 від 17.04.2013, №3 від 24.04.2013, №4 від 29.04.2013, №5 від 15.05.2013, №6 від 20.05.2013, №7 від 21.05.2013; видаткових накладних №100428/10 від 10.04.2013, №190441/10 від 19.04.2013, №240429/10 від 24.04.2013, №80521/10 від 08.05.2013, №210523/10 від 21.05.2013, №220537/10 від 22.05.2013, №290508/10 від 29.05.2013; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №37 від 18.04.2013, №49 від 27.04.2013, №50 від 30.04.2013, №59 від 16.05.2013, №62 від 26.05.2013, №70 від 03.06.2013, Позивач свої зобов'язання виконав, товар було передано, що встановлено рішенням господарського суду від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14.

Відповідач-1 оплату за отриманий товар, в строк передбачений договором (специфікаціями №1-№7), не здійснив, доказів протилежного не містять ні матеріали цієї справи, ні справи № 904/963/14, такі докази не надавались сторонами в судах обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

Отже, внаслідок поставок товару та часткової оплати утворилась заборгованість відповідача-1 перед позивачем на загальну суму 120 745 грн. 27 коп. , що також підтверджується рішенням господарського суду від 15.04.2014р. по справі № 904/963/14. На підставі п.4.8 договору купівлі-продажу зазначену суму боргу було проіндексовано в гривнях до долару США та сума основного боргу з урахуванням передбаченої сторонами індексації становила 133 708 грн. 02 коп. Внаслідок сплати 27.03.2014р. в ході судового розгляду справи № 904/963/14 сорока тисяч гривень, сума вказаної заборгованості зменшилась, та становила з 28.03.2014р. 93 708 грн. 02 коп.

30.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" (надалі -позивач, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (надалі -відповідач-2, Поручитель) було укладено договір поруки №10681-ПОР (надалі - договір поруки) (ксерокопію залучено до матеріалів цієї справи).

Відповідно до п.1.1. договору поруки, предметом договору поруки є зобов'язання поручителя перед кредитором відповідати за порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА-АГРО", код ЄДРПОУ 22590663 (надалі - боржник) його зобов'язань перед кредитором за основним договором, передбаченим розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору поруки, поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника перед кредитором за основним договором. При цьому кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що під основним договором в цьому договорі поруки розуміють договір купівлі-продажу №10681 від 30.01.2013, укладений між кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА" (в основному договорі іменується "Продавець") та боржником - товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА-АГРО" (в основному договорі іменується "Покупець").

Згідно з п. 5.1. договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники . Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Як визначено п. 8.1. договору поруки, договір поруки набирає чинності з дати його підписання (30.01.2013) та діє протягом 4-х років. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п. 4.1. Договору поруки).

Доказів визнання недійсними в встановленому законом порядку, внесення будь-яких змін сторонами до вищенаведених договорів купівлі-продажу, поруки відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій сторонами відповідно до ст.33 ГПК України.

Докази повної оплати вартості заборгованості за товар, виконання зобов`язаня відповідачем-1 або відповідачем-2 перед позивачем за договором купівлі-продажу в повному обсязі або докази повернення товару та прийняття його «продавцем» відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами по справі судам обох інстанцій при її розгляді відповідно до ст..33 ГПК України .

Відповідно до ст..174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарських договорів.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України) та згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, чинним Цивільним кодексом України закріплено принцип "свободи договору". Даючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою договір № 10681 від 30.01.2013р. є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму . До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару . Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 5 ст.694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати; договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно зі ст.536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст.598, 599 ЦК України зобов"язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки зобов`язання по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого товару за договором купівлі-продажу не були виконані належним чином, докази протилежного відсутні, прострочення в оплаті товару мало місце та триває, зобов`язання не є припиненим, розрахунок вартості ніяким чином не спростований, то позовні вимоги про нарахування відсотків за користування товарним кредитом в період з 08.02.2014р. по 16.07.2014р. , з урахуванням проведеної часткової оплати, слід визнати обґрунтованим в сумі 160 900,04 грн., обчислюючи їх з 08.02.2014р. по 26.03.2014р. з проіндексованої суми боргу 133 708 грн. 02 коп., а з 27.03.2014р. по 16.07.2014р. з проіндексованої суми боргу - 93 708 грн. 02 коп., а господарським судом помилково не було враховано при перевірці розрахунку позову суму індексації основного боргу, передбачену п.4.8 договору купівлі-продажу.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, порукою.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2 ст.554 ЦК України регламентовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону та наведені обставини справи, факт прострочення в оплаті товару, яке триває, стягнення суми відсотків за користування товарним кредитом слід здійснити солідарно як з відповідача-1, так і з поручителя - відповідача-2.

За цих обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, позовні вимоги задовольнити повністю, стягнув з відповідача-1 та відповідача-2 суму відсотків та судові витрати, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» м.Дніпропетровськ - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014 року у справі № 904/5298/14 - скасувати.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Весна-Агро» с.Красне Конотопського району Сумської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ 160 900 грн. 04 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 3218,00 грн. судового збору.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Весна-Агро» с.Красне Конотопського району Сумської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ 913,50 грн. судового збору, сплачених за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.11.2014р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко