Постанова

від 25.09.2014 по справі 910/1339/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 910/1339/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Ювента Гласс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року у справі № 910/1339/13 за позовом приватного підприємства "Ювента Гласс" до публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 29.11.2012 року № 594, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на адміністративну будівлю - корпус 3а (літ. М1) загальною площею 5 495,80 кв.м, розташовану по вул. Бориспільській, 9, у м. Києві, що належить ПП "Ювента Гласс".

Позов обгрунтовано порушенням ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про іпотеку", ст. 88 ЗУ "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки нотаріусом при вчиненні спірного напису не перевірено безспірності розміру сум, що підлягають стягненню та не з'ясовано чи сплив встановлений законом 30-денний строк з моменту отримання боржником вимоги про виконання зобов'язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року (судді Ломака В.С., Васильченко Т.В., Любченко М.О.) позов задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 29.11.2012 року № 594 про звернення стягнення на адміністративну будівлю - корпус 3а (літ. М1) загальною площею 5495,80 кв. м., яка розташована по вулиці Бориспільській, будинок 9, в місті Києві та належить ПП "Ювента Гласс" на праві власності на підставі Біржової угоди від 27.12.2002 року № 57-02/12, зареєстрованої Біржею нерухомості "Західно-Українська" та рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі № 24/318, право власності зареєстровано комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 10.06.2003 року, реєстраційний номер 5478-П.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року (судді Гончаров С.А., Авдеєв П.В., Шаптала Є.Ю.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2014 року.

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" про здійснення правонаступництва задовольнити та замінити відповідача Публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" відповідно до ст. 25 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 06.12.2007 року між відповідачем (кредитор) та позивачем (позичальник) було укладено Генеральну кредитну угоду № 010-05/868, за умовами якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти, загальний розмір (ліміт) яких не повинен перевищувати 2 200 000 доларів США, або еквівалент у національній валюті чи Євро за офіційним курсом НБУ на дату підписання кредитних договорів.

Пунктом 1.3. Генеральної угоди передбачено, що кредитні кошти надаються на строки, встановлені окремими кредитними договорами, однак які не можуть перевищувати 84 місяці, з моменту підписання цієї угоди сторонами. Кінцевий термін повернення кредитних коштів, наданих в рамках цієї угоди не може перевищувати 05.12.2014 року.

До Генеральної угоди сторонами було підписано Додаткові угоди від 07.07.2008 року № 1, від 13.11.2009 року № 2, від 06.05.2009 року № 3, від 27.05.2009 року № 4, від 27.08.2009 року № 4, від 20.04.2010 року № 6.

Зокрема, Додатковою угодою № 1 від 07.07.2008 року змінено ліміт кредитної заборгованості до 2 615 000 дол. США.

В межах Генеральної кредитної угоди від 06.12.2007 року № 010-05/868 між сторонами було укладено кредитні договори: від 06.12.2007 року № 011-05/869, від 06.12.2007 року № 012-05/870, від 06.12.2007 року № 012-05/871, від 07.07.2008 року № 011-05/1038, зі змінами та доповненнями, що вносились відповідними додатковими угодами.

За вказаними кредитними договорами передбачено відкриття відповідачем позивачу кредитних ліній на умовах забезпечення кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно з кредитними договорами позивач зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених договорами.

В забезпечення виконання позивачем зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, між ним та відповідачем 06.12.2007 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за р. № 3674/245, відповідно до умов якого предметом іпотеки виступила адміністративна будівля - корпус 3а (літ. М1) загальною площею 5495,80 кв.м., яка розташована по вулиці Бориспільській, будинок 9, в місті Києві та належить Приватному підприємству "Ювента Гласс" на праві власності на підставі Біржової угоди від 27.12.2002 року № 57-02/12, зареєстрованої Біржею нерухомості "Західно-Українська" та рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі № 24/318, право власності зареєстровано Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 10.06.2003 року, реєстраційний номер 5478-П.

Пунктом 5.1 договору іпотеки визначено, що у разі порушення основного зобов'язання, умов Кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки визначено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк сум кредиту, або при несплаті або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строк кредиту, або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки положеннями п. 5.4. договору іпотеки визначено виконавчий напис нотаріуса.

Листом від 17.09.2012 року № 6.3.7.3.0/219/БТ відповідач звернувся до позивача з вимогою протягом 30-ти днів з дня отримання цього листа виконати порушене зобов'язання та повернути достроково всю суму заборгованості і сплатити відсотки за користування кредитними коштами, що будуть нараховані на дату погашення кредитної заборгованості. Зокрема, відповідач вказував, що за позивачем за всіма кредитними договорами рахується загальна сума заборгованості по всім видам нарахувань станом на 14.09.2012 року в сумі 30 050 134,40 грн.

Рекомендований лист, яким було відправлено вказану вимогу, повернувся без отримання відправнику - ПАТ "Ерсте Банк" 24.10.2012 року.

Листом від 26.10.2012 року № 6.3.7.3.0/269/Б відповідач повторно звернувся до відповідача з вимогою протягом 30-ти днів з дня отримання цього листа виконати порушене зобов'язання та повернути достроково всю суму заборгованості і сплатити відсотки за користування кредитними коштами, що будуть нараховані на дату погашення кредитної заборгованості. Зокрема, відповідач вказував, що за позивачем за всіма кредитними договорами рахується загальна сума заборгованості за всім видами нарахувань станом на 26.10.2012 року в сумі 30 758 524,23 грн.

Вказана вимога була надіслана відповідачем 29.10.2012 року та отримана позивачем 01.11.2012 року.

28.11.2012 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про вчинення виконавчого напису, в якій було зазначено, що станом на 01.10.2012 року за позивачем рахується заборгованість по кредитним договорами на суму 3 346 391,20 грн. та 3 109 350,53 дол. США, що за курсом НБУ становить 28 199 429, 99 грн.

До вказаної заяви відповідачем було додано:

- оригінал договору іпотеки від 06 грудня 2007 року;

- генеральна кредитна угода від 06.12.2007 року № 010-05/868, з усіма змінами і доповненнями внесеними відповідними додатковими угодами;

- кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) від 06.12.2007 року № 011-05/869 з усіма змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами;

- кредитний договір (не відновлювальна кредитна лінія) від 06.12.2007 року № 012-05/870 з усіма змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами;

- кредитний договір (не відновлювальна кредитна лінія) від 06.12.2007 року № 012-05/871 з усіма змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами;

- кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) від 07.07.2008 року № 011-05/1038 з усіма змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами;

- виписка з рахунків за період з 06.12.2007 року по 31.12.2009 року за кредитними договорами від 06.12.2007 року № 011-05/869, від 06.12.2007 року № 012-05/870, від 06.12.2007 року № 012-05/871 та від 07.07.2008 року № 011-05/1038;

- виписка з рахунків за період з 01.01.2010 року по 13.11.2012 року за кредитними договорами № 011-05/869, № 012-05/870, № 012-05/871 та № 011-05/1038;

- копія повідомлення - вимоги від 26.10.2012 року № 6.3.7.3.0./269/Б з повідомленням про вручення поштового відправлення;

- розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 011-05/869, № 012-05/870, № 012-05/871 та № 011-05/1038 станом на 01.10.2012 року.

На підставі поданих відповідачем документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис від 29.11.2012 року № 594 про звернення стягнення на адміністративну будівлю - корпус 3а (літ. М1) загальною площею 5495,80 кв.м., яка розташована по вулиці Бориспільській, будинок 9, в місті Києві та належить Приватному підприємству "Ювента Гласс" на праві власності на підставі Біржової угоди від 27.12.2002 року № 57-02/12, зареєстрованої Біржею нерухомості "Західно-Українська" та рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі № 24/318, право власності зареєстровано Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 10.06.2003 року, реєстраційний номер 5478-П.

Із спірного виконавчого напису вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку переданого в іпотеку вищезазначеного майна, нотаріус пропонував задовольнити вимоги відповідача у розмірі 3 346 391,20 грн. та 3 109 350,53 дол. США.

Предметом даного судового розгляду є вимоги боржника про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з його вчиненням з порушенням законодавства.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що вчинення виконавчого напису нотаріуса здійснено в порушення визначеного законодавством строку та за відсутності доказів безспірності заборгованості боржника перед стягувачем.

Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові обґрунтовано недоведеністю правових підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам зазначено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України.

Водночас, слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

За ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Зважаючи на вимоги наведених норм чинного законодавства, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачає обов'язок відповідача як іпотекодержателя лише надіслати іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення, встановлює вимоги до її змісту, а також містить положення про терміни виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, та право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення.

При цьому, п. 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок), передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Таким чином, зверненню до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису для звернення стягнення на предмет іпотеки має передувати надсилання іпотекодержателем повідомлень боржнику відповідної вимоги про усунення порушень та незадоволення зазначеної вимоги щонайменше протягом тридцяти днів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірний виконавчий напис нотаріуса було вчинено після спливу тридцяти днів з моменту надісланого відповідачем (іпотекодержателем) повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень позивачу (іпотекодавцю).

Разом з цим, згідно п. 3.2. гл. 16 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

За п. 1 цього Переліку для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем до поданої заяви про вчинення виконавчого напису було додано: оригінал Договору іпотеки від 06 грудня 2007 року; генеральну кредитну угоду № 010-05/868 від 06.12.2007 року, з усіма змінами і доповненнями; кредитні договори, виписки за рахунками; копію повідомлення - вимоги від 26.10.2012 року № 6.3.7.3.0./269/Б з повідомленням про вручення поштового відправлення; розрахунки заборгованості за Кредитними договорами.

Наведене свідчить про те, що для вчинення спірного виконавчого напису були надані всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання, тоді як боржником не доведено необгрунтованості розміру заборгованості, зазначеного у виконавчому написі нотаріуса.

У той же час, за змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому саме позивач повинен довести відсутність заборгованості за кредитними договорами, якщо ним оспорюється визначена нотаріусом сума боргу, однак позивач не оспорює наявність у нього заборгованості, власного контррозрахунку на спростування відомостей, наданих банком на підтвердження розміру кредитної заборгованості позивачем не подано.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність правових підстав для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та обгрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду як законна й обґрунтована підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Ювента Гласс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року - без змін.

Головуючий суддя Є.Борденюк

Судді І.Вовк

С.Могил