Рішення

від 22.09.2014 по справі 922/3309/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3309/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", м.Київ до Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача - Дудченко В.В. (дов. б/н від 28.12.2013 року);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" (відповідач) про стягнення 24453,13грн. збитків. Судові витрати просить покласти на відповідача. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору № 92/2007-К від 30.07.2007 року, внаслідок чого позивач поніс збитки.

Ухвалою від 11.08.2014р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні.

18.09.2014р. за вх. № 32481 через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.08.2014р. (а.с. 44).

22.09.2014 року господарським судом керівник Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" було винесено окрему ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.09.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30 липня 2007 року між Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності «ХАРКІВ-ЕКОЦЕНТР» (виконавець, відповідач) та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «КИІВТРАНСГАЗ» (замовник, позивач) було укладено договір № 92/2007-К (надалі - Договір).

За умовами Договору позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами до 26.12.2007р. виконати роботу з: розробка, узгодження та затвердження документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженої 09.03.2006р. наказом №108 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (надалі - Інструкція) для Красилівського ЛВУМГ Хмельницької області (пп. 1.1., 1.4.).

Як зазначає позивач, приписами пункту 1.5 Інструкції передбачено, що документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, готуються та надаються на розгляд в письмовій та електронній формах, які затверджуються Мінприроди України. Однак в порушення зазначених вимог Інструкції відповідачем були надані позивачу обґрунтовуючи документи в письмовій формі, які 28.01.2008р. подані до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області і лише 25.02.2008р. представник розробника Асоціації «ХАРКІВ-ЕКОЦЕНТР» надав електронну форму матеріалів для отримання дозволу на викиди, що підтверджується листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області від 07.04.2008р. вих. № 03/663 (а.с. 29).

Таким чином відповідач не виконав роботи, які передбачені Договором, у визначений строк, а саме в термін до 26.12.2007р., а виконав їх лише 25.02.2008р. Як докази несвоєчасного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивачем надані до матеріалів справи акти здачі - приймання робіт, які датовані 31.08.2007р., 30.05.2008р. та 03.02.2009р.

19.02.2008р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у Красилівському ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" якою встановлено, що його виробнича діяльність пов'язана із викидами стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що здійснювалися без відповідного дозволу в період з 19.02.2008р. по 25.02.2008р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2009 р. у справі № 14/1209 встановлено, що за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області стягнуто з ДК «Укртрансгаз» державної НАК "Нафтогаз України" в особі Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на користь держави 24453,13грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. та Вищого господарського суду України від 24.03.2010р. рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2009р. залишено без змін.

18.05.2013р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2009р. № 14/1209 позивачем платіжним дорученням № 936 перераховано в дохід державного бюджету 24453,13грн.

Таким чином, на думку позивача, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у встановлений у Договорі строк, спричинило несвоєчасне отримання позивачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в зв'язку з чим він поніс збитки в розмірі 24453,13грн. за шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Водночас, за змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі, згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом даного спору є стягнення збитків позивача заподіяних відповідачем шляхом порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 92/2007- К від 30.07.2007 року.

Проте, судом встановлено, що наступне:

По - перше, Договір є виконаним належним чином про що свідчать акти виконаних робіт, які підписані обома сторонами та наявні в матеріалах справи.

По-друге, в матеріалах справи відсутні докази будь-яких зауважень, щодо неналежного виконання умов договору сторонами.

Тобто, твердження позивача, щодо заподієння збитків позивачем необгрунтовано, доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі саме внаслідок неправомірних дій відповідача, що свідчить про недоведеність позивачем факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 24453,13грн. є необґрунтованими та заявлені безпідставно, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові - судові витрати покладаються на позивача у розмірі 1827, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова