Постанова

від 29.01.2015 по справі 922/3309/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 922/3309/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково - практичної діяльності "Харків - Екоцентр" від позивача: Купрієнко В.І. від відповідача: Поддимай А.Б. на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року у справі№ 922/3309/14 за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" доАсоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково - практичної діяльності "Харків - Екоцентр" простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі позивач) звернулось з позовом до Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково - практичної діяльності "Харків - Екоцентр" (далі відповідач) про стягнення 24 453, 13 грн. - збитків завданих неналежним виконанням договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Суд прийшов до висновку, що договір від 30.07.2007 року № 92/2007- К (далі Договір) є виконаним належним чином, в матеріалах справи відсутні докази будь - яких зауважень, щодо неналежного виконання умов Договору і відповідно доводи позивача, щодо заподіяння збитків не обґрунтовані.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року апеляційна скарга позивача була задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги були задоволені.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач неналежним чином виконав умови Договору, а саме: прострочив термін виконання взятих на себе зобов'язань і в зв'язку з цим позивачем сплачено 24 453, 13 грн. за шкоду заподіяну навколишньому середовищу.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

30.07.2007 року між сторонами у справі було укладено Договір.

Предметом Договору є виконання відповідачем робіт з розробки, узгодження та затвердження документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно "Інструкції …" № 108 від 09.03.06 року для Красилівського ЛВУ МГ Хмельницької області - пункт 1.1. Договору.

Пунктом 1.4 Договору встановлено термін здачі відповідачем позивачу робіт по Договору в цілому - 26.12.2007 року.

Вартість робот за Договором складає 49 950 грн. (з ПДВ).

До матеріалів справи (а.с. 11-13) залучені акти здачі приймання робіт за Договором від 31.08.2007 року; 30.05.2008 року; 03.02.2009 року на загальну суму виконаних робіт - 49 950 грн. (з ПДВ), тобто всі роботи за Договором були виконані відповідачем у лютому 2009 року.

Строк реального закінчення робіт передбачених Договором, перевищує термін закінчення робіт зазначених у п.1.4 Договору - 26.12.2007 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем були порушені взяті на себе зобов'язання за Договором, в частині строку їх виконання.

До матеріалів справи (а.с. 19-20) залучено рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2009 року по справі № 14/1209 за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до ДК "Укртрансгаз" Державної НАК "Нафтогаз України" в особі Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про стягнення 24 453, 13 грн. - шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.

Позовні вимоги були задоволені, з позивача у даній справі підлягало стягненню 24 453, 13 грн.

В подальшому зазначене вище судове рішення було залишено без змін, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 року (а.с. 21-25).

В судовому рішенні у справі № 14/1209 зазначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювались в період з 19.02.2008 року по 25.02.2008 року без відповідного дозволу. Даний факт підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 001509 від 19.02.2008 року, протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 19.02.2008 року № 08-08, довідкою Красилівського ЛВУМГ від 19.02.2008 року № 166.

Як вбачається з рішення по справі № 14/1209 з позивача у даній справі було стягнуто 24 453, 13 грн. саме в зв'язку з відсутністю відповідного дозволу.

До матеріалів справи (а.с. 30) залучена копія платіжного доручення № 936 від 18.05.2013 року, яке свідчить про те, що позивачем у даній справі виконано рішення суду у справі № 14/1209 - сплачено 24 453, 13 грн. -плата за шкоду заподіяну навколишньому середовищу, згідно рішення суду у справі № 14/1209.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що 24 453, 13 грн. - є збитками позивача.

Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що саме в зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач був позбавлений можливості отримати дозвіл і відповідно між прострочкою зобов'язань відповідача за Договором та стягненням з позивача шкоди по справі № 14/1209 існує причинний зв'язок.

Взаємовідносини сторін у даній справі регулюються як нормами ЦК України та і нормами ГК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України 1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Оскільки, сторона, яка порушила зобов'язання, повинна відшкодувати будь - які витрати незалежно від їх правової природи, якщо вони (витрати) здійснені потерпілою стороною внаслідок порушення її права, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Асоціації Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково - практичної діяльності "Харків - Екоцентр" відмовити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року прийняту у справі № 922/3309/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек