Рішення

від 23.09.2014 по справі 920/1225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2014 Справа № 920/1225/14

за позовом : Релігійної організації місцевої церкви євангельських

християн-баптистів «Церква благодаті», м. Суми,

до відповідача : Благодійного товариства «Християнський духовний

центр», м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача: Сумська міська рада, м. Суми,

про визнання права власності,

Суддя: Джепа Ю.А.

За участю представників:

від позивача: Клименко Ю.М. (довіреність від 01.08.2014 р.), Пімоненко М.В.;

від відповідача: Кучменко С.В. (довіреність від 02.08.2014 р.);

від третьої особи: не з'явився;

При секретарі судового засідання: Малютіній М.С.

Суть спору: Релігійна організація місцевої церкви євангельських християн-баптистів «Церква благодаті» (м. Суми, вул. Д. Коротченка, 1, код ЄДРПОУ 24018074), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.08.2014 р., просить господарський суд визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва - культову споруду: Літ. «А-1» церква - 211,8 кв. м, Літ. «Б-1» духовний центр - всього 955,0 кв.м. - 28 % готовності: по цокольному поверху 820,4 кв. м, по першому поверху: 428,0 кв.м, всього по II поверху: 264,4 кв.м., всього 955,0 кв.м., Літ. «В» сарай - 6,4 кв.м, Літ. «Д» туалет-6,1 кв.м., № 1-5 огорожа, згідно технічного паспорту від 26.06.2014 р., розташований за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 1.

В судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, письмових запереченнях від 04.08.2014 р. та в додаткових правових обґрунтуваннях до заперечень на позовну заяву від 23.09.2014 р. зазначив, що позов задоволенню не підлягає, враховуючи відсутність у позивача документа про введення спірного об'єкту нерухомості в експлуатацію, наявність у відповідача Державного акту на право постійного користування землею під даним об'єктом та відсутність норми цивільного законодавства, яка б визначала можливість виникнення права власності на об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку.

Крім того, представником відповідача в даному судовому засіданні заявлено клопотання про залучення до участі в даній справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «Сумбуд», яким інвестовано значні кошти в будівництво спірних об'єктів на підставі договору № 28/01 інвестування будівництва Християнського комплексу у м. Суми, по вул. Д.Коротченка,1, від 28.01.2008 р.

Представники відповідача проти задоволення даного клопотання заперечували.

Суд, з огляду на положення ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, в задоволенні зазначеного клопотання про залучення в справу третьої особи відмовив, виходячи з того, що відповідно до умов Договору № 28/01 від 28.01.2008 р., його предметом є спільне проектування та будівництво Християнського комплексу у м. Суми, по вул. Д. Коротченка, 1. При цьому, на думку суду, відсутні підстави вважати, що у зв'язку із прийняттям судового рішення в даній справі ПАТ «Сумбуд» буде наділено новими правами чи обов'язками, що випливають з умов вказаного Договору, їх буде змінено чи позбавлено.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сумської міської ради, в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 82 т.І).

Ухвалою господарського суду від 05.08.2014 р. було задоволено клопотання представника позивача про витребування у Інспекції ДАБК у Сумській області матеріалів перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва культової споруди по вул. Д. Коротченка, 1 в м. Суми РО МЦ ЕХБ «Церква Благодаті» та витребувано відповідні документи. Ухвалою господарського суду від 28.08.2014 р. зазначені документи були повторно витребувані у Інспекції ДАБК у Сумській області, яка була отримана даною організацією, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 211 т.ІV). Враховуючи, що Інспекцією ДАБК у Сумській області жодного разу не надано витребуваних документів, чи здійснено інше відповідне реагування, зокрема, надання відповіді про їх відсутність, що затягує строки розгляду справи та порушує норми ст. 124 Конституції України та ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України, суд, керуючись ст. 90 Господарського процесуального кодексу України постановив окрему ухвалу, якою повідомив керівника Інспекції ДАБК у Сумській області про вищевказані обставини для вжиття відповідних організаційно-правових заходів із вдосконалення організаційного та юридичного забезпечення діяльності Інспекції ДАБК у Сумській області.

Відповідно до вимог ст. 30 Господарського процесуального кодексу України на виконання вимог ухвал господарського суду від 05.08.2014 р. та від 28.08.2014 р. в судовому засіданні брав участь попередній керівник позивача та відповідача - ОСОБА_4, який надав усні пояснення суду та відповів на запитання представників сторін про відомі йому обставини справи.

Таким чином, враховуючи те, що учасники провадження про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвали про відкладення розгляду справи направлялись їм за належними адресами, про причини нез'явлення третьою особою - Сумською міською радою суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

На підставі звернення позивача та висновку Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, рішення виконкому Сумської міської Ради депутатів від 16.12.1993 р. № 727, відповідачу - Благодійному товариству «Християнський духовний центр» надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,39 га для будівництва християнського церковного комплексу та 04.12.2001 р. виданий Державний акт на право постійного користування землею.

28.07.2003 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю при управлінні містобудування та архітектури «Церкві благодаті» був наданий дозвіл на виконання земляних робіт котловану.

28.04.2004 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю при управлінні містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації наданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 60/2004 з будівництва християнського духовного центру по вул. Д. Коротченка, 1 в Суми «Церкві благодаті» Євангельських християн баптистів.

Замовником - «Центр Благодаті» було отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи № 19/03 від 22.04.2004 року.

У відповідності до п 1.1 договору № 30 від 30.07.2004 р. Замовник: «Церква Благодаті» та Генпідрядник: СМУ «Жилбуд» зобов'язується виконати роботи щодо будівництва «Християнського духовного центру» в м. Суми по вул. Д. Коротченка, 1 «Церква Благодаті» на підставі доданої договірної ціни та кошторису, а також здати їх Замовнику у передбачені договором строки, однак будівництво об'єкту не було завершено.

22.04.2004 р. між замовником - «Церква Благодаті» та виконавцем - Творчою виробничою майстерною архітектурного проектування «БББ» укладено договір № 48-04 про здійснення виконавцем авторського надзору за будівництвом Християнського духовного центру по вул. Д. Коротченка, 1 в м. Суми.

05.02.2009 р. Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів «Церква Благодаті» звернувся листом до начальника Інспекції ДАБК у Сумській області з проханням видати новий дозвіл або продовжити дію дозволу № 60/2004 (зі змінами) на виконання будівельних робіт з будівництва Християнського духовного центру по вул. Д. Коротченка, 1 в Суми, у зв'язку зі зміною генпідрядної організації, та зазначено, що роботи проводить ДП ВАТ «Сумбуд» БМП «Хімбуд-2», авторський нагляд здійснює ТВМ АП «БББ» ОСОБА_5, ОСОБА_6; технічний нагляд здійснює ВАТ «Сумбуд».

У 2000 р. ВАТ «Укртелеком» розроблено робочий проект телефонізації Церкві Благодаті по вул. Д. Коротченка в м. Суми.

ТВМ АП «БББ» на замовлення «Церкві Благодаті» протягом 2003-2004 років також розроблені робочі проекти щодо електрообладнання, газопроводу, водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції Християнського духовного центру по вул. Д. Коротченка, 1 в м. Суми, а також робочі проекти: І-ша черга будівництва 110-03 СМ1 зведений кошторис «Церква Благодаті» 2003 рік; робочий проект 110-03 СМ2 «Об'єкти локальні та ресурсні кошториси» Церква Благодаті 2003 рік та робочий проект 110-03 СМ2 «Об'єкти локальні та ресурсні кошториси» ІІ черга будівництва 2004 рік.

Позивачем також здійснено технічну інвентаризацію спірного об'єкту та отримано технічний паспорт на нежитлові приміщення - громадські будівлі від 23.06.2014 р. за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченко, 1, згідно якого визначено наступні нежитлові приміщення - культові споруди: Літ. «А-1» церква - 211,8 кв. м, Літ. духовний центр - всього 955,0 кв.м. по цокольному поверху 820,4 кв. м, по першому поверху: 428,0 кв.м, всього по II поверху: 264,4 кв.м., всього 90,5 кв.м., Літ. «В» сарай - 6,4 кв.м, Літ. «Д» туалет-6,1 кв.м., № 1-5 огорожа.

В свою чергу, відповідачем - БТ «Християнський духовний центр» укладено договір № 28/01 інвестування будівництва Християнського комплексу у м. Суми по вул. Д. Коротченка, 1 від 28.01.2008 р., предметом якого є спільне проектування та будівництво вказаного комплексу на земельній ділянці, що належить БТ «Християнський духовний центр».

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 29.01.2008 р. БТ «Християнський духовний центр» надав згоду на забудову земельної ділянки площею 1,39 га, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д. Коротченка, 1, згідно договору № 28/01 інвестування будівництва Християнського комплексу за вказаною адресою УКБ ВАТ «Сумбуд» (посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 348).

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання права власності на спірний об'єкт позивач посилається на той факт, що з 1993 року керівником позивача і відповідача була одна особа - ОСОБА_4 У 2012 році ОСОБА_4 було відсторонено від керівництва РО МЦЄ ХБ «Церква Благодаті» та призначено іншого керівника. Невдовзі після чого на адресу позивача стали надходити листи від керівника БТ «Християнський духовний центр» Кмеця О.С. з вимогою звільнити земельну ділянку по вул. Д. Коротченка, 1 в м. Суми від культових будівель.

За заявою БТ «Християнський духовний центр» Інспекцією ДАБК України у Сумській області складено протокол № 918/1 про правопорушення у сфері містобудування 02.07.2014 року. Інспектором ДАБК також складено акт № 918 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Також інспектором винесено припис № 918 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою зупинення експлуатації приміщення культової споруди по вул. Д. Коротченка, 1 в м. Суми у зв'язку з тим, що приміщення церкви не введено в експлуатацію.

Згідно пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні, зазначений Припис в установленому законом порядку не оскаржений, в тому числі шляхом звернення до суду.

На думку позивача, вищезазначені дії відповідача свідчать про оспорювання та невизнання права власності позивача на збудовані культові споруди, що змусило позивача звернутися до суду з вимогою про визнання права власності.

Заслухавши пояснення представників сторін та посадової особи - попереднього керівника позивача та відповідача - ОСОБА_4, проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази, що надані сторонами та містяться в матеріалах справи, суд не може погодитися з правомірністю вимог позивача, виходячи з наступного.

Так, з огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, з врахуванням її уточнення від 28.08.2014 р., сутність розглядуваного спору полягає у захисті права власності шляхом визнання цього права судом.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупності умов:

· наявність у позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;

· порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача;

· належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Посилання позивача на оспорювання відповідачем його права власності, як на підставу задоволення позову, суд вважає безпідставним, оскільки передумовою застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові, заявленому з підстав оспорювання права власності, згідно даної норми, є особа, яка вже є власником.

Аналіз існуючих норм цивільного законодавства та обставин справи свідчить про те, що в даному випадку має місце позов про визнання права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює підстави набуття права власності на новостворене майно. Згідно частини 2 цієї статті, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2001 р. № 3038-VI, який набрав чинності 16.03.2011 р., встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Цим законом встановлено режим забудови територій, визначено документи, які дають право на виконання будівельних робіт, встановлено порядок прийняття оспорюваного нерухомого майна в експлуатацію тощо.

В частинах 1, 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалось на підставі будівельного паспорту, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV та V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В частині 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статичної звітності та оформлення права власності на нього.

Таким чином, спірне нерухоме майно не введено в експлуатацію в установленому законом порядку.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що Інспекцією

державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області було складено акт перевірки від 16.04.2014 № 665 та винесено припис від 16.04.2014 № 665 з

метою усунення порушень містобудівного законодавства шляхом негайного

зупинення експлуатації приміщення культової споруди по вул. Д. Коротченка, 1 в м. Суми.

Відповідно до частини 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. У зв'язку з невиконанням вказаного припису, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних державних стандартів і правил Релігійною організацією місцева церква Євангельських християн-баптистів «Церква Благодаті» м. Суми. За результатами перевірки складений акт від 02.07.2014 № 918.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК слід розуміти у системному зв'язку із положенням ст. 182 Цивільного кодексу України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає ніяких винятків. Як правило, усі об'єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Стаття 367 Цивільного кодексу України встановлює поняття самочинного

будівництва об'єктів нерухомого майна.

Згідно частини першої цієї статті, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, яке міститься у частині другій статті 367 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.

В частині третій цієї статті встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, навіть за умови побудови спірних об'єктів нерухомості позивачем, як зазначено ним у позові, для визнання права власності за ним необхідним є надання позивачу земельної ділянки у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно, що у даному випадку неможливо, оскільки ця земельна ділянка належить на праві постійного користування відповідачу.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.12.1993 р. № 727 відповідачу - Благодійному товариству «Християнський духовних центр» була надана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 1,39 га. На підставі цього рішення, відповідачу - Благодійному товариству «Християнський духовний центр» був виданий Державний акт на право постійного користування землею II - СМ № 000992 від 04.12.2001 р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 244.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності набувають, зокрема, релігійні організації України, статути і положення яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Статтею 95 Земельного кодексу України встановлені права землекористувачів. Згідно цієї статті землекористувачі мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідач у справі - Благодійне товариство «Християнський духовний центр» не надавав позивачу - Релігійній організації місцева церква євангельських християн-баптистів «Церква Благодаті» дозволу на будівництво на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці об'єктів нерухомого майна та не укладав із позивачем ніяких договорів щодо будівництва об'єктів нерухомості на цій земельній ділянці.

Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України, на яку, як на підставу своїх вимог, посилається позивач у позовній заяві, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки нерухоме майно, на яке позивач просить визнати право власності, є новоствореним, то як випливає із закону, а саме статті 331 Цивільного кодексу України та статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право власності на нього може виникнути лише після прийняття до експлуатації шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката, в залежності від категорії складності об'єкту нерухомості. Зазначені документи в матеріалах справи відсутні.

Що стосується доводів позивача, згідно наданих ним 28.08.2014 р. уточнень, стосовно визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно як на об'єкт незавершеного будівництва, то суд також не може погодитися із правомірністю даної вимоги, враховуючи наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 Цивільного кодексу України, що у даному випадку є спеціальною нормою щодо набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку Цивільним кодексом України не передбачено.

Зазначений висновок, зокрема, міститься в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 р. за результатами розгляду заяви ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2011 р. в справі № 18/314 за позовом ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» до ЗАТ «Будсоцсервіс», підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на майно (справа № 3-82гс11/32/14).

За викладених обставин, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не можуть бути задоволені за відсутністю для цього правових підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 331, 367, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. ст. 22, 26, 30, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову - відмовити.

Повне рішення складено 29.09.2014 року.

Суддя Ю.А. Джепа