Постанова

від 19.09.2014 по справі 922/1300/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа № 922/1300/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Хряк О.О.,

позивача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

відповідача - Ганіна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2000 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2014 р. у справі

за позовом Заступника прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави

в особі Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа , яка не заявляє самостійні на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків,

до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Лідер Плюс", м. Харків,

за участю прокуратури м. Харкова

про стягнення 13 485,83 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, до господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Лідер Плюс", відповідача, про стягнення збитків у розмірі 13485,83 грн., спричинених використанням земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Третього Інтернаціоналу, буд. 6-А орієнтовною площею 0,0636 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року у справі №922/1300/14 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 13 485,83 грн.

Відповідач із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, відповідач посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 820/5179/14, якою визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо складання стосовно ОК «ГК Лідер плюс» розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Крім того, відповідач вказує, що в проваджені Київського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді адміністративний позов Геворкян В.М., директора обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Лідер Плюс", про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення.

Посилаючись на вищевикладені обставини, відповідач в апеляційній скарзі зазначає про незаконність проведення Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області перевірки Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" та про необґрунтованість розрахунку завданої шкоди, складеного на підставі проведення цієї перевірки.

Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та відмови прокурору у задоволенні його позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошував про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, яке просив залишити без змін.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, розглянувши яке, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача і прокурора, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Так, стаття 80 Земельного кодексу України відносить до суб'єктів права власності на землі комунальної власності територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Таким чином, органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб'єкта права власності з усіма притаманними йому правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, ії надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земельна ділянка є державною власністю та відповідно до ст.12 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею в межах м. Харкова здійснює Харківська міська рада.

Відповідно до ст. 2 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст.142 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління, якої здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст.124 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить, зокрема, те, що ОК "ГК "Лідер" в 2 півріччі 2013 року звертався до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання за ним права власності на гаражні бокси, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Третього Інтернаціоналу, буд. 6-А.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2013 р. по справі № 922/1971/13 позовні вимоги ОК "ГК "Лідер плюс" про визнання права власності на нежитлові приміщення - гаражні бокси, розташовані за вищевказаною адресою, задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. вищевказане рішення першої інстанції було скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області було проведено перевірку з питань дотримання Обслуговуючим кооперативом "Гаражним кооперативом "Лідер Плюс" вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки орієнтовною площею 0,0636 га по вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А.

В ході позапланової перевірки спеціалістом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області здійснювався виїзд на місцевість та вручено копії направлення від 31.01.2014 р. №4/1746 на проведення позапланової перевірки представнику відповідача, а також вручено клопотання про здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель №590 від 07.02.14 р. з пропозицією надати копії необхідних матеріалів для проведення перевірки до Управління з контролю за використанням та охороною земель до 10.02.14 р.

У подальшому спеціалістами Державної інспекції сільського господарства в Харківській області у присутності представників ОК "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" проведено обстеження земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А.

Як встановлено перевіркою, на теперішній час відповідачем право оренди земельної ділянки площею 0,0636 га по вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А у м. Харкові у відповідності до вимог діючого земельного законодавства не оформлено, у зв'язку з чим земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Вказане підтверджується результатами перевірки, яка проведена Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області на підставі ст. 189 Земельного кодексу України в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А у м. Харкові, №847 від 07.02.14 р., відповідно до якого встановлено факт використання посадовими особами ОК "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" капітальних гаражних боксів, а відповідно до цього і земельної ділянки за зазначеною адресою без правовстановлюючих документів, що є порушенням положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка землі.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про плату за землю" та вимог ст.96 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Землекористувачі повинні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України, згідно з якими відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.02.2014 р. №252 та винесено припис від 13.02.14 р. №511 щодо усунення порушень згідно ст. 125,126, п. б, ч.1 ст. 211, ч.1 ст. 212 Земельного кодексу України при самовільному зайнятті відповідачем вищезазначеної земельної ділянки. Строк усунення був визначений у приписі 14.03.2014 р.

Вищезазначені матеріали були направлені з повідомленням про виклик для надання пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства від 13.02.14 р. №45 цінним листом із описом на юридичну адресу відповідача. Посадовим особам ОК "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" запропоновано прибути до інспекції на 10.00 год. 18.02.2014 р. В зазначений час керівництво ОК "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" не з'явилося, про причини неявки не повідомило.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що він вищевказаних документів не отримував, проте, в матеріалах справи містяться докази направлення таких документів останньому (а.с. 21).

З матеріалів справи вбачається, що голова ОК "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" Геворкян В.М. прибув до Інспекції 04.03.2014 р. для надання пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства при використанні земельної ділянкою орієнтовною площею 0,0636 га по вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А у м. Харкові.

За результатами перевірки та у присутності голови ОК "Гаражний кооператив "Лідер Плюс" Геворкян В.М. спеціалістом Інспекції складено та вручено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 Кодексу про адміністративні правопорушення від 04.03.2014 року №002621, №000666, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Право користування вищезазначеною земельною ділянкою відповідачем не оформлено, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

У випадку своєчасного оформлення відповідачем документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою, Харківська міська рада одержала б дохід у розмірі 13 485,83 грн.

Згідно з розрахунком розміру шкоди складеного Державним інспектором сільського господарства в Харківській області, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А у м. Харкові дохід за використання відповідача земельної ділянки площею 0,0636 га, складає 13485,83 грн.

Одним із способів захисту прав територіальної громади у сфері земельних відносин є відшкодування заподіяних збитків.

Згідно зі ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд - у поведінці відповідача наявні всі складові складу цивільного правопорушення, як то майнова шкода, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина, а тому колегія суддів суд вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з відповідача збитків у розмірі 13 485,83 грн. за використання земельної ділянки, розташована за адресою: вул. Третього Інтернаціоналу, 6-А у м. Харкові загальною площею 0,0636 га, без правовстановлюючих документів є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 820/5179/14, якою визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо складання стосовно ОК «ГК Лідер плюс» розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та на адміністративний позов Геворкян В.М., що перебуває на розгляді Київського районного суду м. Харкова - справа № 640/4388/4-а, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на наданій відповідачем копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 820/5179/14 міститься помітка про те, що постанова не набрала законної сили.

Крім того, на день розгляду апеляційної скарги в матеріалах справи не міститься документів, які підтверджують, що Київським районним судом розглянуті позовні вимоги у справі справа № 640/4388/4-а та рішення суду набрало законної сили.

Також, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем господарському суду першої інстанції не надавались ані копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року у справі № 820/5179/14, ані ухвала Київського районного суду у справі № 640/4388/4-а.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена і в пункті 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України».

Слід зазначити, що відповідач взагалі в апеляційній скарзі не зазначає про обставини, які заважали йому надати вищезгадані докази господарському суду Харківської області, а тому такі докази не приймаються колегією суддів на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скарзу слід залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.09.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Шепітько І.І.