Постанова

від 22.09.2014 по справі 922/1974/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" вересня  2014 р.                                                           Справа №922/1974/14 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. при секретарі Полубояриній Н.В. за участю представників: позивача – не з'явився відповідача -  не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (вх. №2442 Х/3-10) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.14 року по справі №922/1974/14 за  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Хліб сіль плюс", м. Харків            до Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків      про стягнення 13651,81 грн.,- ВСТАНОВИЛА: У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Хліб сіль плюс", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 13651,81 грн., обґрунтовуючи  свої вимоги відмовою відповідача повернути позивачу надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 13651,81 грн. за договором оренди №14 від 01.04.2011 р. Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2014 року по справі №922/1974/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сальнікова Г.А., суддя Лаврова Л.С., суддя  Лавренюк Т.А.) затверджено мирову угоду у справі №922/1974/14 укладену 13.08.2014 року. Провадження у справі №922/1974/14 припинено не підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.           Відповідач, Спільне підприємство "Фрегат" товариство з обмеженою відповідальністю, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зауважує на тому, що судом першої інстанції  при винесенні оскаржуваної ухвали не в повному обсязі з'ясовані обставини, які мають значення для справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу  скасувати, та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі №922/1974/14. В обґрунтування викладених вимог позивач, посилаючись на приписи п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України зауважує на тому, що судом першої інстанції неправомірно було припинено провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України, тобто у зв'язку із укладенням сторонами мирової угоди. При цьому скаржник звертає увагу суду на наявність в укладеному договорі оренди №14 від 01.04.2011 р. п. 9.8., відповідно до якого сторони визначили, що всі спори щодо виконання та тлумачення цього договору або в зв'язку з ним підлягають остаточному вирішенню в постійно діючому третейському суді. У зв'язку з чим скаржник вважає, що наявні підстави для припинення провадження на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2014. В судове засідання 16.09.2014 представники позивача та відповідача не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.  Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. З урахуванням зазначеного, а також враховуючи обмежені нормами ГПК строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі сторін за наявними матеріалами справи. Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, 01.04.2011 між сторонами було укладено договір оренди №14. Пунктом 9.8. вказаного договору сторони визначили, що всі спори щодо виконання та тлумачення цього договору або в зв'язку з ним підлягають остаточному вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Слобожанська правнича фундація» відповідно до Регламенту зазначеного суду (місцезнаходження суду:61044, м. Харків, пр. Московський, 259). 20.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Хліб сіль плюс", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 13651,81 грн., обґрунтовуючи  свої вимоги відмовою відповідача повернути позивачу надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 13651,81 грн. за договором оренди №14 від 01.04.2011 р. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2014 позовну заяву ТОВ "Торгівельний будинок "Хліб сіль плюс" було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Зобов'язано сторони надати суду відповідні документи, необхідні для розгляду справи. 23.06.2014, тобто під час розгляду справи господарським судом Харківської області, відповідач звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі не підставі п. 5 ст. 80 ГПК України, обґрунтовуючи свої вимоги наявністю між сторонами третейської угоди в формі третейського застереження, що передбачено п. 9.8. договору оренди №14 від 01.04.2011 р. В ухвалі від 23.06.2014 року господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК та зазначив про те, що у разі, коли між сторонами у договорі передбачено третейське застереження, але одна із сторін заперечує проти нього, то прерогатива має бути віддана відстоюванню права на захист своїх інтересів в судовому порядку. Встановлені по справі обставини також свідчать про те, що 13 серпня 2014 року, тобто під час продовження розгляду даної справи судом першої інстанції, сторони звернулись до господарського суду із заявою про затвердження між ними мирової угоди та виклали у наданій заяві зміст цієї  угоди.   Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, умови мирової угоди сторін викладаються в адресованій господарському суду письмовій заяві, яка долучається до справи. Таку заяву підписують обидві сторони. Як свідчать матеріали справи, надана сторонами до господарського суду заява про затвердження мирової угоди відповідає зазначеним приписам законодавства, складена та скріплена підписами представників сторін по справі без будь – яких зауважень та заперечень. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2014 по справі №922/1974/14 надану сторонами мирову угоду було затверджено. При цьому, як свідчать матеріали справи, жодних заперечень або зауважень щодо підстав та умов укладення наданої мирової угоди сторони не висловлювали. При цьому, колегія суддів зазначає, що мирова угода це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. Відповідно до п. 3.19. постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникло неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ГПК України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно і чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Таким чином, звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди сторони усвідомлювали процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погодились із виникненням у сторін нових зобов'язань, які повинні виконуватись ними належним чином.  При цьому, матеріали справи свідчать про те, що заперечень щодо затвердженої місцевим господарським судом мирової угоди жодна із сторін не заявляла. До того ж, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про відмову відповідача від підписання наданої сторонами на затвердження до суду мирової угоди. Отже, твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі про те, що нормами ст. 106 ГПК України не передбачено оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення ухвали про відмову в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги.   Колегія суддів також зазначає, що приписи ст. 78 ГПК України кореспондується з приписами пункту 7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі. Таким чином, враховуючи вищезазначені приписи законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що припинення господарським судом першої інстанції провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України у зв'язку із укладенням сторонами мирової угоди та  подальшим її затвердженням господарським судом є цілком правомірним та таким, що відповідає діючим нормам господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України відсутні. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області від 13.08.14 року по справі №922/1974/14 та не вбачає підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України. Враховуючи викладене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі №922/1974/14 на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України та вважає оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.2014 по справі №922/1974/14 такою, що винесена у відповідності із нормами матеріального та процесуального права, а доводи скаржника з яких подана апеляційна скарга про скасування ухвали, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування. Керуючись статтями  33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -           ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.08.2014 по справі №922/1974/14  залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін. Повний текст постанови складено та підписано  19.09.2014 Головуючий суддя                                                                    Істоміна О.А. Суддя                                                                                           Барбашова С.В.   Суддя                                                                                           Білецька А.М.