Постанова

від 23.09.2014 по справі 822/2374/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2374/14

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоус О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Марцісь Ю.А.

за участю представників сторін:

позивача: Богуша І.А., Прус М.М., Савчук О.В.

відповідача: Яцюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Укр-Євро" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки на підставі відповідного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0003762203 від 19.06.2014 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно змінити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ "Укр-Євро" за лютий 2014 року. Згідно висновку Акту №162/22-09-22-03/30743156 від 18.04.2014 року, виявлено порушення п.187.1 ст.187, п.200.1, п.200.2 ст.200, розд. V, 10 підрозділу 2 розділу ХХ п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцевих положень ПК України, внаслідок чого занижено рядок 25.1 декларації з ПДВ "0110" за лютий 2014 року, суму ПДВ яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від"ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету на 66193 гривень ( стор. 20 - 26 справи). Зазначені порушення стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0003762203 від 19.06.2014 року.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України в редакції Закону України №713 від 19.12.2013 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків", який набрав чинності з 01.01.2014 року визначено, що тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

У редакції, яка була чинною до 01.01.2014 року, п.23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України було визначено аналогічне діючій редакції положення про звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів з єдиною відмінністю в даті - до 01.01.2014 року.

Отже, до 01.01.2014 і тимчасово до 01.01.2015 року діють норми ПК України, якими від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищенаведеного, висновок податкового органу про те, що з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року включно операції з постачання відходів брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, оподатковуються в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20%, є безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки з 01.01.2014 і тимчасово до 01.01.2015 року діють норми ПК України, якими від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати, згідно ст. 87 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково присудив стягнути судові витрати відповідача шляхом їх безспірного списання з рахунку, оскільки такі витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду. Підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст. 201 КАС України).

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову, однак помилково застосував норми права, відтак рішення суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - змінити .

В абзаці третьому резолютивної частини постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року слова "шляхом списання з рахунків Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області" - виключити.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29.09.14 .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.