Ухвала

від 15.09.2014 по справі 191/1788/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7594/14 Справа № 191/1788/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порошина О. О. Доповідач - Макаров М.О. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макаров М.О..

суддів - Болтунової Л.М., Котушенко С.П.,

при секретарі - Завідоновій К.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота»

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Олімп», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором №014/08 про надання кредиту від 15.04.2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ПАТ «Банк Золоті Ворота» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ТОВ «Агро-Олімп», ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму заборгованості за договором № 014/08 про надання кредиту від 15 квітня 2008 року у сумі 119691,47 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетрвоської області від 24 квітня 2014 року відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Золоті Ворота» просить ухвалу суду скасувати і передати справу на навий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства у зв'язку з тим, що по суті заявлених позовних вимог позивач є юридичною особою і відповідач ТОВ «Агро-Олімп» є юридичною особою, тому розгляд такої справи згідно ст. 15 ЦПК України та ст.1 ГПК України відноситься до компетенції господарського суду, а не суду в порядку цивільного судочинства та відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Проте погодитись з таким висновком судді суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦПК України, - суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом статей 1,12,21 ГПК України спори за участю юридичних осіб і громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в тому числі спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів з інших підстав, відносяться до компетенції господарських судів. Сторонами в судовому процесі, порушеного в Господарському суді є юридичні особи.

Так, судом встановлено, що позивач - юридична особа, звернувся з позовом до відповідача - юридичної особи, але не враховано, що у позовній заяві відповідачем у справі зазначені фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також те, що спір між сторонами випливає з кредитних правовідносин й стосується прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, і такі спори відносяться до компетенції судів загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства, а не до компетенції господарського суду.

Зазначаючи в оскарженій ухвалі про відмову у відкритті провадження у справі в якості відповідачів, як юридичну так і фізичну особу, суд помилково дійшов висновку про спір виник між юридичними особами.

Крім того, судом не враховано роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де в п. 2 зазначається, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів. Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК), у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з передачею питання про відкриття провадження до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 312, ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» -задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.О. Макаров

Судді: Л.М. Болтунова

С.П. Котушенко