Постанова

від 03.07.2014 по справі 342/1068/13-а

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1068/13-а

Провадження № 2-а/342/13/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

з участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача - Управління Держкомзему в Городенківському районі Стельмаха Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Городницької сільської ради, відділу Держземагенства в Городенківському районі, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування рішення Городницької сільської ради, визнання недійсними виданих ОСОБА_5 державних актів на право власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Городницької сільської ради, відділу Держземагенства в Городенківському районі, в якому просить скасувати рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області № 40 від 13.01.2012р. та визнати недійсними видані 28.09.2012 р.: державний акт на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що по АДРЕСА_1 та державний акт на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0425 га для особистого селянського господарства, що по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивував тим, що він є користувачем земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, земельна ділянка була надана йому у користування згідно з генеральним планом відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку, затвердженим рішенням виконкому Городенківської районної ради депутатів трудящих № 238 від 11.09.1974 року. На вказаній ділянці розташований належний йому згідно свідоцтва про право власності житловий будинок з прибудинковими спорудами. Згідно із рішенням Городницької сільської ради № 560 від 05.09.2010 року сусідка позивача - ОСОБА_5 отримала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на належну їй ділянку площею 0.25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0.0425 га для особистого селянського господарства по АДРЕСА_1. Земельні ділянки ОСОБА_5 межують із належною позивачу земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_2. Приватний підприємець ОСОБА_6 на підставі згаданого рішення Городницької сільської ради та заяви ОСОБА_5 виготовив відповідну технічну документацію на земельні ділянки останньої. Городницька сільська рада своїм рішенням № 40 від 13.01.2012 року затвердила вказану документацію та вирішила надати у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0.0425 га для особистого селянського господарства по АДРЕСА_1. Позивач вважає це рішення Городницької сільської ради незаконним, таким, що підлягає скасуванню. При цьому зазначає, що роботи по встановленню та узгодженню меж земельних ділянок ОСОБА_5 та земельної ділянки, якою він користується, проводились без його участі, його не було повідомлено про проведення таких робіт та про утворення відповідної комісії. Вважає, що площа земельних ділянок ОСОБА_5 була збільшена за рахунок зменшення площі належної йому земельної ділянки всупереч існуючим межовим знакам та карти села Передівання масштабу 1: 2000. Він не погоджував та не підписував Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання, план-схему та ситуаційну схему, які є частиною вказаної технічної документації ОСОБА_5 Замість нього такі документи протиправно, всупереч наданих йому повноважень, підписав голова Городницької сільської ради ОСОБА_8 Позивач вважає, що при виготовленні технічної документації ОСОБА_5 було порушено вимоги ст. 198 ЗК України, ст. 56 Закону України «Про землеустрій», п. б ч. 2 ст. 28 Закону України „Про землеустрій" щодо інформування зацікавлених осіб про здійснення землеустрою, п. 1.16 Інструкції „Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі" щодо включення до технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку кадастрового плану земельної ділянки, складеного за результатами зйомки, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів; п. 3.12., 3.13. Інструкції „Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" щодо здійснення закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою, яких виконавець мав повідомити завчасно. Позивач вважає, що відділ держземагентства в Городенківському районі всупереч вимогам ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, 28.09.2012 року видав ОСОБА_5 державні акти на право власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1, на підставі незаконно виготовленої технічної документації та незаконного рішення Городницької сільської ради № 40 від 13.01.2012 року, тому відповідно до ч. 1ст. 155 ЗК України державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 повинні бути визнані недійсними.

Ухвалою суду від 13.02.2014 р. до участі в даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, залучено ОСОБА_4, жит. м. Сторожинець Чернівецької області, спадкоємця ОСОБА_5, яка померла в 2013 році.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з наведених в позові підстав. Суду ОСОБА_1 пояснив, що згідно технічного паспорта він є власником житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2. Земельна ділянка, яку приватизувала сусідка ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 межує з земельною ділянкою, на якій знаходиться належний йому житловий будинок. Якщо розглядати план-схему земельної ділянки ОСОБА_5, то межа між його господарством та господарством ОСОБА_5 проходять з точки 2 до точки 8, там є кам'яний мур, огорожа з металічної сітки. Мур та 20 м металічної сітки належить позивачу, а продовження сітки належить ОСОБА_5 Обчисливши розрахунковим шляхом по таблиці відстань від точки 1 до точки 8 на план-схемі земельної ділянки ОСОБА_5, він визначив, що в плані 26,08м, і що не хватає 3 м 18 см. Він категорично не згідний з тим, що в Акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання від 05.09.2011 р. належна йому частина огорожі зазначена як межа, оскільки межа землекористування, це є лінія, а не мур і не сітка. Одночасно позивач пояснив, що теперішня назва АДРЕСА_1 колись мала назву - АДРЕСА_1, після того - АДРЕСА_2. Також ОСОБА_1 пояснив, що згідно генерального плану забудови в 1963 р. ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка, де суміжником з однієї сторони вказана ОСОБА_9, баба позивача. В цьому генплані зазначена довжина земельної ділянки 26 м, а на час виготовлення техдокументації ОСОБА_5 ця довжина вже складає 29 м. Позивач вважає, що земельна ділянка ОСОБА_5 шириною 3м довжиною 80 м, всього 24 ари, накладена на його земельну ділянку. Позивач пояснив, що спадкоємцем ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_4, яка проживає в м. Сторожинець Чернівецької області.

Представник позивача суду пояснив, що за зверненням позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Геоземкадсервіс» був складений збірний кадастровий план належної йому земельної ділянки, з якого слідує, що в порівнянні з ситуаційною схемою ОСОБА_5, по обмірах, відстань від крайньої верхньої лівої точки будинку ОСОБА_5 до межі земельної ділянки ОСОБА_1, до точки заїзду, становить 5,5 мм, а згідно з збірним кадастровим планом, що належить ОСОБА_1 - відстань приблизно 5 мм. Згідно з план-схемою земельної ділянки ОСОБА_5 є відстань між точками 2 та 3 - 0,55см , а за збірним кадастровим планом, що належить ОСОБА_1 немає двох точок. 3 чого представник робить висновок про те, що під час виготовлення технічної документації межа ОСОБА_5 на 55 см була пересунута в сторону межі ОСОБА_1, що якраз є шириною муру. Якщо цей мур на території ОСОБА_5, то його неможливо відсунути. Заїзд до подвір'я ОСОБА_1 попри огорожу ОСОБА_5 не дозволяє заїхати вантажному автомобілю.

Представник Городницької сільської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сільська рада повідомлена належним чином. До суду сільською радою на виконання Ухвали суду від 13.02.2014 р. надані копії протоколів засідань сесій сільської ради від 16.12.2011 р. та від 13.01.2012 р., копії прийнятих рішень, що стосуються затвердження меж між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в с. Передівання.

Представник управління Держкомзему у Городенківському районі Стельмах Р.П. позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що за ст. 28 Закону України „Про землеустрій" зацікавленими особами, яких слід інформувати про здійснення землеустрою є особи, які уклали договір з землевпорядною організацією на виготовлення такої документації. Згідно ст. 56 Закону України „Про землеустрій", в редакції, яка діяла в час виготовлення ОСОБА_5 документації із землеустрою, було визначено, які документи повинна включати технічна документація із землеустрою, що не відповідає посиланню на згадану статтю в позові. Відповідно вимог ст. 186-1 ЗК України погодження документації із землеустрою проходило комісійно тільки для технічної документації проекту відведення із землеустрою, а не технічної документації, яка посвідчує право власності на земельну ділянку. Технічна документація із землеустрою щодо оформлення права власності ОСОБА_5 на земельні ділянки свідчить про те, що з позивачем ОСОБА_1 межа проходить від точки А до Б, тобто від точки 2 до точки 8, в інших точках їх земельні ділянки не межують. Також представник пояснив, що у випадку відмови суміжника підписати про погодження зовнішніх меж, комісією сільської ради складається акт, який підписують члени комісії, який затверджується на сесії. Акт від 13.09.11 р. був складений відповідно до вимог ЗК України. Щодо межових знаків представник Стельмах Р.П. пояснив, що відповідно до Інструкції „Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" від 18.05.2010 р., яка діяла в час, коли була чинна ст. 56 ЗУ «Про землеустрій», виготовлялась технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Раніше встановлені (існуючі) межові знаки використовуються при встановленні та узгодженні меж земельних ділянок. Таке мало місце при описі межових знаків в Акті від 05.09.2011 р. До матеріалів справи разом із запереченням управлінням Держкомзему у Городенківському районі додані докази того, що позивач притягувався до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки із земель загального користування по АДРЕСА_2. Оскільки технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки виготовлялась з використанням бланків, затверджених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів, тому представник допускає, що могла бути допущена описка, яка стосується відсутності претензій суміжників при встановленні межових знаків.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Ч.1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно з ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_10 є власниками житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2, що стверджено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.06.2010 р., виданим виконавчим комітетом Городницької сільської ради, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» та Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, складеним 10.03.2010 р.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2003 р., виданого виконавчим комітетом Городницької сільської ради, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 є власником житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2. З титульної сторінки технічного паспорта на згаданий житловий будинок слідує, що ця вулиця мала попередню назву - вул. АДРЕСА_1. Довідкою виконкому Городницької сільської ради № 574 від 15.09.2011 р. стверджено, що житловий будинок та присадибна ділянка, які належать ОСОБА_5, розташовані по АДРЕСА_2.

Генеральний план забудови садиби гр. ОСОБА_11 в с. Передівання від 10.12.1963 р., генеральний план відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_1 в с. Передівання по вул. АДРЕСА_1 від 11.09.1974 р. та копія викопіювання із Схеми земель с. Передівання (масштаб 1: 2000) 1987 р. Івано-Франківського філіалу інституту Укрземпроект свідчать про те, що від колишньої вулиці АДРЕСА_1 в напрямку господарств ОСОБА_11 та ОСОБА_1 є спільний заїзд. Спершу розташований будинок ОСОБА_11, а заїзд до домоволодіння ОСОБА_1 проходить повз огорожу ОСОБА_11.

Відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст.25). Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до виключної компетенції сільської ради віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин. Згідно з ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Згідно з п. «а» ч.3 ст. 116 ЗК України - безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. За ч. 1 ст. 118 цього кодексу, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До повноважень сільських рад відповідно до ст. 122 ЗК України відноситься вирішення питань передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Ст. 123 ЗК України (в редакції, чинній на час виготовлення технічної документації ОСОБА_5, до внесення в неї змін Законом України від 06.09.2012 р.) встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Згідно з ч.2 згаданої статті, особа звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Ч.9 ст. 123 ЗК України (в попередній редакції) визначено - рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 в с. Передівання встановлено, що за заявою ОСОБА_5 приватний підприємець виготовив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд та для ведення особистого селянського господарства. До заяви, крім документів, які стверджують особу заявника, було додане рішення 21-ї сесії 5-го демократичного скликання Городницької сільської ради № 560 від 05.09.2010 р. про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на проведення робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо оформлення права користування земельними ділянками по АДРЕСА_2. Проект землеустрою містить визначені ст. 56 ЗУ «Про землеустрій», чинною на момент його виготовлення, документи, що посвідчують право на земельну ділянку.

Оскільки ОСОБА_5 звернулась до сільської ради з приводу того, що ОСОБА_1 безпідставно відмовляється від підпису, як суміжник у технічній документації на земельну ділянку по АДРЕСА_2, комісія Городницької сільської ради в складі сільського голови, секретаря сільської ради, землевпорядника 13.09.2011 р. склала Акт про те, що згідно Карти (генерального плану) села Передівання межі земельних ділянок між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не порушені.

Рішенням 5 сесії 6-го демократичного скликання Городницької сільської ради № 32 від 16.12.2011 р. було затверджено акт комісії від 13.09.2011 р. щодо встановлення межі між земельними ділянками ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та вирішено при проведенні приватизації земельної ділянки, якою користується ОСОБА_5 враховувати висновок, що міститься в згаданому Акті.

З врахуванням визначених частиною першою ст. 121 ЗК України норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, якими передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - в розмірі не більше 0,25 гектара (п. «г»), для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га (п. «б»), ОСОБА_5 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки по АДРЕСА_2. В т.ч.: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - земельна ділянка площею 0,25 га, для особистого селянського господарства - земельна ділянка площею 0,0425 га.

З план-схеми земельної ділянки ОСОБА_5, ситуаційних схем та Акту встановлення та узгодження зовнішніх меж від 05.09.2011 р. встановлено, що тільки земельна ділянка ОСОБА_5 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку межує з земельною ділянкою ОСОБА_12 від точки А до точки Б ( від точок позначених цифрами - 2,3,4,5,6,7,8). Земельна ділянка ОСОБА_5 площею 0,0425 га не межує з земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_12

З показань в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 судом встановлено, що його господарство від господарства ОСОБА_5 відділене кам'яним муром та огорожею з металічної сітки. Позивач також пояснив, що ОСОБА_5 померла в 2013 р.

Відповідно до положень ст. 108 ЗК України - у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Відповідно до п. 3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", в редакції, чинній з 28.03.2011 р. до внесення змін 03.07.2013 р., - межові знаки не встановлюються: у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки. У такому випадку раніше встановлений межовий знак використовується для опису кожної суміжної земельної ділянки (суміжних земельних ділянок) у складі відповідної документації із землеустрою; у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою; на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

Актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання від 05.09.2011 р. визначені межі ділянки ОСОБА_5 площею 0,25 га в натурі, що проходять т.1-т.2 - кам'яний мур, т.2-т.8 - огорожа з металічної сітки. З наведеного слідує, що посилання позивача на п.3.11, 3.12 вказаної Інструкції щодо закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі є безпідставним. Помилкове зазначення у вищезгаданому Акті про те, що суміжник ОСОБА_1 не має претензій, не є підставою для встановлення межі земельної ділянкм ОСОБА_5 в іншому місці.

Виготовлена технічна документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки по АДРЕСА_2: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 площею 0,25 га та для особистого селянського господарства площею 0,0425 га була затверджена Рішенням 6 сесії 6-го демократичного скликання Городницької сільської ради № 40 від 13.01.2012 р. Приймаючи рішення, сесія керувалась ст. ст. 12,40, 121 та пунктом 12 Перехідних положень ЗК України стосовно повноважень сільських рад щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, який був чинний на момент прийняття рішення, тобто до його виключення на підставі Закону № 5245-VІ від 06.09.2012 р.

На підставі згаданого рішення 28.12.2009 р. ОСОБА_5 були видані Державні акти: серії ЯМ № 613539 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 2621680503:02:001:0009; серії ЯМ № 613540 на земельну ділянку площею 0,0425 га для особистого селянського господарства кадастровий номер 2621680503:02:001:0010.

Оскільки з показань позивача суду стало відомо про те, що ОСОБА_5 померла, судом направлявся запит до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори щодо надання інформації про спадкоємців померлої. З відповіді № 184 від 27.02.2013 р. встановлено, що згідно перевірки даних з Книги реєстрації спадкових справ за 2013 р. та включно до ІНФОРМАЦІЯ_1. після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.02.2013 р. по справі № 905/2357/2012 встановлено, що до присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 пригородив земельну ділянку площею 0,0034 га по АДРЕСА_1, яка відноситься до земель запасу Городницької сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 надав суду абрис, виготовлений на бланку «Геоземкадсервіс», та збірний кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_2, виготовлений інженером-землевпорядником ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_10 згідно договору № 102 про надання консультацій по приватизації земельних ділянок та забезпечення виконання топографо-геодезичних робіт ліцензованою проектною організацією. Однак, в цих документах не враховано, що площа 0,0034 га по АДРЕСА_1, що обгороджена ОСОБА_1, відноситься до земель запасу Городницької сільської ради. З них не вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_5 була збільшена за рахунок зменшення площі належної позивачу земельної ділянки всупереч існуючим межовим знакам. Посилання позивача на те, що через огорожу ОСОБА_5 вздовж його заїзду неможливо заїхати вантажною машиною в його подвір'я, не є підставою для визнання незаконним рішення сесії Городницької сільської ради № 40 та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, видані 28.09.2012 р. ОСОБА_5

Позивач не довів, що прийняттям Городницькою сільською радою рішення № 40 від 13.01.2012 р. про затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення права власності ОСОБА_5 на земельні ділянки по АДРЕСА_2: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для особистого селянського господарства площею 0,0425 га була та видачею ОСОБА_5 Державних актів серії ЯМ № 613539 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та серії ЯМ № 613540 на земельну ділянку площею 0,042 для особистого селянського господарства не порушені права позивача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі ст.ст. 25,26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 6,12,40,30,108, 116,118,121,122,123, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України ст.ст. 28, 56 Закону України „Про землеустрій", керуючись ст.ст. 2, 6,10,11, 69-72, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Городницької сільської ради, відділу Держземагенства в Городенківському районі, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_4 про скасування рішення Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області № 40 від 13.01.2012р. та визнання недійсними державних актів на право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0425 га для особистого селянського господарства, що знаходяться по АДРЕСА_1, які видані 28.09.2012 р., - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів через Городенківський районний суд з дня отримання копії постанови.

Суддя: Ничик Г.І.