Ухвала

від 16.09.2014 по справі 552/4458/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4458/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2873/14

Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л.

Доповідач Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Гнатюк О.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 липня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_1, приватного підприємства "Аналіт-Експрес", приватного підприємства "Лев" про звернення стягнення на майно,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року представник ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 23 листопада 2007 року ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір №1405-01-07-2, за умовами якого отримав грошові кошти у сумі 30 000,00 грн. строком до 23 листопада 2010 року.

Крім того, 23 листопада 2007 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1412-01-07-2 про надання останній грошових коштів у сумі 30 000,00 грн., що забезпечений укладеним між банком та ОСОБА_1 договором поруки №1412-01-07-2/П від 23 листопада 2010 року.

Позичальники не виконали свої зобов'язання за укладеними договорами, у зв'язку з чим, заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2010 року з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором №1405-01-07-2 від 23 листопада 2007 року у сумі 30 730,14 грн., а рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 10 листопада 2010 року солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором №1412-01-07-2 від 27 жовтня 2010 року у сумі 30 780,66 грн., обидва рішення набрали законної сили та на сьогоднішній день є невиконаними.

Оскільки ОСОБА_1 є власником майна ПП «Лев» та ПП «Аналіт-Експрес», в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №1405-01-07-2 та №1412-01-07-2 від 23 листопада 2007 року у розмірі 62 152,00 грн., просив звернути стягнення на частку майна ОСОБА_1 у вказаних підприємствах, а саме: автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано за ПП «Лев», сідловий тягач DAF модель 95FX380, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано за ПП «Аналіт-Експрес», напівпричіп бортовий Kogel, модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 липня 2014 року у позові відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ПАТ «Банк «Київська Русь», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, що заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №1405-01-07-2 від 23 листопада 2007 року у розмірі 30 730,14 грн. та 427,30 грн. судових витрат, а всього - 31 157,44 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 10 листопада 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АБ «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №1412-01-07-2 від 23 листопада 2007 року у сумі 30 780,66 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, що вищевказані рішення суду є невиконаними, заборгованість за кредитними договорами є непогашеною.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «Банк «Київська Русь» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1405-01-07-2 та №1412-01-07-2 від 23 листопада 2007 року у розмірі 62 152,00 грн., заявило вимогу щодо виділу частки майна останнього у ПП «Аналіт-Експрес» та ПП «Лев» та звернення стягнення на автомобіль марки DAF модель 95FX380, державний номерний знак НОМЕР_1, напівпричіп бортовий Kogel, модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2, автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно ч. 1 ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Згідно відомостей Центру надання послуг, пов'язаних з використанням АТЗ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району УДАІ УМВС України у Полтавській області, автомобіль марки DAF модель 95FX380, державний номерний знак НОМЕР_1, напівпричіп бортовий Kogel, модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстровані за ПП «Аналіт-Експрес» (а.с. 78).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, станом на день розгляду справи до засновників ПП «Аналіт-Експрес» входять ОСОБА_4, ОСОБА_5 з внесками до статутного капіталу 10 грн. та 5 грн., відповідно (а.с. 45).

Колегія суддів погоджується та вважає вірними висновки місцевого суду, що вимоги банку стосовно виділу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідної частини майна ПП «Аналіт-Експрес» для звернення на нього стягнення не ґрунтуються на законі, оскільки ОСОБА_1 не є засновником цього підприємства та частки у статутному капіталі підприємства не має.

Засновником ПП «Лев», відповідно до відомостей, що містяться у ЄДРПОУ, є ОСОБА_1 з внеском до статутного капіталу 100,00 грн. (а.с. 46)

Водночас, автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1, знятий з обліку для реалізації та за ПП «Лев» не зареєстрований (а.с. 78).

З урахуванням викладеного, правильно встановивши обставини у справі, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог та відмови з цих підстав у задоволенні позову.

Крім того, норма ч. 1 ст. 149 ЦК України пов'язує можливість звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі за його особистими боргами, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення лише за умови недостатності іншого майна учасника-боржника для задоволення вимог кредитора.

Разом з тим, недостатність іншого майна ОСОБА_1 для погашення стягнутої за рішеннями суду заборгованості по кредиту не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи.

У свою чергу, позивачем не доведено, що невиконання виконавчого листа №2-5803/2010, виданого 19 квітня 2011 року Київським районним судом м. Полтави, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Київська Русь» заборгованості у сумі 31 157,44 грн. (а.с. 8) чи виконавчого листа №2-2760/10, виданого 20 грудня 2010 року Ленінським районним судом м. Полтави, щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь АК «Київська Русь» заборгованості у сумі 30 780,66 грн. (а.с. 10) пов'язане з відсутністю у боржників будь-якого майна, а не є наслідком неподання банком цих виконавчих листів до виконавчої служби для їх примусового виконання.

Характерною також є обставина того, що з даним позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулось до суду 15 липня 2014 року та серед позовних матеріалів банком була подана до суду постанова державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 26 червня 2014 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-5803/2010, виданого 22 травня 2014 року Київським районним судом м. Полтави, яким надано боржнику строк для добровільного виконання до 3 липня 2014 року (а.с. 12).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги банк посилається на те, що ОСОБА_1, як засновник та власник ПП «Аналіт-Експрес» та ПП «Лев», не міг відчужувати майно підприємств, на яке було накладено арешт.

Між тим, законність відчуження ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ПП «Аналіт-Експрес» чи зняття автомобіля з обліку за ПП «Лев» для реалізації, не було предметом судового розгляду, позовних вимог щодо цих обставин у справі не заявлялось.

Решта доводів апеляційної скарги повторює обґрунтування позовних вимог банку та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які всебічно, повно і об'єктивно досліджені судом першої інстанції, та яким надана належна правова оцінка.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: В.А. Чічіль

Судді: С.Ю. Мартєв

Л.М. Хіль

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль