Рішення

від 30.10.2007 по справі 2-1673/2007

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1673/2007р

Справа № 2-1673/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

ЗО

жовтня 2007року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі: головуючого  - судді  

Серебрякової Т.В.,

при секретарі

судового засідання - Погорєлової Н.М. ,

за участю

позивача - ОСОБА_2,

представника

позивача - адвоката ОСОБА_4,

представника

відповідача - ОСОБА_1,  розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду  

в м. Вознесенську цивільну  

справу   за   позовом    

ОСОБА_2 до ОСОБА_3   (далі  -  

ОСОБА_3) про стягнення заборгованості по орендній платі,  -

ВСТАНОВИВ:

В серпні

2007 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення

заборгованості по орендній платі.

В

позовній заяві зазначено,  що 05 квітня

2003 р. між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір

оренди земельної частки (паю),  за яким

відповідачу було передано в оренду земельну частку (пай),  розміром 5.8 кадастрових гектарів,  строком на п'ять років. Відповідно до умов

договору,  орендар повинен сплачувати

орендодавцю оренду плату щорічно, 

зокрема: протягом року,  але не

пізніше як у термін до 01 грудня кожного року. Посилаючись на те,  що відповідач протягом дії договору умови

договору не виконував належним чином щодо своєчасної виплати в повному обсязі

орендної плати орендодавцю,  внаслідок

чого утворилась заборгованість по орендним платежам за 2003 р. - 2006 р. в сумі

2 058 грн. 46 коп.,  позивач просив позов

задовольнити,  стягнути з відповідача

вказану суму заборгованості та судові витрати.

В

судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник -адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги

підтримали та просили позов задовольнити.

Представник

відповідачаОСОБА_1 в судовому

засіданні позовні вимоги визнав частково, 

не заперечував проти факту користування земельною ділянкою,  що належить позивачу,  проте посилався на те,  що позивачу неодноразово пропонувалось

отримати орендну плату у натуральній формі, 

на що останній безпідставно відмовлявся.

Заслухавши

пояснення сторін,  дослідивши та оцінивши

матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих

доказів,  відповідно до вимог  ст.  11

ЦПК України,  судом встановлені наступні

факти і відповідні їм правовідносини.

Судом

встановлено,  що між позивачем ОСОБА_2 та

відповідачем - ОСОБА_3,  в особі

директораОСОБА_1,  діючого на підставі Статуту,    05 квітня 2003 р. був

2

 укладений договір оренди земельної частки

(паю) розміром 5.8 га. на строк до 05 квітня 2008 р. 08 грудня 2003 р. цей

договір пройшов державну реєстрацію (а.с. 5).

Відповідно

до умов вказаного договору,  орендар за

користування вказаною в договорі земельною часткою (паєм) зобов'язався

сплачувати орендодавцю щороку орендну плату у натуральній формі в строк не

пізніше 01 грудня кожного року (а.с.  5).

29 січня

2007 р. до вказаного договору між сторонами була укладена Додаткова угода про

внесення змін до Розділу 2 п.2.2 «Орендна плата» та Розділу 3 «Права та

обов'язки сторін» (а.с. 6).

На

протязі 2003 р. - 2006 р. відповідач не виконав умови вказаного договору

стосовно своєчасної виплати в повному обсязі позивачу плати за користування

земельною ділянкою,  що підтверджується

довідкою від 23 липня 2007 р. №242, 

виданої ОСОБА_3,  згідно якої,  заборгованість по орендній платі за землю

станом на 01 липня 2007 р. за період 2003 р. - 2006 р. становить  2 058 грн. 46 коп.

Як

вбачається з матеріалів справи,  19 липня

2004 р. позивач отримав Державний акт на право власності на земельну

ділянку,  відповідно до якого став

власником земельної ділянки,  площею 5.67

га,  що розташована в межах Таборівської

сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (а.с. 8).

Проте,  враховуючи, 

що зазначений договір оренди земельної частки (паю) визнавався та

виконувався сторонами (відповідач користувався земельною ділянкою,  що знайшло своє підтвердження в судовому

засіданні) і ніхто із сторін його не оспорював у судовому порядку,  суд вважає, 

що між сторонами мали місце договірні правовідносини,  які повинні виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Оскільки,  в судовому засіданні було встановлено,  що відповідачем не були виконані умови

вказаного договору в повному обсязі,  в

наслідок чого виникла заборгованість по оплаті за користування земельною ділянкою

в розмірі 2 058 грн. 46 коп.,  суд

приходить до висновку,  що позовні вимоги

позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню,  тому з відповідача на користь позивача

підлягає стягненню вищевказана сума заборгованості на підставі  ст. 526 ЦК України.

Ствердження

представника відповідача про те,  що

товариством неодноразово пропонувалось позивачу отримати орендну плату,  не можуть братись судом до уваги,  оскільки не знайшли свого підтвердження в

судовому засіданні.

Посилання

представника відповідача на те,  що

позивач не звертався до ОСОБА_3 за орендною платою не заслуговують на

увагу,  оскільки докази його (позивача)

відмови отримати ці платежі в матеріалах справи відсутні та не були надані

представником відповідача під час розгляду справи. До того ж,  обов'язок своєчасної виплати орендної

плати,  визначеної договором,  покладено на орендаря.

Відповідно

до  ст. 

88 ЦПК України,  стороні,  на користь якої ухвалене рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею

та документально підтверджені судові витрати. Таким чином,  з відповідача на користь позивача підлягають

стягненню витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в

сумі 30 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп.

Керуючись  ст. 

ст. 10, 11,  209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,  суд,  -

3

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі

-задовольнити.

Стягнути

з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за

користування землею за період з 2003 р. - 2006 р. в розмірі 2 058 (дві тисячі

п'ятдесят вісім) грн. 46 коп.,  а також

сплачені позивачем судові витрати,  які

складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 51 (п'ятдесят одна)

грн. 00 коп.,  оплати витрат на

інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30

(тридцять) грн. 00 коп.,  витрат на правову

допомогу в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп., 

а всього 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 46 коп.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської

області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом

подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення

рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 

ст.  295 ЦПК України.