Постанова

від 25.09.2014 по справі 921/67/14-г/4

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 921/67/14-г/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Рогач Л.І. суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТернопільської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі№921/67/14-г/4 господарського суду Тернопільської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Терномед" доТернопільської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаОСОБА_4 ОСОБА_5 проприпинення дії договору оренди землі від 07.01.2011

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.09.2014, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ходаківської І.П., для розгляду касаційної скарги у справі №921/67/14-г/4 господарського суду Тернопільської області призначено колегію суддів у складі: головуючий - Рогач Л.І., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терномед" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про припинення дії договору оренди землі від 07.01.2011. Позов мотивовано тим, що фактичне користування земельною ділянкою здійснюють нові власники нерухомого майна, яке на ній розміщено, що, з огляду на приписи статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.04.2014 у справі №921/67/14-г/4 (суддя Бурда Н.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 (судді: Гнатюк Г.М. - головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) позов задоволено. Договір оренди землі укладений 07 січня 2011р. між Тернопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терномед", про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис від 21.03.2011 за №4280 та який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі, запис в Державному реєстрі земель від 14.04.2011 за №611010004000167 розірвано. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення та постанова мотивовані, зокрема, тим, що позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, фактичне користування якої здійснюють нові власники розташованого на ній об'єкта нерухомості, вимоги про розірвання спірного договору в судовому порядку є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню з огляду на приписи статей 93, 120, 141 Земельного кодексу України, статей 651, 377 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Тернопільська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що законодавством України не передбачений автоматичний перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди від відчужувача майна, адже виникнення такого права у набувача можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній чи комунальній власності, яке, на даний час не прийнято. Отже, на думку заявника, дія договору оренду буде припинена після оформлення прав третіх осіб на спірну земельну ділянку.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 07.01.2011 між Тернопільською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Терномед" (правонаступником прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Терномед" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 22.12.2009 №5/31/36 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 91 м.кв., у тому числі, землі які використовуються в комерційних цілях (пункт 2 договору). На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належить орендарю на праві колективної власності - магазин бджільництва "ІНФОРМАЦІЯ_1" (пункт 3 договору). Пунктом 4 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду з об'єктом нерухомого майна зазначеним в пункті 3 цього договору. Договір укладений строком на 5 років - з 22.12.2009р. по 22.12.2014р. (пункт 8 договору).

Також судами установлено, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, магазин бджільництва "ІНФОРМАЦІЯ_1", було відчужено позивачем ОСОБА_4 (4/5 ідеальних частки) та ОСОБА_5 (1/5 ідеальних частки) згідно з договором купівлі- продажу, зареєстрованим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 09.03.2011, номер в реєстрі нотаріальних дій №1524 та зареєстрований в реєстрі правочинів під №4357886.

04.09.2013 позивач звернувся з заявою про відмову від користування земельною ділянкою 0,0091 по АДРЕСА_1 та визнання договору оренди від 07.01.2011 таким, що втратив чинність, у зв'язку з відчуженням об'єкту нерухомого майна, який розташований на вказаній ділянці.

Однак, листом від 19.09.2013 виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив позивача про те, що до посвідчення орендодавцем прав третіх осіб на користування земельною ділянкою орендна плата справляється орендарем у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Терномед" про припинення дії договору оренди землі від 07.01.2011, з огляду на приписи статті 120, пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, переданій в оренду за спірним договором.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

При цьому, частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 38 договору оренди землі від 07.01.2011 дія договору може бути припинена шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, з підстав, визначених законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено наявність підстав для розірвання договору оренди землі від 07.01.2011, виходячи з приписів чинного законодавства та умов самого договору.

Разом з цим, як встановлено судом, відповідачем не надано доказів, які спростовували б доводи про набуття іншою особою права власності на будівлі і споруди, розташовані на спірній земельній ділянці.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі №921/67/14-г/4 господарського суду Тернопільської області залишити без змін.

Головуючий Л.Рогач

Судді Г.Фролова

О.Яценко