Постанова

від 19.09.2014 по справі 826/5284/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2014 року 09 год. 58 хв. № 826/5284/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецгруп» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2013 року № 0004142204 і № 0004152204, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгруп» (далі - позивач, ТОВ «Спецгруп») з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2013 року № 0004142204 і № 0004152204.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Фалкон-2011» (ідентифікаційний код 37649519), ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) та ТОВ «Регіонметал-Захід» (ідентифікаційний код 37853780) за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на реальності («товарності») спірних правочинів (а саме: договорів поставок товарів від 24.07.2012р. № 240712, від 02.08.2012р. № 44, від 24.09.2012р. № 43, від 27.11.2012р. № 46), укладених між ТОВ «Спецгруп» і названими підприємствами-постачальниками товарів, що підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. Також придбання позивачем товарів (комплектуючі та матеріали - сталь оцинкована) за такими договорами поставок безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «Спецгруп» (а саме: виробництво вентиляційного обладнання). Що ж до хибності висновків податкової інспекції, то вони ґрунтуються виключно на неналежних доказах - актах інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ Фалкон-2011», ПП «Унісон Дизайн» і ТОВ «Регіонметал-Захід».

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 26.05.2014р. № 3613/9/26-52-10-15 та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спецгруп» (ідентифікаційний код 375018889) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Фалкон-2011» (ідентифікаційний код 37649519), ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) та ТОВ «Регіонметал-Захід» (ідентифікаційний код 37853780) за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Спецгруп» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: п. 138.1 і п. 138.2 ст. 138 та п. 198.1, п. 198.2 і п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток на загальну за 3 - 4-ий квартали 2012 року суму 114 156, 00 грн. та заниження податку на додану вартість за липень-грудень 2012 року на загальну суму 109 753, 00 грн., - внаслідок формування валових витрат і податкового кредиту за рахунок сумнівних контрагентів - ТОВ «Фалкон-2011», ПП «Унісон Дизайн» і ТОВ «Регіонметал-Захід». За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013р. № 0004142204 і № 0004152204, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в призначених судових засідань заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

14 липня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 07.11.2013р. по 13.11.2013р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 06.11.2013р. № 203 і направлення на перевірку від 07.11.2013р. № 64/26-52-22-04/37501889, працівником ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спецгруп» (ідентифікаційний код 375018889) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Фалкон-2011» (ідентифікаційний код 37649519), ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) та ТОВ «Регіонметал-Захід» (ідентифікаційний код 37853780) за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Спецгруп» мало фінансово-господарські взаємовідносини з наступними підприємствами-постачальниками товарів: ТОВ Фалкон-2011» (ідентифікаційний код 37649519) - згідно наданих до перевірки видаткових і податкових накладних за листопад-грудень 2012 року сума поставки товару складає 220 473, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 36 745, 00 грн.), ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) - до перевірки податкових і видаткових накладних за липень-вересень 2012 року сума поставки товару складає 303 508, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 50 585, 00 грн.) і ТОВ «Регіонметал-Захід» (ідентифікаційний код 37853780) - згідно до перевірки податкових і видаткових накладних за жовтень 2012 року сума поставки товару складає 134 532, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 22 422, 00 грн.).

Разом з тим ТОВ «Спецгруп» не надало до перевірки оборотно-сальдові відомості (в т.ч. по рахунку бухгалтерського обліку 631), розшифровку витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період, видаткову накладну по взаємовідносинам з ТОВ «Фалкон-2011» на суму 17 069, 40 грн. (без ПДВ).

При цьому в ході проведення перевірки позивача працівником відповідача були враховані відомості та висновки, викладені в текстах Актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.01.2013р. № 125/2240/37853780 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіон метал захід» (код ЄДРПОУ 37853780) з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «Регіон метал захід» сформовано податковий кредит за період травень, червень, серпень - листопад 2012 р.», від 17.01.2013р. за № 165/2240/34795572 «Про неможливість проведення перевірки Приватного підприємства «Унісон Дизайн» (код за ЄДРПОУ 34795572) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень, вересень, жовтень 2012 року», від 26.12.2012р. за № 2341/22-20/34795572 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн» (код за ЄДРПОУ 34795572) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012», від 03.06.2013р. за № 1733/2240/37649519 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» (код за ЄДРПОУ 37649519) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.2012 р. по 31.01.2013 р.» та від 17.01.2013р. за № 168/2240/37649519 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФАЛКОН-2011» (ЄДРПОУ 37649519) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень - листопад 2012р.». За висновками даних Актів про неможливість проведення зустрічної звірки не підтверджено задекларовані ТОВ Фалкон-2011», ПП «Унісон Дизайн» і ТОВ «Регіонметал-Захід» податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за вказані періоди з підстав відсутності вказаних підприємств та їх первинної документації за адресами місцезнаходження на день вжиття контролюючих заходів, наявності податкової інформації щодо сумнівності (фіктивності) господарських операцій по ланцюгах постачання товарів (робіт, послуг), відсутності відомості про задекларовані основні засобів, складські приміщення, що необхідні для ведення господарської діяльності.

Також в текстах зазначених Актів містяться посилання на: 1) складання протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_2 від 11.04.2013р., який значиться засновником і директором ПП «Унісон Дизайн», де останній повідомив про свою непричетність до створення та здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства (без посилання на реквізити кримінальної справи чи провадження, в межах якого здійснювалася вказана процесуальна дія); 2) наявність висновку судово-почеркознавчої експертизи від 15.05.2013р. № 395, проведено експертом СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області на підставі постанови про призначення судової експертизи слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС в межах кримінального провадження № 32012110100000032. За висновками експерта підписи ОСОБА_3 ймовірно виконані на певних документах (інших ніж первинні) виконані не ним, а невідомою особою; 3) на винесення Деснянським районним судом м. Києва рішення по справі № 754/1121/13-к щодо затвердження угоди від 13.06.2013р. про визнання винуватості між прокурором Деснянського району м. Києва Сиротіним С.С. та обвинуваченою особою, та визнання вказаної особи винної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 і ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (за фактами фіктивного створення та використання підприємства ТОВ «Фалкон-2011»).

З урахуванням вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Спецгруп» правових підстав для формування ним сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість липень-грудень 2012 року на підставі видаткових і податкових накладних, виписаних підприємствами ТОВ Фалкон-2011», ПП «Унісон Дизайн» і ТОВ «Регіонметал-Захід» за наслідками нереальних правочинів.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Спецгруп» наступних норм законодавства України: п. 138.1 і п. 138.2 ст. 138 та п. 198.1, п. 198.2 і п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток на загальну суму 114 156, 00 грн. (в т.ч. за 3-и квартали 2012 року на суму 52 030, 00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 62 126, 00 грн.) і податку на додану вартість на загальну суму 109 753, 00 грн. (в т.ч. за липень 2012 року на суму 9 750, 00 грн., за серпень 2012 року - 24 192, 00 грн., за вересень 2012 року - 16 643, 00 грн., за жовтень 2012 року - 22 422, 00 грн., за листопад 2012 року - 3 414, 00 грн., за грудень 2012 року на суму 33 332, 00 грн.

03 грудня 2013 року ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0004142204, яким визначило ТОВ «Спецгруп» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 142 695, 00 грн., в т.ч. 114 156, 00 грн. - основний платіж, 28 539, 500 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0004152204, яким визначило ТОВ «Спецгруп» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 137 191, 25, 00 грн., в т.ч. 109 753, 00 грн. - основний платіж, 27 438, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дані податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013р. № 0004142204 і № 0004152204 були переглянуті в процедурі адміністративного оскарження у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, та згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві 05.02.2014р. № 1174/10/26-15-10-04-15 та Міністерства доходів і зборів України від 02.04.2014р. № 5856/6/99-99-10-01-15 залишені без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом другої половини 2012 року між ТОВ «Спецгруп» (Покупець), в особі директора ОСОБА_5, і підприємствами ПП «Унісон Дизайн», в особі директора ОСОБА_2, ТОВ «Регіонметал-Захід», в особі директора ОСОБА_1, і ТОВ «Фалкон-2011», в особі директора ОСОБА_3, (Постачальники), були укладені аналогічні за змістом договори поставки від 02.08.2012р. № 44 і від 24.07.2012р. № 240712, від 24.09.2012р. № 43, від 27.11.2012р. № 46.

За умовами п. 1, 2 і 4 вказаних Договорів Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність Покупцю певний товар (комплектуючі матеріали та сталь оцинкована листова), а Покупець, в свою чергу, - приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Кількість, ціна і вартість товарів, що підлягають поставці, їх асортимент і номенклатура визначається у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 4, 5, 8 і 9 цих Договорів поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця. Поставка товару може здійснюватися Покупцем за власний рахунок або власним транспортом. Вартість доставки товару Постачальником Покупцю узгоджується сторонами Договору окремо. Пунктом поставки товари є склад Покупця: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 15. При цьому адреса пункту поставки кожної партії товару зазначається у видатковій накладній на цю партію товару. Передача товару здійснюється в пункті поставки.

Одночасно умовами п. 16.5 Договорів визначено, що повідомлення Покупця про зміну своїх відвантажувальних реквізитів приймається до виконання Постачальником для відвантаження товару, якщо таке повідомлення надійде до Постачальника не пізніше 5 днів до початку періоду постачання.

Розрахунки за кожну поставлено партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х днів з моменту оформлення замовлення (п. 6 цих Договорів).

Також п. 14 і 16 даних Договорів їх умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу. Будь-які зміни та доповнення до цих Договорів набирають чинності з моменту їх документального оформлення та підписання сторонами.

Договорів вступають в силу з моменту їх підписання представниками сторін та діють протягом року (п. 10 зазначених Договорів).

Відповідно до усних пояснень представників позивача, наданих в судових засіданнях у справі, та письмових пояснень позивача від 26.05.2014р., що наявні в матеріалах даної справи, укладення зазначених вище договорів поставок з підприємствами ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011» було безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «Спецгруп». А саме ТОВ «Спецгруп» здійснює діяльність з монтажу і виробництва вентиляційного обладнання та інших виробів з оцинкованої сталі на замовлення. Зокрема, придбані у контрагентів-постачальників товари були використанні саме для виробництва таких виробів. До вказаних підприємств (ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011») ТОВ «Спецгруп» звернулося з причини відсутності у основних постачальників продукції (ТОВ «СТ Спецмонтаж» і ПП «Ловекс-К») на складах необхідного матеріалу. Пошук таких нових постачальників позивач здійснював через мережу Інтернет, поради знайомих і аналізу комерційних пропозиції, що надходили на поштову адресу Товариства. Перевірка нових контрагентів на наявність у них чинних свідоцтв платників податку на додану вартість перед укладанням договорів здійснювалася за допомогою офіційного сайту Державної податкової служби України.

На підтвердження фактів поставки названими контрагентами товарів на склад ТОВ «Спецгруп» та проведення розрахунків за такі отримані товари за спірними договорами позивач надав до суду копії наступних документів:

- рахунків на оплату від 21.09.2012р. № 4304, від 24.09.2012р. № 4382, від 20.09.2012р. № 4303, від 13.08.2012р. № 3570, від 28.08.2012р. № 3525, від 20.08.2012р. № 3526, від 24.07.2012р. № 2612; видаткових накладних від 21.09.2012р. № 4304, від 24.09.2012р. № 2114, від 20.09.2012р. № 2035, від 13.08.2012р. № 1266, від 28.08.2012р. № 1226, від 20.08.2012р. № 1221, від 24.07.2012р. № 312, податкових накладних від 21.09.2012р. № 77, від 24.09.2012р. № 154, від 20.09.2012р. № 76, та від 13.08.2012р. № 278, від 20.08.2012р. № 233, від 28.08.2012р. № 238 та від 24.07.2012р. № 81, оформлених і виписаних ПП «Унісон Дизайн» на підставі договорів від 24.07.2012р. № 240712 і від 02.08.2012р. № 44 на загальну суму 245 188, 25 грн. (в т.ч. ПДВ 40 864, 69 грн.);

- рахунку на оплату від 13.08.2012р. № 3167, видаткової накладної від 13.08.2012р. № 880 і податкової накладної від 13.08.2012р. № 59 на суму 58 320, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9720, 00 грн.), що оформлені та виписані ПП «Унісон Дизайн» на підставі договору від 13.08.2012р. № 130812. При цьому копію цього договору позивач суду не пред'явив, та жодних пояснень з питання наявності поважних причин відсутності такого документу не надав;

- рахунків на оплату від 03.10.2012р. № 3034, від 29.10.2012р. № 3082, від 15.10.2012р. № 3081; видаткових накладних від 03.10.2012р. № 346, від 29.10.2012р. № 395, від 15.10.2012р. № 394, податкових накладних від 03.10.2012р. № 91, від 29.10.2012р. № 139 та від 15.10.2012р. № 138, оформлених і виписаних ТОВ «Регіонметал-Захід» на підставі договору від 24.09.2012р. № 43 на загальну суму 134 532, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 22 422, 00 грн.);

- рахунків на оплату від 06.12.2012р. № 836, від 28.12.2012р. № 930, від 24.12.2012р. № 823, від 21.12.2012р. № 835, від 10.12.2012р. № 822; видаткових накладних від 06.12.2012р. № 835, від 28.12.2012р. № 926, від 24.12.2012р. № 822, від 21.12.2012р. № 836, від 10.12.2012р. № 821, податкових накладних від 14.11.2012р. № 211, від 06.12.2012р. № 38, від 28.122.012р. № 131, від 24.12.2012р. № 25, від 21.12.2012р. № 39 та від 10.12.2012р. № 24, оформлених і виписаних ТОВ «Фалкон-2011» на підставі договору від 24.09.2012р. № 43 на загальну суму 199 989, 34, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 33 331, 56 грн.);

- рахунку на оплату від 14.11.2012р. № 743 і видаткової накладної від 14.11.2012р. № 740 на суму 20 483, 28 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 413, 88 грн.), в яких відсутні посилання на документ-підставу для їх складання, та податкової накладної від 14.11.2012р. № 211 на суму 20 483, 28 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 413, 88 грн.), виписаної ТОВ «Фалкон-2011» на підставі договору (угоди) від 14.11.2012р.;

- оригіналів виписок ПАТ «ВТБ Банк» по особовому рахунку ТОВ «Спецгруп» за період з 01.06.2012р. по 31.12.2012р., згідно яких позивач перерахував на користь контрагентів суми коштів в якості оплати за листи оцинковані, комплектуючі матеріали та обладнання згідно певних договорів і рахунків на оплату. Всього на користь ПП «Унісон Дзайн» перераховано коштів в сумі 303 508, 37 грн. (з ПДВ), на користь ТОВ «Регіонметал-Захід» - 134 532, 00 грн. (з ПДВ) і на користь ТОВ «Фалкон-2011» - 164 225,28 грн. (з ПДВ), при цьому повна оплата товару відповідачем не заперечувалась;

- довідок про взяття на облік платника податків ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011» форми № 4-ОПП, свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість названих підприємств, статутів цих підприємств в редакціях 2012 року, рішення власника ПП «Унісон Дизайн» від 08.05.2012р. № 05/12 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора підприємства, довідок з органів статистики відносно цих підприємств станом на травень, липень і жовтень 2012 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Унісон Дизайн» станом на 18.05.2012р., протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ «Фалкон-2011» від 12.07.2012р. № 01/12 з питання включення до складу Товариства та призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_3, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Унісон Дизайн» станом на 28.08.2012р., та ін .

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення, а також в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Відповідачем в ході розгляду даної справи не було надано суду жодних належних доказів відсутності у контрагентів позивача (ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не було зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання договорів від 02.08.2012р. № 44 і від 24.07.2012р. № 240712, від 24.09.2012р. № 43, від 27.11.2012р. № 46. Відтак, суд вважає, що наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітні періоди липень-грудень 2012 року в сумі 109 753, 00 грн., цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Спецгруп» надало суду наступні документи, що підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії свого статуту, чинної ліцензії серії АД № 040600, виданої позивачу 08.06.2012р. на право здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (зокрема, будівельних та монтажних робіт, робіт з монтажу інженерних мереж згідно переліків); копії договору оренди нежилого приміщення від 28.04.2011р. № 55-11, укладеного між ПАТ «Томак» (орендодавцем) і ТОВ «Спецгруп» (орендарем) щодо платного строкового користування нежилим приміщення загальною площею 235,9 м.кв., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, для розміщення офісу, виробництва і площі загального користування, та оформлених на його підставі документів; оборотно-сальдову відомість по рахунку бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» за період червень-грудень 2012 року; копії податкової звітності ТОВ «Спецгруп» форми № 1ДФ та з податку на додану вартість за 3-4-ий квартали 2012 року; копії первинних документів, оформлених ТОВ «Спецгруп» по взаємовідносинам з контрагентами-замовниками металевої продукції, обладнання і виконання робіт з монтажу/демонтажу вентиляційного обладнання; оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировина і матеріали» за липень-грудень 2012 року; копії внутрішніх документів - актів-замовлень в цех на виробництво певної продукції; копію виписки з реєстру виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за період з 09.07-28.12.2012р.

Відповідачем натомість не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємств ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011» на момент укладання і виконання спірних правочинів умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих) , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Також, у своїй іншій ухвалі від 22.08.2012р. по справі № К/9991/14668/11, Вищий адміністративний суд України, зокрема, вказує на те, що витребування у контрагента документів про державну реєстрацію і реєстрацію платником податків на додану вартість є достатнім доказом розумності дій та обачності підприємства при обранні того чи іншого контрагента.

Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішення цього суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх їхніх постачальників є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Спецгруп» та підприємствами ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 20.11.2013р. № 575/26-52-22-04/37501889 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011» саме за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушують публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, зокрема, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Разом з тим, відповідачем не надано суду, по-перше, будь-які інші достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Спецгруп» або його контрагентів - ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Регіонметал-Захід» і ТОВ «Фалкон-2011», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів (а саме: ОСОБА_2 ОСОБА_1 і ОСОБА_3), з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість, та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним і скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень від 03.12.2013р. № 0004142204 і № 0004152204.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 487, 20 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгруп» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 03 грудня 2013 року № 0004142204 і № 0004152204.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгруп» (місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 8-а, кв. 15, ідентифікаційний код 37501889) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова