Постанова

від 02.10.2014 по справі 815/4541/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4541/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Порт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2014 року № 0001252206 та № 0001262206, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін-Порт» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Грін-Порт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.05.2014 року № 0001252206 та № 0001262206.

Позивач позовні вимоги, в цілому, обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки від 11.04.2014 року № 2141/15-53-22-06/30747669 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Грін-Порт», код ЄДРПОУ 30747669 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Глобал-маркет» (код за ЄДРПОУ 38234768) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року», відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.05.2014 року № 0001252206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 234342,00 грн. (за основним платежем - 156 228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 78 114 грн.) та № 0001262206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 222 624,00 грн. (за основним платежем - 148 416 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 74 208 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях та письмових поясненнях, зокрема, зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо податку на додану вартість дії державної податкової служби спрямовані на запобігання необґрунтованому заниженню сум податкових зобов'язань з цього податку, безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з ПДВ, тобто прийняття передбачених законом заходів до суб'єктів господарювання, які намагаються штучно створювати у податковому обліку з податку на додану вартість від'ємні різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з метою безпідставного одержання коштів з державного бюджету або створювати таки умови для вигодонабувача, виконуючи посередницьку функцію між ним та вигодоформуючим суб'єктом.

Судом встановлено, що в період з 31.03.2014 року по 04.04.2014 року на підставі направлення від 27.02.2014 року № 000237/375, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області посадовою особою відповідача, згідно із вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 27.02.2014 року № 471, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грін-Порт» (код за ЄДРПОУ 307477669) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Глобал-маркет» (код за ЄДРПОУ 38234768) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 11.04.2014 року № 2141/15-53-22-06/30747669 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Грін-Порт», код ЄДРПОУ 30747669 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Глобал-маркет» (код за ЄДРПОУ 38234768) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року», відповідно до висновку якого, встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за півріччя 2013 року на суму 148416 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Грін-Порт» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати до бюджету у сумі 156228 грн., у тому числі: у квітні 2013 року - 68200 грн., у травні 2013 року - 52507 грн., у червні 2013 року - 35521 грн. (а.с. 30-42 том І).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0001252206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 234342,00 грн. (за основним платежем - 156 228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 78 114 грн.) та № 0001262206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 222 624,00 грн. (за основним платежем - 148 416 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 74 208 грн.) (а.с. 13-14 том І).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Грін-Порт» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи визнання їх протиправними та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу сум податку на прибуток та податку на додану вартість стали висновки відповідача про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Грін-Порт» із ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» по ланцюгу постачання.

Враховуючи встановлені в акті обставини, а також відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє ТОВ «Грін-Порт» формувати дані податкового обліку щодо визначення витрат та податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначеним господарським операціям, у зв'язку з тим, що діяльність ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п. 14.1.36 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим договори укладені між ТОВ «Грін-Порт» та вищезазначеним підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків.

Вказані вище обставини, як вбачається з акту перевірки, були встановлені, окрім іншого, на підставі:

- постанови СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.01.2014 року, згідно якої, в ході досудового розслідування, зокрема, встановлено, що невстановлені особи впродовж 2013 року за попередньою змовою групою осіб створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» (код ЄДРПОУ 38234768) з метою прикриття незаконної діяльності. Аналізом фінансово-господарської діяльності встановлено, що ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» мало взаємовідносини з підприємством реального сектору економіки, а саме ТОВ «Грін-Порт», яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. Зазначені взаємовідносини викликають сумнів та підлягають перевірці;

- протоколу допиту свідка від 28.09.2013 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 (директор, головний бухгалтер та засновник підприємства) надано пояснення щодо свої непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Гр. ОСОБА_1 пояснила, що за грошову винагороду погодилась зареєструвати на своє ім'я ТОВ «Компанія Глобал-Маркет»;

- акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.03.2014 року № 124/26-56-22-03-09/38234768 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» (код за ЄДРПОУ 38234768) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 04.09.2012 року по 31.12.2013 року», відповідно до висновків якого встановлено, що операції ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. У результаті порушення ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» свої податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер. Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Таким чином, з урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених між ТОВ «Грін-Порт» та ТОВ «Компанія Глобал-Маркет», що є підставою для формування витрат, виникнення права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та одержання сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Порядок формування складу витрат та податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі, у тому числі, є реальність правочину за укладеними угодами.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних товарів (послуг) у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Судом встановлено, що у перевіряємий період між ТОВ «Грін-Порт» (Замовник) та ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» (Виконавець) було укладено договори:

- від 01.04.2013 року № 461-7_13, відповідно до умов якого, Виконавець, в порядку та умовах, визначених даним договором, зобов'язуються надати Замовнику послуги з підготовки до знищення неякісної, простроченої продукції, відходів - косметичної продукції, фармацевтичних препаратів, харчових відходів, нафтовмісних відходів, особливих судових відходів та інше, а саме: розбору, сортировку, пакування в контейнери та інші необхідні дії, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт, які являються невід'ємними частинами даного договору. Об'єм, види та вартість наданих послуг узгоджуються сторонами в заявках та визначаються на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт (п. 1 договору) (а.с. 152-153 том І);

- від 01.04.2013 року № 454-4_13, відповідно до умов якого, Виконавець, в порядку та умовах, визначених даним договором, зобов'язуються надати Замовнику послуги з по відвантаженню харчових, медичних, нафтовмісних відходів (далі по тексту - «вантажі») на виробничій площадці КВТУО Замовника, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33-к, або в іншому узгодженому сторонами місці, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги, на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт, які являються невід'ємними частинами даного договору. Об'єм, види та вартість наданих послуг узгоджуються сторонами в заявках та визначаються на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт (п. 1 договору) (а.с. 154-155 том І);

- від 03.06.2013 року № 12-6_13, відповідно до умов якого, Виконавець, в порядку та умовах, визначених даним договором, зобов'язуються надати Замовнику послуги з посипки піском територій, визначених заявках Замовника, а Замовник прийняти та оплатити надані послуги, на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт, які являються невід'ємними частинами даного договору. Об'єм, види та вартість наданих послуг узгоджуються сторонами в заявках та визначаються на підставі додатків до договору та відображаються в актах прийому-передачі виконаних робіт (п. 1 договору) (а.с. 156-157 том І).

В підтвердження товарності операцій за вищевказаними угодами між ТОВ «Грін-Порт» та ТОВ «Компанія Глобал-Маркет», позивачем було надано до перевірки та до суду копії вищезазначених договорів, податкових накладних, актів прийому-передачі виконаних робіт (а.с. 152-204 том І).

У періоді, що перевірявся, позивачем сформовано податковий кредит за рахунок ПДВ в сумі 156 228,00 грн., у тому числі в квітні 2013 року - на суму 68200 грн., у травні 2013 року - на суму 52507 грн., у червні 2013 року - на суму 35521 грн., по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Компанія Глобал-Маркет».

Також позивачем сформовано витрати у ІІ кварталі 2013 року за рахунок вартості послуг отриманих у сумі 781138,71 грн., наданих ТОВ «Компанія Глобал-Маркет».

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

З досліджених судом актів приймання-передачі виконаних робіт вбачається, що у даних актах відсутні посилання на пункт договору, згідно якого виконувались роботи, також в найменуванні послуги зазначено загальні відомості: послуги з розвантаження харчових та нафтовмісних відходів на КВТЗВ, що не дає змоги встановити скільки саме харчових відходів було, скільки медичних відходів та скільки нафтовмісних відходів, не зазанчено до якого класу небезпеки відносяться медичні відходи, чи відносяться зазначені відходи до небезпечних відходів, також не зазначено за якими умовами відбувалось розвантаження.

Також з досліджених судом податкових накладних, які виписані ТОВ «Компанія Глобал-Маркет», вбачається, що в кожній податковій накладній зазначені загальні відомості щодо наданих послуг: «послуги з розвантаження харчових та нафтовмісних відходів на КВТЗВ», «підготування харчових відходів, нафтовмісних, ОСО до знищення: розбирання, сортування, пакування в контейнери (кг)» та «посипання піском», в жодній податковій накладній не зазначені які конкретно дії з підготування відходів були здійснені для знищення, скільки саме та якого типу відходів розвантажувалось, яка саме площа посипалася піском та скільки піску на це пішло, не зазначено також вартість кожної роботи.

Вказані акти приймання-передачі виконаних робіт та податкові накладні нібито підписані директором ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» ОСОБА_1, разом з тим відповідно протоколу допиту свідка від 28.09.2013 року, останньою надано пояснення щодо своєї непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді представником позивача не надано доказів руху активів у процесі здійснення вищезазначених господарських операцій. Не спростовані твердження відповідача щодо відсутності можливостей ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» для вчинення господарських операцій, за якими виписані податкові та складені акти приймання-передачі виконаних робіт, надані позивачем.

При цьому на пропозицію суду, представником позивача не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що саме ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» надало послуги, котрі замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою витрат та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо того, що надані позивачем договір, податкові накладні та акти приймання-передачі виконаних робіт, є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості послуг та формування складу витрат. Так, як вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне отримання товару самі від вищезазначених контрагентів, на підставі яких сформований податковий кредит та витрати, за умови недодержання встановленої чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством форми для обліку, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

Суд також зазначає, що надані представником позивача додаткові докази на підтвердження факту використання наданих нібито ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» послуг у власній господарській діяльності не спростовують фактичних обставин встановлених при розгляді даної справи.

Разом з тим, зазначені додаткові докази були досліджені судом та суд дійшов до наступних висновків.

Так, з документів наданих до суду вбачається, що між TOB «Грін Порт» та ДП «Одеський Морський Торгівельний Порт» укладено договір №КД-5155 від 30.12.2003 року (а.с. 143, том І), відповідно до якого TOB «Грін Порт» надано в строкове користування будівлю котельної площею 83,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33/а, згідно договору №КД-99 від 24.01.2001 року, проте ані до перевірки, ані до суду копію договору №КД-99 від 24.01.2001 року не надано. Також, в договорі №КД-5155 від 30.12.2003 року зазначено , що TOB «Грін-Порт» є Суборендатором, Одендодавцем же являється ПП «Асоль», термін дії договору №КД-5155 від 30.12.2003 року до 31.12.2004 року, згідно п.8. 1 якого термін дії може продовжитись з подальшою проглантацією за письмовим погодженням сторін.

В додатковій угоді №КД5155/6 від 14.05.2010 року до договору №КД-5155 від 30.12.2003 року (а.с. 147, том І) зазначено, що в строкове платне користування надається будівля котельні площею 80,7 кв.м. згідно договору №КД-99 від 24.01.2001 року Орендодавцем TOB «РАФ-ПЛЮС» за адресою м. Одеса, вул. Промислова, 33-к.

Тобто, з вищевказаного не зрозуміло чому будівля котельної за 1 рік змінила свої розміри по площі, адресу розташування та ким саме вона здавалась. Також, суд звертає увагу на той факт, що додатковий договір №КД5155/6 від 14.05.2010 року укладений після того як основний договір №КД-5155 від 30.12.2003 року припинив свою дію.

В 2012 році між TOB «Грін Порт» та TOB «РАФ-ПЛЮС» укладено договір №01/06-А від 01.06.2012 року (а.с. 148 том І) щодо оренди складського комплексу для тимчасового зберігання відходів, який складається з трьох складських приміщень на загальну площу 67,9 кв.м. з сумісною ділянкою з бетонним покриттям площею 156,7 кв.м., критою ділянкою №2 з бетонним покриттям площею 30 кв.м., критою ділянкою №1 з бетонним покриттям площею 300 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33-к, яка належить TOB «РАФ-ПЛЮС», строк дії договору до 28.02.2015 року. Тобто з вищезазначеного вбачається що в 2013 році позивач займався лише зберіганням відходів і не знищував їх.

Також позивачем надано до суду документи по наданню послуг контрагентам, в ході дослідження яких судом встановлено наступне.

Між TOB «Грін Порт» та Компанією «Евро Лайфкер ЛТД» було укладено Договір №222-ФП від 18.03.2013 року по знищенню медикаментів. Відповідно до наданих документів адреса Компанії «Евро Лайфкер ЛТД» інша країна - Великобританія, при цьому позивачем не надано документів з яких можливо встановити яким чином відходи транспортувались до України на адресу TOB «Грін Порт» (відсутні ТТН, журнали згідно яких транспорт проїхав на територію зберігання відходів та їх вигризки). На актах прийому-передачі від 05.04.213 року (а.с. 211, 213, 215, 217 том І) та актах знищення відходів від 16.04.2013 року (а.с. 212, 214, 216, 218 том І) відсутні П.І.Б. особи, яка підписувала ці документи, що унеможливлює ідентифікацію уповноважених посадових осіб щодо правомірності підписання цих документів. Також, суд звертає увагу, що між днем отримання відходів та знищення різниця в 11 днів, разом з тим, позивачем не надано документів, які б підтверджували де у вказаний проміжок часу перебували відходи (медикаменти).

Між TOB «Грін Порт» та TOB «БаДМ» було укладено Договір №5-ФП від 25.10.2011 року про здійснення знищення відходів виготовлення, отримання та використання фармацевтичних препаратів та договір №193-ФП від 02.01.2013 року (а.с. 123 том II). Так, на актах прийому-передачі від 15.04.213 року та актах знищення відходів від 30.04.2013 року також відсутні П.І.Б. особи, яка підписувала ці документи, що унеможливлює ідентифікацію уповноважених посадових осіб щодо правомірності підписання цих документів. Крім того, в акті знищення відходів від 30.04.2013 року (а.с. 226 том І) печатка TOB «БаДМ» стоїть на прізвищі ОСОБА_3, коли як на першій сторінці акту зазначено що це менеджер TOB «Грін Порт», тобто не зрозуміло на якому підприємстві працює ОСОБА_3 та чи має особа право підпису з боку TOB «БаДМ». Також суд зазначає, що між днем отримання відходів та знищення різниця в 5 днів, разом з тим, позивачем не надано документів, які б підтверджували де у вказаний проміжок часу перебували відходи (фармацевтичні препарати) (відсутні ТТН, журнали згідно яких транспорт проїхав на територію зберігання відходів та їх вигрузки, місця зберігання).

Між TOB «Грін Порт» та ПП «Кримфарма» було укладено договір №148-ФП від 12.10.2012, року про здійснення знищення відходів фармацевтичних препаратів (а.с. 16 том II). На акті прийому-передачі від 03.04.2013 року (а.с. 21 том II) та акті знищення відходів фармацевтичних препаратів від 09.04.2013 року (а.с. 22 том II) відсутні П.І.Б. особи, яка підписувала ці документи, що унеможливлює ідентифікацію уповноважених посадових осіб щодо правомірності підписання цих документів. Між днем отримання відходів та знищення різниця в 6 днів, разом з тим позивачем не надано документів які б підтверджували де у вказаний проміжок часу перебували відходи (фармацевтичні препарати), відсутні ТТН, журнали згідно яких транспорт проїхав на територію зберігання відходів та їх вигрузки, місця зберігання.

TOB «Грін Порт» були укладені договори про здійснення знищення відходів: з ПП «МКЛ Авин Україна» №215-ФП від 21.02.2013 року (а.с. 32 том II), з TOB «Б.Браун Медікал Україна» №122-ФП від 22.08.2012 року, з TOB «Еста-Бьюті» №813-У від 11.01.2012 року (а.с. 93 том II), з TOB «Ворлдвайд Клінікал Траілс УКР» №195-ФІ1 від 01.02.2013 року (а.с. 85 том II), відповідно до умов яких, ТОВ «Грін Порт» (Виконавець) зобов'язано забезпечити транспортування відходів до місця здійснення їх знищення, разом з тим, позивачем ані до перевірки, ані до суду не надано жодного документу який би підтверджував транспортування відходів за вказаними угодами.

Також між ТОВ «Грін Порт» та TOB «Нортон-Україна» було укладено договір №57/ФП від 06.03.2012 року (а.с. 157 том II). В акті знищення відходів лікарського засобу від 18.06.2013 року (а.с. 166 том II) взагалі відсутня печатка TOB «Нортон-Україна», тобто фактично документ не має юридичної сили.

Між TOB «Грін Порт» та TOB «МШК Україна» було укладено договір №610-У від 19.07.2012 року про здійснення знищення вантажу (бананів) (а.с. 100 том II), на виконання умов якого позивачем надано акт про знищення або руйнування товарів від травня 2013 року, який виданий TOB «РАФ ПЛЮС», у зв'язку з чим не зрозумілим є на підставі чого, якого договору TOB «РАФ ПЛЮС» надавало послуги знищення або руйнування товарів і кому саме TOB «Грін Порт» чи TOB «МШК Україна», також відсутні докази транспортувався вантажу до місця його знищення.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано податкові накладні щодо наданих послуг контрагентам за вищевказаними договорами за перевіряємий період 2013 року. Також позивачем не надано жодних документів підтверджуючих оплату: виписки банку, платіжні доручення, квитанції, тощо.

Також суд зазначає, що враховуючи специфіку знищення відходів, а саме фармацевтичних препаратів, які містяться в скляних ампулах або флаконах, позивач не довів суду саме наявність у нього потужностей, які дозволяли б здійснювати операції по переробці скла та його подальшої утилізації, або використання взагалі. При цьому ані позивач, ані його контрагент ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» документально не оформили як самі операції, так і знищення саме фармацевтичних препаратів, які знаходились в скляній тарі.

На підставі вищевикладеного, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивачем, враховуючи наявні первинні документи, не доведений факт отримання послуг від ТОВ «Компанія Глобал-Маркет».

Суд вважає необхідним зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Суд погоджується з висновками за актом перевірки та доходить аналогічного висновку, що дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Очевидним також вбачається факт, що ТОВ «Грін-Порт» укладені угоди з контрагентом, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. В судовому засіданні представником позивача на пропозицію суду не наданого жодного переконливого доказу, який би спростував такий висновок.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що ТОВ «Грін-Порт» не надано вичерпних, оформлених належним чином згідно з вимогами діючого законодавства документів, на підставі яких можливо достовірно визначити, що послуги взагалі отримані саме від контрагента ТОВ «Компанія Глобал-Маркет». При цьому в ході перевірки встановлена відсутність фактичного підтвердження взаємовідносин ТОВ «Грін-Порт» з вищевказаним підприємством, як при укладенні самих договорів так і при здійсненні безпосередньо господарських операцій за ними.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б спростували висновки за актом перевірки про наявність ознак нікчемності укладених угод ТОВ «Грін-Порт» з ТОВ «Компанія Глобал-Маркет».

Договірні відносини позивача з вказаним контрагентом не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект від результатів підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності вказаних підприємств є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Несплата ТОВ «Грін-Порт» податків у встановленому законодавством України порядку руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави та формування дохідної частини Державного бюджету України, що суперечить моральним засадам суспільства. Наявним вбачається намір ТОВ «Грін-Порт» одержати економічний ефект за рахунок формування податкового кредиту за угодами, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, з ціллю заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Такі дії підприємства призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України, оскільки не сплачені підприємством ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною бюджету та власністю держави.

Провадження ТОВ «Грін-Порт» своєї діяльності призвело до штучного завищення податкового кредиту та витрат.

На підставі встановлених фактів та досліджених доказів, керуючись нормами діючого законодавства та внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що ТОВ «Компанія Глобал-Маркет» не мало реальної можливості здійснювати господарські операції щодо надання послуг, товару, згідно угод укладених з позивачем, тобто не здійснювало господарську діяльність, а штучно формувало податкову вигоду позивачу.

При відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія Глобал-Маркет», видало податкові накладні позивачу в порушення вимог ПК України, який надає право видавати такі накладні лише при здійсненні господарської операції.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. Укладений підприємством правочин з контрагентом суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК України порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з позивача решту суми судового збору пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Порт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2014 року № 0001252206 та № 0001262206 - залишити без задоволення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Порт» (код ЄДРПОУ 30747669, адреса: 65026, м. Одеса, Митна площа, 1) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02 жовтня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов