Постанова

від 01.10.2014 по справі 826/11791/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

01 жовтня 2014 року № 826/11791/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пост» доВідділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Пост» з позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві та просить суд:

- визнати дії посадової особи Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві неправомірними;

- скасувати постанову від 10.07.2014 ВП № 43839268.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подавав, явку представника не забезпечив, матеріали виконавчого провадження не надав.

В порядку ч.6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Постановою від 10.07.2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції Козиревою Т.І. було накладено арешт на кошти (далі - оскаржуване рішення) ТОВ «Альянс-Пост», які розміщені в ПАТ «Укрсиббанк».

Позивач вважає вказаний арешт і дії посадових осіб відповідача по його накладенню протиправними, просить скасувати оскаржуване рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що кошти, які знаходяться на рахунку призначені для виплат заробітної плати та соціальних внесків. А згідно положень ст. 72 Закону «Про виконавче провадження» накладати обтяження на такі кошти не можна. Поряд з цим, згідно положень ст.15 ЗУ «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Оскаржуване рішення вчинено на виконання судового рішення, яке винесено Київським апеляційним господарським судом від 13 березня 2014 року у справі №5011-61/11395-2012 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Альянс-Пост» за участі третіх осіб. Цим рішенням присуджено: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, б. 127, кв. 26, код ЄДРПОУ 33263253) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення, на користь ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) 102120 (сто дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. - вартість частини майна, збитки від інфляції в сумі 1021 (одну тисячу двадцять одну) грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 45 коп., судовий збір в розмірі 2106 (дві тисячі сто шість) грн. 97 коп.».

Згідно статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999; далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

П.5 .ч.3. ст. 11 Закону встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Аналіз вказаних норм, матеріалів справи, дає підстави суду дійти до висновку, що дії державного виконавця відносно накладення арешту є правомірними, оскільки: 1) такі повноваження державному виконавцю надані законом, 2) такі повноваження спрямовані на виконання судового рішення за наслідком якого видано виконавчий лист і позивач в є боржником у такому виконавчому провадженні (ВП №4389268).

Доводи позивача відносно положень ЗУ «Про оплату праці» судом не приймаються, оскільки встановлений порядок використання грошових коштів повинен бути дотриманий роботодавцем при наявності звичайних умов. В даній справі «звичайні умови» відсутні, оскільки здійснюються дії по примусовому виконанню судового рішення. Таким чином повноваження товариства щодо розпорядження власним майном (активами) обмежено рішенням (заходами) державного виконавця. Окрім того, суд відзначить, що наведені позивачем норми законодавства України, в тому числі ст. 72 Закону не містять заборон накладення арешту на кошти боржника.

Додатково суд зазначить, що згідно положень пп.5.1., 5.2. п.5 "Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" (№ 492 від 12.11.2003) за поточними рахунками , що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Отже, кошти які знаходяться на рахунку можуть бути використані на будь-які цілі та господарську мету товариства. А тому доводи про їх (кошти) спрямованість як заробітної плати судом не можуть прийняті до уваги. В будь-якому разі, кошти набудуть характер заробітної плати лише з моменту їх зарахування чи отримання готівкою робітником. До моменту списання коштів з рахунку підприємства такі кошти будуть належати до майна суб'єкта господарювання, яке може бути використано як джерело виконання власних зобов'язань, в тому числі за рішенням суду.

Судом не приймаються доводи позивача як підставу для задоволення позову обставини неповідомлення державним виконавцем позивача про відкриття провадження у справі. Оскільки зазначене впливає на перебіг строку для добровільного виконання рішення суду. Вказаний строк може бути фактично поновлений боржником у разі несвоєчасного його повідомлення про відкриття виконавчого провадження шляхом вирішення питання про відкладення виконавчих дій згідно положень ст.35 Закону.

Посилання представника позивача на інше законодавство України в тому числі податкове судом не приймається, оскільки не стосується предмету спору і не звужують права державного виконавця у виконавчому провадженні.

Згідно частини 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи зазначене та підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав та інтересів позивача, оскільки: 1) як дії державного виконавця, так і арешт рахунків реалізовані у відповідності до повноважень та функцій, передбачених Законом; 2) вчинені на виконання судового рішення, яке набрало законної сили; 3) проведено в рамках наявного виконавчого провадження.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк