Ухвала

від 01.10.2014 по справі 402/607/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2571/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Ясінський Л. Ю.

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

01.10.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М.,

суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.,

при секретарі: Пономаренко А.О.,

за участю представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» про витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року ОСОБА_3, інтереси якого представляв адвокат ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» ( далі - СТОВ ) про розірвання договору оренди землі.

Зазначав, що він на підставі державного акту від 11 квітня 2002 року є власником земельної ділянки № 512 площею 4,33 га, розташованої на території Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області. Відповідач використовує земельну ділянку на підставі договору оренди від 18 травня 2012 року, який він не підписував та не укладав, заяви про реєстрацію договору не подавав, в договорі відсутні істотні умови, орендар не доплатив позивачу за 2012-2014 роки орендну плату в сумі 3553 грн.83 коп., що є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки .

Під час судового розгляду представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги змінив. Просив витребувати у СТОВ та повернути належну йому земельну ділянку, оскільки відповідач використовує її безпідставно, та зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Суд встановив, що договір оренди підписаний та зареєстрований, вимоги про його недійсність позивачем не заявлялися, тому передбачені законом підстави для витребування у відповідача земельної ділянки та повернення її позивачу відсутні.

В апеляційній скарзі представник позивача адвокат ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково та визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є правильним .

Позивач та його представник повідомлені про час та місце розгляду справи під розписку (а.с.156,157,164-165, 167-169), в засідання апеляційного суду, яке за їх клопотанням проводилося в режимі відеоконференції, не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України) .

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки ухвалене судом першої інстанції в межах заявлених позовних вимог рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та іншої діяльності.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону . Зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (ст.526 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 18 травня 2012 року орендодавець ОСОБА_3 та орендар СТОВ «Нива» уклали договір оренди земельної ділянки площею 4,33 га строком на 5 років. На договорі маються підписи орендодавця та орендаря, які засвідчені представником Кам'янобрідської сільської ради. Договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Ульянівському районі 18 травня 2012 року (а.с.11-16). Земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача, який сплачував позивачу орендну плату, що підтверджується відомостями за 2012-2013 роки (а.с.38-71). Ці обставини сторонами не оспорюються, позивач зазначає, що орендна плата виплачена не в повному обсязі. 22 листопада 2012 року позивач подав відповідачу заяву про невикористання його земельної ділянки, так як він буде обробляти її сам, на заяві є резолюція, що строк дії договору до травня 2017 року (а.с.9).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позов подається до суду шляхом подання позовної заяви, яка викладається в письмовій формі( ч.1 ст.118, ч.1 ст.119 ЦПК України). До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову (ч.2 ст.31 ЦПК України).

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки та повернути йому земельну ділянку (а.с.2-8), в послідуючому позовні вимоги змінив, посилався на те, що договір є сфальшованим, неукладеним, тому відповідач безпідставно утримує належну йому земельну ділянку і повинен її на підставі ст.1213 ЦК України повернути йому (а.с.81-88).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( ч. 2 і ч.3 ст.215 ЦК України ).

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п.4, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» оспорюваними є правочини, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст.225 ЦК України тощо). Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

З позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним позивач до суду не звертався, рішення суду про визнання цього договору недійсним не ухвалювалося.

За таких обставин суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що відповідач користується земельною ділянкою небезпідставно, а відповідно до укладеного договору оренди, тому передбачені законом підстави для повернення земельної ділянки орендарем орендодавцю відсутні.

Не ґрунтуються на законі доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди є неукладеним, тому земельна ділянка підлягає поверненню власнику.

В абз.6 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2011 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено: «Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом».

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги про ухвалення апеляційним судом рішення про визнання недійсним договору оренди.

Апеляційний суд не наділений правом розглядати позовні вимоги, які не заявлялися в суді першої інстанції, не були предметом його розгляду і з яких рішення суду не ухвалювалося, оскільки розгляд обставин, які виходять за межі позовних вимог, є порушенням ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства.

Позивач не позбавлений права в установленому ЦПК України порядку звернутися до суду першої інстанції з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В межах заявлених позовних вимог рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя:

судді: