Постанова

від 23.09.2014 по справі 911/4846/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 911/4846/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

за участю представників:

від прокуратури: Фоменко Ю.С. - посвідчення №019135 від 30.07.13

від Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві: не з'явився

від позивача: Шайко С.В. - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги: Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 року у справі № 911/4846/13 (Суддя: Кошик А.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Південь»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання права власності

за участі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Південь» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання права власності.

Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 року у справі № 911/4846/13 позовні вимоги ПрАТ «Південь» задоволено частково.

Визнано за Приватним акціонерним товариством «Південь» право приватної власності на майновий комплекс, до складу якого входить: адміністративні і складські приміщення (літери А, а1, Б, б, б1, б2, б3, б4) площею 5473,0 кв.м., адміністративні, складські і підвальні приміщення (літери В, в1, в2) площею 470,2 кв.м., адміністративні і складські приміщення (літера Г) площею 245,5 кв.м., механізований склад (літери Д, д) площею 1863,4 кв.м., приміщення котельні (літера Е) площею 60,3 кв.м., приміщення прохідної (літера К) площею 14,0 кв.м., приміщення прохідної (літера О) площею 6,3 кв.м., а всього разом загальною площею 8 132,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 року по справі № 911/4846/13 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Південь» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення ухвалено судом без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.

Від представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що дозволи на виконання будівельних робіт та інші документи дозвільного характеру які б давали право на виконання будівельних робіт відповідно до ч. 1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на АДРЕСА_1 Приватному акціонерному товариству «Південь» не видавались та не реєструвались, а об'єкти за вищезазначеними адресами в експлуатацію не приймались.

У свою чергу, 03.06.2014 позивач надав письмові пояснення по справі, в яких заперечив проти доводів апеляційної скарги прокуратури, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, крім того, до зазначених пояснень позивачем долучено додаткові докази, а саме Декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Дослідивши подану позивачем декларацію, колегія суддів зазначає, що з Договору будівельного підряду від 01.07.2013 вбачається, що підрядні роботи на об'єкті проводились у період з 01.07.2013 по 30.10.2013, натомість з п. 11 наданої позивачем декларації вбачається, що початок будівництва: травень 2014, а датою закінчення є 2 квартал 2014 року, крім того, зазначена декларація видана вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів не приймає наданий позивачем доказ як належний та допустимий.

Представники Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві та відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.07.2013 року між Приватним акціонерним товариством «ПІВДЕНЬ» (підрядник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (замовник) було укладено Договір будівельного підряду (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи наступних об'єктів нерухомого майна: складські приміщення, загальною площею 10 200,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; майновий комплекс, до складу якого входить: механізований склад (літера Д) площею 219,10 кв.м., склад для зберігання лісоматеріалів (літера М) площею 117,9 кв.м., склад листового матеріалу (літери В, в) площею 303,0 кв.м., док алюмінієвий (літера Л) площею 360,0 кв.м., кабіна прохідної (літера К) площею 13,9 кв.м., будівля заводу (літери А, Н, б, Б, б) площею 5342,00, будівля кам'яна (літера Г) площею 97,8 кв.м., будівля котельні (літера Е) площею 65,5 кв.м., а всього разом загальною площею 6519,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується прийняти Об'єкти та оплатити роботи.

У відповідності до Додатку № 1 до Договору, вартість ремонтно-будівельних робіт становить 1 200 000,00 грн.

Положеннями п. 1.7. Договору сторони погодили, що строком завершення будівництва є 30.10.2013 року.

Згідно з п. 1.9. Договору будівельного підряду, власником об'єктів до його здачі замовнику є підрядник.

Згідно п. 2.3. Договору будівельного підряду, кінцевий строк оплати Замовником Підряднику виконаних робіт не пізніше 30.04.2014 року.

30.10.2013 року між Приватним акціонерним товариством «ПІВДЕНЬ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було підписано Акт виконаних робіт до Договору будівельного підряду від 01.07.2013 року.

З Акту виконаних робіт від 30.10.2013 року, складеного між Приватним акціонерним товариством «ПІВДЕНЬ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вбачається, що хоча Підрядник і не в повному обсязі виконав умови Договору будівельного підряду від 01.07.2013 року, оскільки вартість будівельних матеріалів непомірно зросла і подальше проведення ремонтно-будівельних робіт складських приміщень, загальною площею 10 200,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - є економічно недоцільним, то Сторони не вважають себе більше зв'язаними умовами відповідного Договору і вважається, що Підрядник належним чином виконав ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію наступного нерухомого майна: майновий комплекс, загальною площею 6519,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В п. 2 Акту виконаних робіт від 30.10.2013 року зазначено, що після виконання ремонтно-будівельних робіт та реконструкції змінилася площа нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а тому передаються в наступному вигляді: майновий комплекс, до складу якого входить: адміністративні і складські приміщення (літери А, а1, Б, б, б1, б2, б3, б4) площею 5473,0 кв.м., адміністративні, складські і підвальні приміщення (літери В, в1, в2) площею 470,2 кв.м., адміністративні і складські приміщення (літера Г) площею 245,5 кв.м., механізований склад (літери Д, д) площею 1863,4 кв.м., приміщення котельні (літера Е) площею 60,3 кв.м., приміщення прохідної (літера К) площею 14,0 кв.м., приміщення прохідної (літера О) площею 6,3 кв.м., а всього разом загальною площею 8 132,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

08.11.2013 року Приватним акціонерним товариством «Південь» було одержано від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Лист-вимогу, в якому він посилаючись на п. 2.4. Договору, де вказується, що у разі неоплати роботи відповідача у встановлений Договором строк, власність на Об'єкти переходить до підрядника і стверджує про перехід до нього з 22.11.2013 року права власності на об'єкти нерухомого майна.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на спірне майно, не з'ясував наявності у сторін дозвільних документів на проведення робіт на зазначених об'єктах.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положеннями ст. ст. 31. 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», забороняється експлуатація об'єктів, не прийнятих інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законодавством порядку.

Пунктами 11-12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.1 1 № 461, передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ст. 4 та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно. У Державному реєстрі прав реєструються права на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, а саме нежитлових приміщень.

Відповідно до норм чинного законодавства, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення його будівництва, підтвердженням чого є декларація чи сертифікат, зареєстрований інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю та державної реєстрації, однак сторонами не надано

Матеріали справи не містять відомостей щодо здачі в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, в порядку, передбаченому чинним законодавством на момент прийняття рішення судом першої інстанції.

Нормами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи, що матеріали справи не містять ні дозвільної документації на проведення будівництва, ні рішень про відведення зазначених земельних ділянок позивачу для проведення будівництва, колегія суддів приходить до висновку, що об'єкти визнання права власності на які вимагає позивач є самочинно збудованими, а підстави для визнання права за позивачем на спірне майно відсутні.

Крім того, як зазначає апелянт, у матеріалах справи відсутні відомості про отримання дозвільних документів, даних про правильність виконання технологічних процесів, інженерно-конструктивного поєднання між собою будівельних матеріалів, відповідність будівлі державним стандартам, нормам і правилам, відповідність матеріалів державним стандартам, технічним умовам, технологічним регламентам, забезпечення необхідної міцності, стійкості та подальшої експлуатаційної надійності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на майновий комплекс, до складу якого входить: адміністративні і складські приміщення (літери А, а1, Б, б, б1, б2, б3, б4) площею 5473,0 кв.м., адміністративні, складські і підвальні приміщення (літери В, в1, в2) площею 470,2 кв.м., адміністративні і складські приміщення (літера Г) площею 245,5 кв.м., механізований склад (літери Д, д) площею 1863,4 кв.м., приміщення котельні (літера Е) площею 60,3 кв.м., приміщення прохідної (літера К) площею 14,0 кв.м., приміщення прохідної (літера О) площею 6,3 кв.м., а всього разом загальною площею 8 132,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 року у справі № 911/4846/13 підлягає зміні у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарги Заступника прокурора Київської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2014 по справі № 911/4846/13 змінити.

3.Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«В задоволенні позову відмовити повністю.»

4. Стягнути з Приватним акціонерним товариством «ПІВДЕНЬ» (02121, м. Київ, Харківське Шосе, буд 201/203, код ЄДРПОУ: 14312625) на користь державного бюджету 609,00 (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/4846/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін