Постанова

від 22.09.2014 по справі 826/12171/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2014 року 08:26 № 826/12171/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, які полягають у визнанні непідтвердженими задекларованих ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» доходів та витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року в частині поставки товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Весталугстрой» та податкових накладних отриманих від Приватного підприємства «Полімпекс»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних задекларовані ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» суми доходів та витрат, а також податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відкоригованих на підставі акту перевірки № 1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач фактично залишив поза увагою первинні документи, складені під час здійснення господарських операцій, наявність яких, в т.ч. правильність оформлення, є беззаперечним доказом реальності факту поставки товарів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилався на не підтвердження, за результатами зустрічної звірки, реальності здійснення господарських операцій та розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Весталугстрой» із позивачем, згідно довідки №21/12-36-22-03/10/35079912 від 11.02.2014 Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області. Крім того, постачальник товару - Приватне підприємство «Полімпекс» ухилився від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позивач втратив своє право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В судове засідання 22.09.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Весталугстрой» (код 35079912), ПП «Полімпекс» (код 32201900) за період з 01.11.2013 по 30.11.2013, за результатами якої 21.07.2014 складено акт № 1631/26-59-22-01/37507629.

Згідно висновків акта перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з отримання товарів ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» у ТОВ «Весталугстрой», ПП «Полімпекс» та операції з продажу товарів контрагентам-покупцям за період з 01.11.2013 по 30.11.2013. Крім того, перевіркою встановлено: віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» податкових накладних отриманих від ПП «Полімпекс», яким порушено підпункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 6.1 пункту 6 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної»; відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22, 135, 185 Податкового кодексу України по операціях з отримання товарів у постачальників - ТОВ «Весталугстрой», ПП «Полімпекс» за вищевказаний період.

Підставою для таких висновків слугувала довідка Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області № 21/12-36-22-03/10/35079912 від 11.02.2014, складена за результатами зустрічної звірки ТОВ «Весталугстрой» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 по 30.11.2013, у відповідності до якої підставою для не підтвердження господарських операцій із ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» є відсутність за місцезнаходженням, ненадання укладених договорів, товарно-транспортних накладних; встановлення у ланцюгу постачальників відсутність виробників продукції, натомість наявні комерційні структури з ознаками «тразнитності» (мала чисельність працівників, відсутність складських приміщень, транспорту, будь-якої матеріальної бази). ПП «Полімпекс» в порушення підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 6.1 пункту 6 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» здійснено поставку товару із одночасним складанням декількох податкових накладних на одну партію товару, тоді як, в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідним є реєстрація податкової накладної незалежно від розміру податку на додану вартість.

Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні непідтвердженими задекларованих ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» доходів та витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року в частині поставки товарів, придбаних у ТОВ «Весталугстрой» та податкових накладних отриманих від ПП «Полімпекс», позивач оскаржив їх до суду та просив зобов'язати відповідача внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних задекларовані ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» суми доходів та витрат, а також податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відкоригованих на підставі акту перевірки № 1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Весталугстрой» укладено договір поставки № 25/1 від 01.10.2012 щодо придбання у власність, зокрема, макулатури марок МС-5Б, МС-6Б, МС-7Б, МС-8В, МС-9В.

Ідентичний за змістом договір позивач уклав також з ПП «Полімпекс» за № 01/09 від 02.09.2013.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних (додаток №1 а.с.39-459).

Розрахунки із ТОВ «Весталугстрой», ПП «Полімпекс» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав платіжні доручення (т.1 а.с. 90- 115).

Також, на підтвердження виконання зазначеного договору, позивач надав суду лист Центру надання послуг, пов'язаних із використанням транспортних засобів м. Житомира №1219 від 13.09.2014, відповідно до якого транспортні засоби, якими забезпечено перевезення товарів від постачальників до позивача віднесено до категорії вантажних (т.1 а.с.82-84).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, як встановлено частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська ж операція за своїм змістом це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (статті 1 цього Закону).

Згідно з вимогами статті 4 вказаного Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує із положеннями Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу наведеної норми слідує, що необхідними і достатніми підставами для включення Товариством до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів в межах господарської діяльності; сплата сум податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Обставини справи та зібрані докази підтверджують реальний характер вчинених господарських операцій, в межах господарської діяльності, факт виконання укладених між позивачем та ТОВ «Весталугстрой», ПП «Полімпекс» підтверджується належним чином оформленими сторонами видатковими і податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

В судовому засіданні 22.09.2014 суд допитав в якості свідка - директора позивача Левченко Р.Ю., який пояснив, що обіймає дану посаду з моменту створення товариства. Юридична і фактична адреса ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» - м. Київ, вул. Жилянська, 97, літ. «Ж». Укладання договорів зумовлено необхідністю забезпечення господарської діяльності підприємства. Місцем поставки сировини є м. Житомир на майданчик, розвантаження із транспортних засобів забезпечено шляхом використання крану. Левченко Р.Ю. підтвердив обізнаність щодо проведення перевірки відповідачем, а також підтвердив надання наявних в матеріалах справи копій документів в ході перевірки.

Таким чином, покази свідка, а також вивчені судом документи, дають підстави для висновку, що господарські операції позивача із наведеними постачальниками здійснено в рамках звичайної господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо правильності оформлення зазначених документів, які слугували правовою підставою для визначення позивачем податкового кредиту, формування валових витрат. Будь-яких інших доказів, які б спростовували або заперечували виконання господарських операцій відповідачем в судовому засіданні не надано.

У зв'язку з цим, нарахований, в ціні придбання зазначеного товару, податок на додану вартість підлягає включенню до податкового кредиту, а понесені витрати включені до складу валових витрат, оскільки витрати позивача на придбання товару відповідають ознакам валових витрат, що відповідає критерію економічної доцільності та цілям господарської діяльності.

Щодо необхідності зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено обов'язок продавця товару надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2012 року реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

В судовому процесі не встановлено і відповідачем не надано доказів факту імпорту товару, також даний товар не віднесено до категорії підакцизного.

Відповідно обставини, які слугували фактичною підставою для висновків податкового органу щодо неправомірного формування податкового кредиту позивачем, знаходяться поза межами юридичних фактів, встановлених нормами Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» суд відхиляє, з огляду на те, що 14.01.2014 наказом Міністерства фінансів України № 4 його визнано таким, що втратив чинність.

Наведеним спростовуються висновки акта перевірки.

Відповідачем не надано суду доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної правосуб'єктності на момент укладання наведених договорів, їх виконання. Відтак, наявні в матеріалах справи первинні документи є достатньою підставою для відображення результатів господарських операцій в податковому обліку.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 цього Кодексу).

За наведених обставин, суд не може взяти до уваги, доводи відповідача, як належний та допустимий доказ відсутності реального характеру фінансово-господарських відносин між позивачем та наведеними постачальниками.

Оцінка правочинів (вказаних договорів) та висловлені сумніви щодо можливості фактичного виконання договорів, тоді як факт виконання підтверджений належним чином оформленими документами, знаходиться поза межами повноважень відповідача, і є порушенням, зокрема, ст.ст. 6, 19 Конституції України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних задекларовані ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» суми доходів та витрат, а також податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відкоригованих на підставі акту перевірки № 1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, як встановлено статтею 71 Податкового кодексу України, це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до положень статей 72, 74 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 (далі - Методичні рекомендації №165).

Вказані Методичні рекомендації №165 були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Пунктом 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином, Аналітично-інформаційна система «Податковий блок» включає в себе решту програмних продуктів, наявних в розпорядженні органів державної фіскальної служби України.

Під час розгляду справи суд встановив, що на підставі висновків акта перевірки №1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014 відповідач вніс до АІС «Податковий блок» зміни в частині сум доходів та витрат, а також податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с. 26 Т. І).

З урахуванням того, що висновки акта не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз даних органів Державної фіскальної служби України інформацію, внесену на підставі акту № 1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014 та відновити в АІС «Податковий блок» показники, які були змінені на підставі цього акту.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у визнанні непідтвердженими задекларованих позивачем доходів та витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року в частині поставки товарів, придбаних у ТОВ «Весталугстрой» та податкових накладних отриманих від ПП «Полімпекс» суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що оскаржуючи вищезазначені дії відповідача, позивач фактично не погоджується зі змістом акта № 1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014 та його висновків по суті.

Однак, висновки податкового органу, викладені в акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Складений відповідачем акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами, та не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, міг бути предметом розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 10.12.2013 К/800/23700/13.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» підлягає задоволенню частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві внести зміни до Аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» і відновити у базах даних задекларовані товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» суми доходів та витрат, а також податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відкоригованих на підставі акту перевірки № 1631/26-5922-01/37507629 від 21.07.2014.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» (код ЄДРПОУ 37507629) судові витрати в сумі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський