Постанова

від 02.09.2014 по справі 826/9634/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

02 вересня 2014 року № 826/9634/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Сервіс Україна" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнауф Сервіс Україна" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також - відповідач) від 23.04.2014 №0003272208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2014 провадження у справі зупинялось з метою витребування додаткових доказів у справі.

В судове засідання, 20.08.2014, прибули представники сторін.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує невідповідністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, наданим до перевірки первинним документам, які підтверджують реальність господарських операцій з придбання позивачем транспортно-експедиційних послуг у ТОВ "Артмікс-К", обґрунтуванням вказаних висновків лише на підставі акта перевірки ТОВ "Артмікс-К" та вироку у кримінальній справі відносно директора ТОВ "Артмікс-К", а також порушенням порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відповідність висновків акта перевірки, за наслідками якої прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, положенням Податкового кодексу України, з огляду на не підтвердження взаємовідносин ТОВ "Артмікс-К" з позивачем, що підтверджується актом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 25.04.2013 №286/22-509/38271637 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Артмікс-К" (код ЄДРПОУ 38271637) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2012 по 31.03.2013", а також з огляду на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2013 в кримінальному провадженні №1-кп/759/161/13, яким директора ТОВ "Артмікс-К" ОСОБА_2 визнано винним у фіктивному підприємництві щодо вказаного товариства.

Оскільки сторонами подано заяви про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, судом на підставі частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнауф Сервіс Україна" зареєстроване як юридична особа 24.10.2003, присвоєно ідентифікаційний код 32605608, місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, види економічної діяльності - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, консультування з питань інформатизації, діяльність у сфері права, консультування з питань комерційної діяльності, що підтверджується даним витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №6495.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 06.02.2014 №400 та повідомлення від 20.03.2014 №76/26-58-22-08-09 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кнауф Сервіс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 під час взаємовідносин з ТОВ "Артмікс-К" (ідентифікаційний код 38271637), про що складено акт перевірки від 07.04.2014 №1615/26-58-22-08-11/32605608.

Позивачем було подано заперечення від 11.04.2014 №40-04/14 на вказаний акт перевірки.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві листом від 18.04.2014 №7282/10/26-58-22-08-09 повідомила ТОВ "Кнауф Сервіс Україна" про залишення висновків акта перевірки без змін, а заперечень позивача без задоволення.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2014 №0003272208 яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 72750,00 грн., в тому числі, 58200,00 грн. за основним платежем та 14550,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, рішенням якого від 23.06.2014 №5566/10/26-15-10-06-15 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший). Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абзац четвертий).

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наказу від 06.02.2014 №400, повідомлення від 20.03.2014 №76/26-58-22-08-09 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кнауф Сервіс Україна" та акта перевірки від 07.04.2014 №1615/26-58-22-08-11/32605608 убачається, що вказана перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (абзац перший). Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абзаци третій-дев'ятий).

Аналогічні підстави для направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту про подання інформації визначені пунктом 12 "Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі - Порядок №1245).

Пунктом 9 Порядку №1245 встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (абзаци перший-п'ятий).

Як убачається зі змісту письмового запиту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Мін доходів у місті Києві від 24.10.2013 №11624/10/26-58-22-08-09 "Про надання інформації та її документального підтвердження", вказаний запит було направлено позивачу в зв'язку з отриманням інформації стосовно відпрацювання суб'єктів господарської діяльності - вигодонабувачів, причетних до незаконної діяльності міжрегіонального злочинного угрупування, задіяного в послугах з "конвертації" готівкових коштів, яке мало взаємовідносини з ТОВ "Кнауф Сервіс Україна", внаслідок чого виникає сумнів щодо законності формування податкового кредиту та валових витрат в результаті взаємовідносин з сумнівним платником податків -ТОВ "Атрмікс-К".

В зв'язку з цим контролюючий орган просив позивача надати первинні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ "Артмікс-К", а також інформацію про фактичний рух товарно-матеріальних цінностей та докази на її підтвердження.

За висновком суду, вказана у запиті підстава для його надіслання, може відповідати підставі, визначеній абзацом четвертим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та абзацом другим пункту 12 Порядку №1245, водночас, в самому запиті відсутнє посилання на конкретний абзац пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України або на абзаци пункту 12 Порядку №1245 чи іншу норму Податкового кодексу України, які визначають підстави для надіслання контролюючим органом платнику податків письмового запиту про подання інформації.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про допущення відповідачем порушень під час направлення письмового запиту від 24.10.2013 №11624/10/26-58-22-08-09 "Про надання інформації та її документального підтвердження" вимог статті 73.3 Податкового кодексу України та Порядку №1245 щодо не зазначення у вказаному запиті посилання на конкретні норми Податкового кодексу України, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації.

Абзацом одинадцятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, відповідно до пункту 16 Порядку №1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, у разі отримання позивачем неналежно оформленого запиту про надання інформації він може скористатись передбаченим правом та не надавати відповіді на запит, повідомивши про це контролюючий орган.

Разом з тим, як убачається з листа позивача від 07.11.2013 №109-11/13 (вх. б/н від 08.11.2013) ним було надано контролюючому органу первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Артмікс-К".

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, встановлено, зокрема, що ТОВ "Кнауф Сервіс Україна" порушено пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2012 по 31.01.2013 на суму 58200,00 грн., в тому числі, за жовтень 2012 року на 19500,00 грн., за листопад 2012 року на 16600,00 грн., за грудень 2012 року на 12200,00 грн., за січень 2013 року на 9900,00 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновок щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, що призвело до заниження ним податку на додану вартість, ґрунтуються на аналізі наданих позивачем до перевірки первинних документів, складених за наслідками господарських операцій з ТОВ "Артмікс К", на висновках акта Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 25.04.2013 №286/22-509/38271637 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Артмікс К" (код ЄДРПОУ 38271637) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2012 по 31.03.2013", якою встановлено відсутність реального характеру господарських операцій з поставки товарів та надання робіт (послуг) ТОВ "Артмікс К" за період, що перевірявся, а також на підставі вироку Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2013 в кримінальному провадженні №1-кп/759/161/13, яким директора ТОВ "Артмікс-К" ОСОБА_2 визнано винним у фіктивному підприємництві щодо вказаного товариства.

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ "Артмікс-К" (Експедитор) та Дочірнім підприємством "Кнауф Сервіс Україна" (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО згідно з яким експедитор від свого імені, але за рахунок клієнта зобов'язується виконати послуги з організації перевезення вантажів залізничним транспортом відповідно до узгоджених сторонами даного договору заявок клієнта, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані експедитором послуги на умовах даного договору і сплатити йому винагороду (пункт 1.1 Договору). Організація перевезень вантажу клієнта здійснюється експедитором як на території України, так і за її межами. Під час організації перевезень вантажів експедитор організовує подачу власного (орендованого) залізничного рухомого складу, рухомого складу, який належить третім особам (пункт 1.2 Договору).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 №1955-IV (далі - Закон №1955-IV).

Абзацом третім частини першої статті 1 Закону №1955-IV встановлено, що транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 9 Закону №1955-IV, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (частина перша). Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (частина друга).

Перелік істотних умов договору транспортного експедирування визначений частиною третьою статті 9 Закону №1955-IV, згідно з якою істотними умовами такого договору є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 9 Закону №1955-IV також передбачено, що для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування (частина п'ята); підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (частина десята); перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні (частина одинадцята); такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України (частина дванадцята); факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (частина тринадцята статті 9 Закону №1955-IV).

На підтвердження фактичного виконання договору транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО позивачем надано:

- копії заявок щодо забезпечення заявленого об'єму перевезень директору ТОВ "Артмікс-К" від 30.09.2012, від 30.10.2012, від 27.11.2012, від 25.12.2012 в яких зазначено про необхідність організації забезпечення рухомим складом для своєчасного виконання заявленого об'єму перевезень у відповідній кількості вагонів;

- акти виконаних робіт від 15.10.2012 №1, від 31.10.2012 №2, від 31.10.2012 №3, від 15.11.2012 №4, від 30.11.2012 №5, від 30.11.2012 №6, від 15.10.2012 №7, від 29.12.2012 №8, від 29.12.2012 №9, від 15.01.2013 №10, від 31.01.2013 №11, від 31.01.2013 №12;

- рахунки-фактури від 15.10.2012 №38 на суму 41100,00 грн., від 31.10.2012 №48 на суму 11700,00 грн., від 31.10.2012 №47 на суму 64200,00 грн., від 15.11.2012 №91 на суму 42000,00 грн., від 30.11.2012 №3011 на суму 45300,00 грн., від 30.11.2012 №3111 на суму 12300,00 грн., від 15.12.2012 №1512 на суму 42600,00 грн., від 29.12.2012 №29121 на суму 21300,00 грн., від 29.12.2012 №2912 на суму 9300,00 грн., від 15.01.2013 №1501 на суму 15300,00 грн., від 31.01.2013 №3101 на суму 41700,00 грн., від 31.01.2013 №31012 на суму 2400,00 грн.;

- платіжні доручення від 24.10.2012 №1281 на суму 41100,00 грн., від 05.11.2012 №1360 на суму 75900,00 грн., від 21.11.2012 №1482 на суму 42000,00 грн., від 06.12.2012 №1575 на суму 57600,00 грн., від 18.12.2012 №1654 на суму 42600,00 грн., від 04.01.2013 №16 на суму 21300,00 грн., від 04.01.2013 №18 на суму 9300,00 грн., від 01.02.2013 №170 на суму 57000,00 грн., від 01.02.2013 №171 на суму 2400,00 грн.;

- податкові накладні від 15.10.2012 №1501 на суму 41100,00 грн., в тому числі, 6850,00 грн. ПДВ, від 31.10.2012 №3102 на суму 11700,00 грн., в тому числі, 1950,00 грн. ПДВ, від 31.10.2012 №3101 на суму 64200,00 грн., в тому числі, 10700,00 грн. ПДВ, від 15.11.2012 №1501 на суму 42000,00 грн., в тому числі, 7000,00 грн. ПДВ, від 30.11.2012 №3002 на суму 45300,00 грн., в тому числі, 7550,00 грн. ПДВ, від 30.11.2012 №3001 на суму 12300,00 грн., в тому числі, 2050,00 грн. ПДВ, від 15.12.2012 №1501 на суму 42600,00 грн., в тому числі, 7100,00 грн. ПДВ, від 29.12.2012 №2901 на суму 21300,00 грн., в тому числі, 3550,00 грн. ПДВ, від 29.12.2012 №2904 на суму 9300,00 грн., в тому числі, 1550,00 грн. ПДВ, від 15.01.2013 №1501 на суму 15300,00 грн., в тому числі, 2550,00 грн. ПДВ, від 31.01.2013 №3102 на суму 41700,00 грн., в тому числі, 6950,00 грн. ПДВ, від 31.01.2013 №3104 на суму 2400,00 грн., в тому числі, 400,00 грн. ПДВ.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що придбання позивачем протягом жовтня 2012 року - січня 2013 року у ТОВ "Артмікс-К" транспортно-експедиційних послуг відповідно до договору транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО здійснювалось з метою подальшого надання позивачем послуг з транспортно-експедиційного обслуговування своїм контрагентам - ДП "Кнауф Маркетинг" та ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас"

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи договори з ДП "Кнауф Маркетинг" та ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас" про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, акти виконаних робіт, рахунки, податкові накладні, залізничні накладні.

Разом з тим, суд вважає, що наведені докази не спростовують викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, висновків щодо неналежності виписаних ТОВ "Атрмікс-К" на користь ТОВ "Кнауф Сервіс Україна" первинних документів на підтвердження фактичного здійснення між ними господарських операцій виходячи з наступного.

Так за умовами договору транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО ТОВ "Артмікс-К" (Експедитор) за заявками ДП "Кнауф Сервіс Україна" (Клієнт) організовує подачу власного (орендованого) залізничного рухомого складу, рухомого складу, який належить третім особам.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №1955-IV однією із істотних умов договору транспортного експедирування є визначення сторонами пунктів відправлення та призначення вантажу.

Водночас, з договору транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО та заявок позивача щодо забезпечення заявленого об'єму перевезень не убачається обумовленого сторонами пункту призначення, куди експедитор мав забезпечити подачу залізничного рухомого складу.

За висновком суду, відсутність у договорі транспортного експедирування такої істотної умови як пункт відправлення вантажу, а також відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження узгодження між експедитором та клієнтом пункту відправлення вантажу, ставить під сумнів можливість фактичного виконання, в тому числі, організації подачі залізничного рухомого складу у необумовлене місце.

Частиною тринадцятою статті 9 Закону №1955-IV встановлено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

З наданих позивачем залізничних накладних убачається, що пунктом відправлення вантажу є станція "Деконская".

Водночас, у актах виконаних робіт, оформлених на виконання договору транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО зазначено станції прибуття по всій території України та за її межами. Відтак, не зрозуміло, чи ТОВ "Артмікс-К" надавало послуги з організації подачі залізничного рухомого складу на станції прибуття, чи здійснювало фактичне перевезення вантажу.

Крім того, як убачається із укладеного між позивачем та ТОВ "Артмікс-К" договору транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО, та оформлених на виконання зазначеного договору актів виконаних робіт, рахунків, податкових накладних вказані документи від імені ТОВ "Артмікс-К" підписані директором вказаного товариства ОСОБА_2

У матеріалах справи наявна копія вироку Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2013 в кримінальному провадженні №1-кп/759/161/13, відповідно до якого затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 21.03.2013 між прокурором Речицькою Н.А. та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32013110080000056, та визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.

Зі змісту вказаного вироку убачається, що: "ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, як майбутнього засновника створюваного з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, вступив у попередню злочинну змову з невстановленими слідством особами, які на початку липня 2012 року у невстановленому слідством місці та при невстановлених слідством обставинах, виготовили статут ТОВ "Артмікс-К" (код ЄРДПОУ 38271637), а також інші документи, необхідні для його створення та державної реєстрації: протокол №1 загальних зборів засновників ТОВ "Артмікс-К" (код ЄРДПОУ 38271637) від 02.07.2012 та реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи - ТОВ "Артмікс-К".

Надалі, 02.07.2012, ОСОБА_2, діючи відповідно до вказівок невстановлених осіб та з корисливих спонукань, усвідомлюючи, що зареєстрований на його прізвище суб'єкт підприємницької діяльності буде використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності та бажаючи досягнення цієї мети, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, підписав попередньо виготовлений невстановленими особами статут ТОВ "Артмікс-К", згідно якого він виступив як засновник і власник цього товариства, а також протокол № 1 загальних зборів засновників ТОВ "Артмікс К" від 02.07.2012 та Довіреність на представлення його інтересів в усіх органах державної влади та управління, у тому числі в адміністрації (у Державного реєстратора). Не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_2 та невстановлених осіб, приватний нотаріус ОСОБА_4 посвідчила справжність підпису ОСОБА_2 у статуті ТОВ "Артмікс К".

Відразу після посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_4, підпису ОСОБА_2 в статуті ТОВ "Артмікс-К" та підписання останнім інших, вищевказаних документів, які надають право на здійснення державної реєстрації даного підприємства, ОСОБА_2 передав їх невстановленим особам. Невстановлені особи, отримавши вказані документи, 03.07.2012 передали їх до відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для здійснення державної реєстрації даного суб'єкту підприємницької діяльності.

Підписання ОСОБА_2 статуту ТОВ "Артмікс-К" та інших, вказаних вище документів, надало юридичні підстави державному реєстратору відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, 03.07.2012 провести державну реєстрацію ТОВ "Артмікс-К", як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю за реєстраційним номером 10721020000027713. Того ж дня, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ТОВ "Артмікс-К" був присвоєний ідентифікаційний код 38271637.

Реєстрація ТОВ "Артмікс-К" в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів юридичної особи - назви, юридичної адреси, даних службової особи товариства та інших, надало можливість невстановленим особам під виглядом зовні законної діяльності, без відому засновника та директора вказаного фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, здійснювати незаконні фінансові операції, шляхом здійснення безтоварних господарських операцій".

Відповідно до правової позиці, викладеної в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 (23740257), первинні документи підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що усі надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських відносин з придбання позивачем у ТОВ "Артмікс-К" послуг підписані від імені директора ТОВ "Артмікс-К" ОСОБА_2, вироком суду відносно якого встановлено, що ОСОБА_2 не мав жодного відношення до діяльності ТОВ "Артмікс-К" окрім його створення без мети здійснення господарської діяльності, суд дійшов висновку, що наданий позивачем договір транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО, укладений між ДП "Кнауф Сервіс Україна" та ТОВ "Артмікс К", а також оформлені на виконання зазначеного договору акти виконаних робіт, рахунки та податкові накладні не є неналежними доказами у даній справі та не є такими, що підтверджують фактичне придбання позивачем транспортно-експедиційних послуг у ТОВ "Артмікс-К". Відповідно, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року - січень 2013 року сплачені на користь ТОВ "Артмікс-К" суми в рахунок оплати вартості послуг за договором транспортного експедирування від 14.09.2012 №014 ТЕО.

Відтак, суд погоджується з висновками відповідача про заниження ТОВ "Кнауф Сервіс Україна" податку на додану вартість за період з 01.10.2012 по 31.01.2013 на суму 58200,00 грн., в тому числі, за жовтень 2012 року на 19500,00 грн., за листопад 2012 року на 16600,00 грн., за грудень 2012 року на 12200,00 грн., за січень 2013 року на 9900,00 грн., а також з доводами на їх обґрунтування, викладеними в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Тому, податкове повідомлення-рішення від 23.04.2014 №0003272208 яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 72750,00 грн., в тому числі, 58200,00 грн. за основним платежем та 14550,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняті правомірно.

При цьому, суд вважає допущені відповідачем порушення під час направлення письмового запиту про надання документів, недостатніми для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість податкового повідомлення-рішення та встановлення судом під час судового розгляду відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Артмікс-К".

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та фактичними обставинами справи, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн. (квитанція від 27.06.2014 №67272803). Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки сума судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову становить 1827,00 грн., з урахуванням раніше сплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн., з позивача слід стягнути решту суми судового збору, яка становить 1644,30 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Сервіс Україна" (ідентифікаційний код 32605608) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на р/р 31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом ТОВ "Кнауф Сервіс Україна", Окружний адміністративний суд міста Києва, ідентифікаційний код 34414689.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна