Рішення

від 30.09.2014 по справі 912/2958/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 рокуСправа № 912/2958/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до відповідача: приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 25022,56 грн.

Представники сторін:

від позивача - Білий С.В., довіреність № 09/09/2014юр від 09.09.2014 року;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тондо" (надалі - ТОВ "Тондо") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука" (надалі - ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука") заборгованості за договором поставки бетонної суміші №11/12-8ю від 11.12.2012 року в сумі 20440,00 грн., з яких: 20440,00 грн. основний борг, 3312,40 грн. штраф, 186,48 грн. 3% річних та 1083,32 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" своїх зобов'язань щодо поставки бетонної суміші за договором №11/12-810 від 11.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2014 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні участі не брав, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0145169 від 10.09.2014 року (а.с.29).

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від сторін до суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.12.2012 року між ТОВ "Тондо" (покупець) та ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" (продавець) укладено договір поставки бетонної суміші №11/12-8ю від 11.12.2012 року (далі - договір поставки), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві бетонні суміші, надалі - "товар", а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити постачальнику вартість товару в кількості, асортименті на умовах та в порядку, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3. договору поставки сторони погодили, що оплата за товар здійснюватиметься наступним чином: після узгодження заявки покупець сплачує 50% передплати на заявлену кількість товару; наступні 50% на підставі виставлених постачальником рахунків на вартість поставленого товару протягом 3 календарних днів.

Відповідно до п. 8.4. договору поставки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання умов договору, протягом 2012 - 2013 років позивачем здійснювалась попередня оплата товару в загальній сумі 372426,50 грн., що підтверджується наданими ТОВ "Тондо" платіжними дорученнями (а.с.10-23).

В свою чергу відповідач поставив на користь позивача протягом вказаного вище періоду товар на загальну суму 351986,50 грн. Поставка товару позивачу на суму 372426,50 грн. ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" заперечена не була та підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків (а.с.27).

Позивач листом від 02.04.2014 року № 02/03-2014 року звертався до ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука", в якому просив повернути суму надмірно сплачених грошових коштів (попередньої оплати) на поточний рахунок позивача, у зв'язку з тим, що ТОВ "Тондо" не планує проводити закупівлю товарів у підприємства відповідача по договору поставки бетонної суміші №11/12-8ю від 11.12.2012 року (а.с.25).

У зв'язку з тим, що лист позивача від 02.04.2014 року № 02/03-2014 року залишено відповідачем поза увагою, ТОВ "Тондо" звернулось до ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" з претензією від 05.05.2014 року № 05/05-2014юр.(а.с.24, 26), в якій просить повернути суму надмірно сплачених грошових коштів (попередньої оплати) на поточний рахунок позивача. Вказана претензія отримана відповідачем 15.05.2014 року, однак також залишена без реагування.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем наявність суми основного боргу в розмірі 20440,00 грн. заперечено не було, на час розгляду справи судом доказів повернення позивачу вказаних грошових коштів чи поставки товару на суму заборгованості в розмірі 20440,00 грн. згідно договору №11/12-8ю від 11.12.2012 року ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" не надано, господарський суд дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3312,40 грн. штрафу, 186,48 грн. 3% річних та 1083,32 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язання ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" щодо поставки товару, господарський суд виходить з наступного.

Згідно п. 5.2. договору поставки у випадку прострочення строку поставки товару більш ніж на 5 (п'ять) годин, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відповідної партії товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи, що позивачем господарському суду надано розрахунок штрафу (а.с.41), який суперечить вимогам ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" штрафу в сумі 33120,40 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що стягнення попередньої оплати, перерахованої покупцем (позивачем) постачальнику (відповідачу) за договором поставки бетонної суміші №11/12-8ю від 11.12.2012 року не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому вимога про стягнення з ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" 3% річних та інфляційних втрат не підлягає задоволенню (аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 3-30гс13).

Крім того, відповідно до п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадку повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ "Тондо" підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з відповідача 20440,00 грн. суми попередньої оплати, в іншій частині в задоволені позову слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94; ідентифікаційний код 35713592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Дзержинського, 38, офіс 25; ідентифікаційний код 31736464) 20440,00 грн. заборгованості, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94.

Повне рішення складено 03.10.2014 року.

Суддя М.С. Глушков