Ухвала

від 20.06.2018 по справі 912/2958/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 червня 2018 року Справа № 912/2958/14

Господарський суд Кіровоградської у складі судді Кабакової В.Г. розглянув подання № 19295 від 13.06.2018 державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у засіданні суду без повідомлення сторін у справі № 912/2958/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до відповідача: приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 25 022,56 грн

без участі державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 30.09.2014 у справі № 912/2958/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо" 20 440,00 грн заборгованості, а також 1 827,00 грн сплаченого судового збору.

На виконання зазначеного судового рішення 20.10.2014 видано наказ.

15.06.2018 до суду надійшло подання № 19295 від 13.06.2018 державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника підприємства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука", код ЄДРПОУ 35713592, вул. Леніна, 94,м. Світловодськ до виконання зобов'язань, покладених на нього згідно виконавчих документів.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2018 розгляд подання призначено на 20.06.2018 та на адресу Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області та ГТУЮ у Кіровоградській області направлено телефонограми про день, час та місце засідання суду.

В засіданні суду 20.06.2018 представник Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області участі не брав, про день, час та місце судового засідання відділ ДВС повідомлений належним чином.

Оскільки, явка представника не визнавалась обов'язковою, у поданні зазначено, що виконавець підтримує останне у повному обсязі та просить провести засідання без його участі, господарський суд дійшов висновку про розгляд подання без участі Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що на виконанні у Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебуває зведене виконавче провадження № 53309383 про стягнення коштів з Приватного підприємства "Завод залізобетонних шпал Кременчука" з виконання наказів Господарського суду Кіровоградської області по справах № 912/3918/15, № 912/2958/14, № 917/2311/15, №912/4798/14, №912/1692/13, № 912/1692/13 та наказів Господарського суду Запорізької області по справах № 908/340/14, № 908/340/14 про стягнення заборгованості.

Під час виконання даного виконавчого провадження державним виконавцем у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), 20.02.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав на нерухоме майно, майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Виконавцем 20.12.2017, 12.01.2018, 10.04.2018 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак Приватне підприємство "Завод залізобетонних шпал Кременчука" на виклики не з'явилось, про причини неявки не повідомлено виконавця.

Державним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано рахунки у банківських установах, але коштів не достатньо. Рухомого майна за боржником не зареєстровано.

На території м. Світловодська боржник свою діяльність не здійснює.

Рішення суду не виконано. За твердженням державного виконавця, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

При цьому, подання нормативно обґрунтоване статтею 18 Закону, щодо права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Виконавець посилається на статтю 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" згідно якої громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладеного на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Своє подання державний виконавець процесуально унормовує частиною першою статті 377 - 1 Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку обмеження виїзду з підстав невиконання зобов'язань за судовими рішеннями та рішеннями інших органів.

Розглядаючи подання державного виконавця суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Державний виконавець, як на підставу вирішення господарським судом питання про обмеження керівника ПП "Завод залізобетонних шпал Кременчука" у виїзді за межі України посилається на статтю 377 - 1 ЦПК України, як на спеціальну норму, яка застосовувалася на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Разом з тим, з 15.12.2017 вступив в силу Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147 - VIII.

Чинна з 15.12.2017 редакція Господарського процесуального кодексу України містить статтю 337, яка визначає застосування тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Отже саме цією процесуальною статтею повинен був керуватися державний виконавець при направленні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Відповідно до підпункту 19 пункту 3 Закону у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд вважає, що у поданні державного виконавця не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення. Наведені у поданні обставини, зокрема неявки керівника ОСОБА_2 до державної виконавчої служби, не можуть свідчити про ухилення боржника від погашення заборгованості в ході примусового виконання рішень суду. Виконавець не вичерпав можливостей застосування до боржника заходів примусового приводу в порядку, передбаченому абз. 2 пункту 14 частини третьої статті 18 Закону.

Державним виконавцем не подано суду доказів притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог виконавця або неявку без поважних причин за викликом виконавця, згідно норм ст. 76 Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013, викладених у судовій практиці, щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі чи частково.

Відповідно до ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.

Разом з тим, з зазначених вище судових наказів вбачається, що ОСОБА_2 не є боржником за вказаними наказами.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон.

Окрім того, державний виконавець не надав доказів того, що керівник боржника ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Крім того суд звертає увагу, що за змістом ч. 1 ст. 337 ГПК України, вжиття заходу, з яким звертається заявник, вчиняється як виключний захід забезпечення виконання конкретного судового рішення, а отже звернення з відповідними поданнями має здійснюватися в межах відповідного судового рішення.

Тому розгляд даного подання здійснено в межах справи № 912/2958/14.

Враховуючи викладене, подання державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 232, 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання № 19295 від 13.06.2018 державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

2. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відповідно ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає оскарженню.

5. Примірники ухвали надіслати товариству з обмеженою відповідальністю "Тондо" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Дзержинського, 38, офіс 25), приватному підприємству "Завод залізобетонних шпал Кременчука" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94), Світловодському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13А), Головному територіальному управлінню юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7).

Суддя В.Г. Кабакова