Рішення

від 25.09.2014 по справі 910/15607/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15607/14 25.09.14

За позовом Державного підприємства "Центр науково-технічного супроводу дорожніх

робіт та сертифікації дорожньої продукції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзол"

про стягнення 47 850,52 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники:

Від позивача Проценко В.О. (дов. №25/1-286 від 16.07.2014)

Від відповідача Лещенко Н.С. (дов. б/н від 18.12.2013)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №25/17-287 від 16.07.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзол" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 47 850,52 грн. за договором № 250/12/1 на надання послуг «Визначення експлуатаційних характеристик (коефіцієнтів яскравості та світло повертання) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення в Рівненській області з метою підвищення якості дорожніх робіт (300 км лінії, 45 вимірів на 1 км)» від 11.09.2012, з яких 34 925, 99 грн. основний борг, 5 972, 34 грн. пеня, 2 444, 82 грн. штраф, 4 016, 49 грн. інфляційні втрати, 490, 88 грн. 3 % річних, також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі № 910/15607/14 за вищезазначеним позовом порушено, справу призначено до розгляду на 02.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014 розгляд справи відкладено на 25.09.2014 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання 25.09.2014 представники сторін з'явились та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 250/12/1 на надання послуг «Визначення експлуатаційних характеристик (коефіцієнтів яскравості та світло повертання) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення в Рівненській області з метою підвищення якості дорожніх робіт (300 км лінії, 45 вимірів на 1 км)» від 11.09.2012 в частині сплати за надані послуги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів отримання актів наданих послуг, звіту про надані послуги, рахунків відповідачем, що свідчить про недоведеність факту настання у відповідача зобов'язання по оплаті за договором наданих послуг.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012 між Державним підприємством Державний науково-технічний центр інспекції якості та специфікації дорожньої продукції "Дор'якість", в якості виконавця, та відповідачем, в якості замовника, було укладено договір № 250/12/1 на надання послуг "Визначення експлуатаційних характеристик (коефіцієнтів яскравості та світлоповертання) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення в Рівненській області з метою підвищення якості дорожніх робіт (300 км лінії, 45 вимірів на 1 км)" (далі за текстом - договір).

Наказом Державного агентства автомобільних доріг України № 7 від 16.01.2013 "Про перейменування ДП ДНТЦ "Дор'якість", найменування державного підприємства "Державний науково-технічний центр якості та сертифікації дорожньої продукції "Дор'якість" змінено на Державне підприємство "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції" (скорочене найменування - ДП "Дорцентр").

Згідно з п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе надання послуг, направлених на підвищення рівня якості робіт: "Визначення експлуатаційних характеристик (коефіцієнтів яскравості та світлоповертання) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення в Рівненській області з метою підвищення якості дорожніх робіт (300 км лінії, 45 вимірів на 1 км)". Результатами послуг за договором є звіт про надані послуги (п.1.2. договору).

Згідно календарного плану (додаток №1 до договору) послуги за договором загальною вартістю 34 925,99 грн. мають бути надані в термін з вересня по грудень 2012 року.

Як зазначено в п.1.4. договору приймання результатів наданих послуг за договором здійснюється відповідно до акту здачі-приймання послуг при наявності відповідного бюджетного фінансування.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що вартість послуг за договором становить 34 925,99 грн. (Тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 99 коп.), у відповідності із калькуляцією кошторисної вартості (додаток № 3 до договору).

Грошові кошти за надання послуг за договором замовник поетапно перераховує на поточний рахунок виконавця у розмірах та у строки, визначені календарним планом. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі актів наданих послуг. ( п.2.2., п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору по наданню послуг за договором виконавець передає замовнику акт наданих послуг та комплект документів, зазначених у п. 1.2 договору.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору пунктом 4.1 передбачено відповідальність, визначену договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. (п.6.1. договору).

Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 договору та закінчується " 31" "грудня" 2012, а в частині оплати - до повного розрахунку. (п.6.2)

Пунктом 6.3. сторони погодили, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору та чинного законодавства позивач виконав свої зобов'язання щодо визначення експлуатаційних характеристик (коефіцієнтів яскравості та світлоповертання) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення в Рівненській області з метою підвищення якості дорожніх робіт (300 км лінії, 45 вимірів на 1 км) та надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 34 925,99 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: підписаним та скріпленим печатками сторін актом б/н від 24.12.2012, згідно договору №250/12/1 від 11.09.2012, на суму 34 925,99 грн.

25.12.2013 позивачем на адресу відповідача направлялася претензія № 25/17-609 від 24.12.2013, яку останній отримав 10.01.2014, що підтверджує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповідного реагування. Відповідачем доказів, які б спростовували викладене позивачем не надано.

Доказів оплати послуг за договором матеріали справи не містять та сторонами у справі не надавалися.

Позивач просить стягнути з відповідача 34 925, 99 грн. основного боргу, 5 972, 34 грн. пені, 2 444, 82 грн. штрафу, 4 016, 49 грн. інфляційних втрат, 490, 88 грн. 3 % річних та просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 250/12/1 на надання послуг «Визначення експлуатаційних характеристик (коефіцієнтів яскравості та світло повертання) горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення в Рівненській області з метою підвищення якості дорожніх робіт (300 км лінії, 45 вимірів на 1 км)» від 11.09.2012 є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, в договорі сторони погодили що оплата послуг здійснюється у розмірах та у строки, визначені календарним планом (п.2.2. договору), оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі актів наданих послуг (п.2.3. договору).

Матеріалами справи підтверджено, що акт виконаних послуг було підписано сторонами 24.12.2012.

Із змісту п. п. 1.4., 2.2., 2.3., 2.4. договору суд дійшов висновку, що строк оплати послуг за договором сторонами погоджено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, вимога про оплату 84 659,97 грн., з яких 34 925,99 грн. - за договором № 250/12/1 від.11.09.2012 (претензія № 25/17-609 від 24.12.2013) була направлена позивачем відповідачу 25.12.2013, що підтверджено матеріалами справи. Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був здійснити оплату передбачену договором у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, про що позивач зазначав в претензії. Претензія була отримана відповідачем 10.01.2014, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, а саме пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про оплату послуг наданих за договором 10.01.2014, у відповідача 11.01.2014 перед позивачем виникло зобов'язання по оплаті послуг наданих за договором в розмірі 34 925,99 грн.

Доказів виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором, як вже зазначалось, матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що протягом 7 днів встановлених ст. 530 ЦК України і станом на момент винесення рішення по справі відповідач своє грошове зобов'язання за договором на суму 34 925,99 грн. не виконав.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, що підтверджується підписаним актом прийняття послуг.

Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності якості наданих послуг умовам договору не заявлялось та суду не надано. При цьому, враховуючи п.1.4 договору надані позивачем відповідачу послуги на суму 34 925,99 грн. були прийняті відповідачем.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 34 925, 99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і обгрунтований, строк оплати наданих послуг відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 34 925, 99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, доводи відповідача щодо ненастання строку оплати за договором, спростовані матеріалами справи.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 972,34 грн. за загальний період з 18.01.2014 по 08.07.2014 та 2 444, 82 грн. 7 % штрафу у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України задоволенню не підлягають з нижченаведених підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. N 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов : якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 N 42/563; від 20.12.2010 N 06/113-38).

Позивач нараховує відповідачу у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України пеню в розмірі 0, 1 % та штраф в розмірі 7 % саме за порушення грошового зобов'язання, що не відповідає приписам ч. 2 ст. 231 ГПК України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 490, 88 грн. 3 % річних, 4 016,49 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 18.01.2014 по 08.07.2014 згідно ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошового зобов'язання ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 229 Господарського кодексу України), і відповідно в підлягають задоволенню, відповідно до розрахунку позивача, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 34 925, 99 грн. основного боргу, 490, 88 грн. 3 % річних, 4 016, 49 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзол" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13 літ. А; код ЄДРПОУ 34350814; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Державного підприємства "Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції" (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 51; код ЄДРПОУ 21476215) 34 925 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 99 коп. основного боргу, 490 (чотириста дев'яносто) грн. 88 коп. 3 % річних, 4 016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. 49 коп. інфляційних втрат та 1 505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн. 62 коп. витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко