Ухвала

від 11.09.2014 по справі 2а-1970/697/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Київ К/800/56847/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Блажівської Н.Є.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - ДПІ) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного агропромислового підприємства «Топільче» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0012132306 від 19 вересня 2011 року, яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 90 172,00 грн.

На обґрунтування позову зазначило, що придбання товару підтверджуються належними первинними документами, відповідно до вимог чинного законодавства включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за отриманими із запізненням накладними, висновки ДПІ про нікчемність правочинів, укладених з даним підприємством, є безпідставними.

13 березня 2012 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ №0012132306 від 19 вересня 2011 року скасовано.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що податковим органом не досліджувався факт придбання товару контрагентом Підприємства. Стверджуючи про безтоварність договору поставки, ДПІ зазначає, що товару на момент укладення договору та на момент його передачі Підприємству у власності ФГ «Мега -2007» не було, оскільки державна реєстрація товару здійснена 9 вересня 2008 року. У даному випадку, податковий орган ототожнив перехід права власності на товар із його державною реєстрацією.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Тернопільського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмови у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Підприємства з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства щодо операцій з ФГ «Мега 2007» за період з 1 серпня 2008 року до 30 вересня 2008 року, за результатами якої 2 вересня 2011 року був складений акт №6119/23-623/31103809 щодо порушення Підприємством п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

19 вересня 2011 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0012132306 згідно якого Підприємству було донараховано грошове зобов'язання з ПДВ, у розмірі 90 172,00 грн.

Мотивуючи рішення суди зазначили, що Товариством був укладений з контрагентом договір поставки техніки - трактора марки JOHN DEERE 8430 від 27 серпня 2008 року №11 на суму 1 238 680 грн., в тому числі ПДВ 206 446, 67 грн.

Відповідно до умов даного договору 30 відсотків (371 261, 46 грн.) від вартості товару покупець сплачує до 4 вересня 2008 року, а 70 відсотків (867 418, 54 грн.) - до 15 вересня 2008 року, виконання умов договору оформлено податковою та видатковою накладними від 29 серпня 2008 року №21 та актом прийому-передачі основних засобів від 29 серпня 2008 року.

29 серпня 2008 року, з моменту складання видаткових накладних, Підприємство набуло право власності на товар.

Відповідно до п.п.1.3 наказу Міністерства аграрної політики України №221 від 11 червня 2004 року «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, водних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» (далі - Наказ), державна реєстрація тракторів здійснюється інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Держтехнагляд) з метою забезпечення єдиного обліку машин, контролю за відповідністю їх ідентифікаційних номерів, конструкцій та технічного стану діючим в Україні правилам, нормативам і стандартам.

Реєстрація машин здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують особу, правомірність придбання машин, відповідність конструкції машин технічним вимогам тощо. Документами, що підтверджують правомірність придбання машин, може бути в тому числі біржова угода. Для реєстрації машин, що перебували в експлуатації і зареєстровані в інспекції Держтехнагляду, крім названих документів, додаються свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою про зняття машини з обліку попереднім власником.

Згідно з підпунктом 6.2 Наказу перереєстрація машин, у разі зміни їх власника, реорганізації чи ліквідації юридичних осіб згідно з чинним законодавством, проводиться на підставі заяви власника або уповноваженого ним органу, акта приймання-передавання машин із зазначенням їх марок, типів, року випуску, ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів, свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою про зняття машин з обліку попереднім власником.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що відповідно до Наказу державній реєстрації підлягає не право власності на рухомий об'єкт, а сам транспортний засіб, який саме його власник повинен подати (представити) на державну реєстрацію. Таким чином, не будучи власником транспортного засобу, особа не зможе зареєструвати (перереєструвати) транспортний засіб в Держтехнагляді.

Згідно з ст. 1 Закону України № 996-XIV від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду, крім іншого, складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку, серед іншого, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів в рахунок оплати товарів або дата отримання податкової накладної.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що відповідно до акту від 30 квітня 2013 року ДПІ не було встановлено відсутність податкової накладної чи її дефектність.

Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає

Керуючись статтями 220 , 220-1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області відхилити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Юрченко В.П.