Ухвала

від 29.09.2014 по справі 826/13583/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року м. Київ К/800/6227/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014

у справі № 826/13583/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Бурова техніка"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.08.2013 № 34926552207 та № 34826552207.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, складено акт № 160/26-55-22-07/31174865 від 30.07.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п.5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 (зі змінами та доповненнями), а саме: заниження товариством об'єкту оподаткування податком на прибуток на 1 360 000,00 грн., та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 340 000,00 грн. за три квартали 2010 року;

- пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4,пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.198.6 ст.198 п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755- VI із змінами та доповненнями, а саме: заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет суму 332 549,00 грн.;

- пп. "є" 14.1.54 п.14.1, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп. 164.2.2 п.164.2 ст. 164, п "а" 171.2 ст.171, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 547,22 грн.;

- Закону України від 23.09.1994 року № 185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження на територію України товару на суму 327 277,00 дол. США (еквів. 2 615 925,06 грн.) за контрактом від 27.12.2012 №2712/12 з компанією "Drill-Tek MWD Services ltd" (Канада).

На підставі акта перевірки, відповідачем 16.08.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 34926552207 (форма "Р"), яким занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток на 425 000,00 грн., у тому числі за основним платежем 340 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 85 000,00 грн. та № 34826552207 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 415 686,00 грн., у тому числі за основним платежем 332 549,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 83 137,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, основними видами діяльності ТОВ "НТП "Бурова техніка" є:

- діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу;

- розвідувальне буріння;

- неспеціалізована оптова торгівля;

- дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Також, ТОВ "НТП "Бурова Техніка" замовляє роботи по бурінню артезіанської розвідувально-експлуатаційної свердловини, роботи по виконанню гідробіологічних досліджень, роботи по підготовці, оформленню та узгодженню основних нормативно-технічних документів, необхідних для отримання ліцензії на право придбання, використання прекурсорів а також закуповує необхідну сировину.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - МПП «Промтехресурс», Представництвом «Регал Петроліум Корпорейшн Лімітед», ТОВ «Куб-Газ», ТОВ «Галс-К ЛТД», корпорацією Strait Oil & Gas LLC, Інститутом біології південних морів імені О.О.Ковалевської Національної академії наук України, ТОВ «Азов Петролеум ЛЛС» та ТОВ «Біо Плюс» підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, залізничними накладними, довіреностями, митними деклараціями та актами здачі-приймання виконаних робіт.

Встановлено, що на момент здійснення господарських операцій усі контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від контрагентів та на підставі первинних документів правомірно сформовано валові витрати.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль