Ухвала

від 02.10.2014 по справі 826/12138/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12138/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - Килівника Руслана Сергійовича на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайберт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайберт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - Килівник Руслан Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року в частині задоволення клопотання як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального законодавства України, та постановити в цій частині нову ухвалу про відмову у задоволенні зазначеного вище клопотання.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і постановити ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Задовольняючи вказане клопотання суд першої інстанції виходив з того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно до абзацу 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодекс) адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захисті цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що однією з вимог даного позову, є зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: використання та поширення іншим органам Міністерства доходів і зборів України акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, суд задовольнив клопотання позивача шляхом заборони Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та іншим податковим органам використовувати інформацію, що викладена в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лайберт» від 30.07.2014 року № 1717/26-59-22-08/38865619 за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції фактично ухвалив рішення про задоволення однієї з вимог адміністративного позову без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 1 17 КАС України, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 155, 159, 160, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - Килівника Руслана Сергійовича - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року - скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайберт» про забезпечення позову відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.