Постанова

від 29.09.2014 по справі п/811/2699/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року Справа №П/811/2699/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом : Приватного підприємства «Експрес-Хелп»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Приватне підприємство «Експрес-Хелп» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000622206 від 28.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 921,00 грн., у тому числі 1 947,00 грн. основного платежу та 974,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000632206 від 28.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 311,00 грн., у тому числі 1 849,00 грн. основного платежу та 462,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки податкового органу про порушення ПП «Експрес-Хелп» вимог податкового законодавства за господарськими операціями з ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента не можуть бути підставами для висновків у частині податкового обліку позивача.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки первинні документи отримані позивачем від ТОВ «Люкс Лайт ЛТД» не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагента-постачальника була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Також відповідач вказує, що позивачем під час перевірки не надано будь-яких документів, що підтверджують транспортування товару, що, на думку податкового органу свідчить про проведення безтоварних операцій між ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» та ПП «Експрес-Хелп».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

У судовому засіданні 29 вересня 2014 року представником відповідача подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, яке письмово погоджене представником позивача (а.с.168).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 29.09.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 31.03.2014 р. по 04.04.2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі направлень №481, №482 від 31.03.2014 р. (а.с.83, 84), відповідно до наказу №577 від 31.03.2014 р. (а.с.82) проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП «Експрес-Хелп» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 року, за результатами якої складено акт №82/11-23-22-06/23222239 від 11.04.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ПП «Експрес-Хелп», на думку відповідача:

- п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 1 849,00 грн.;

-п.198.2, п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за жовтень 2013 року в сумі 1 947,00 грн. (а.с.10-65).

На підставі акта перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000622206 від 28.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 921,00 грн., у тому числі 1 947,00 грн. основного платежу та 974,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.7);

- №0000632206 від 28.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 311,00 грн., у тому числі 1 849,00 грн. основного платежу та 462,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.8).

Як встановлено в судовому засіданні, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом визначено грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Лайт Люкс ЛТД», які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №05/09-1 від 05.09.2013 р. (а.с.164-166) ПП «Експрес-Хелп» у жовтні 2013 року придбало двері на суму 11 682,25 грн., у тому числі ПДВ - 1 947,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000165 від 18.10.2013 р. (а.с.114) та податковою накладною №31 від 18.10.2013 р. (а.с.115). Суму 9 735,21 грн. позивачем віднесено до складу витрат 2013 рік (а.с.144-147), а суму ПДВ - 1 947,04 грн. - до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року (а.с.149-154).

Оплату вартості товарів придбаних у ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою та журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 (а.с.120, 131).

У відповідності до п.3.5 до договору купівлі-продажу №05/09-1 від 05.09.2013 р. поставка товару здійснюється до м. Одеса продавцем (а.с.164).

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що відповідно до умов договору транспортування придбаного товару здійснювалося ТОВ «Лайт Люкс ЛТД», що підтверджується актом приймання-передачі від 22.10.2013 р. (а.с.157).

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про таку господарську операцію та призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, суд зауважує, що підтвердження отримання позивачем товару придбаного у ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» товарно-транспортними накладними не є визначальною умовою для отримання права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не пов'язує таке право з наявністю у платника податку товарно-транспортних накладних.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видом діяльності за КВЕД ПП «Експрес-Хелп» є, зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с.156).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що придбані двері реалізовані позивачем ПП «Будівельник», на підтвердження чого до суду надано копію картки рахунку 631 за жовтень 2013 року та видаткової накладної №8 від 06.03.2014 р. (а.с.112, 132-138).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПП «Експрес-Хелп».

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати у 2013 році та податковий кредит у жовтні 2013 року на підставі належно оформлених видаткової та податкової накладної, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. Разом з цим, ТОВ «Лайт Люкс ЛТД» на час видачі податкової накладної зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було зобов'язане виписувати податкові накладні.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Лайт Люкс ЛТД». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Зважаючи на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між ПП «Експрес-Хелп» та ТОВ «Лайт Люкс ЛТД», а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000622206, №0000632206 від 28.04.2014 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Експрес-Хелп».

Керуючись ст. ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000622206 від 28 квітня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Приватному підприємству «Експрес-Хелп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 921,00 грн., у тому числі 1 947,00 грн. основного платежу та 974,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000632206 від 28 квітня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Приватному підприємству «Експрес-Хелп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 311,00 грн., у тому числі 1 849,00 грн. основного платежу та 462,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Приватному підприємству «Експрес-Хелп», ЄДРПОУ 23222239 (25007, м. Кіровоград, вул. Пархоменка, 4) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт