Постанова

від 29.09.2014 по справі 823/2597/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року справа № 823/2597/14

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.

за участю представника позивача - Василенко Т.В. (за довіреністю), представника відповідача - Руденка І.С. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Ватутінський комбінат вогнетривів" звернулось до суду з адміністративним позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

В адміністративному позові позивач просить: визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19 серпня 2014 року № 0001172200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 337154 грн.; № 0001182200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 185248 грн., штрафна санкція 46312 грн.; № 0001162200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 44274 грн., штрафна санкція 11068 грн. 50 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та оформлені належним чином, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що викладені в акті перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові рішення, висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, заниження податку на прибуток. Крім того, представник відповідача наголосив, що в бухгалтерських документах, наданих позивачем до справи, маються розбіжності, а саме: в накладних зазначені інші реквізити договорів, в товаротранспортних накладних відсутня обов'язкова інформація, на що просив суд звернути увагу.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Публічне акціонерне товариство "Ватутінський комбінат вогнетривів" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області 20.07.1995 р., ідентифікаційний код 00191916. Відповідно до свідоцтва № 100280910 від 01.05.2010 р. ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лабораторні прилади та технології» за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., ТОВ «Аріона торг» за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р., ТОВ «Лідергаз» за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р., ТОВ «Трієм» за період з 01.06.2013р. по 31.07.2013р., ПП «Максимум М» за період з 01.04.2012р. по 31.05.2012р., ТОВ «Бізнес формат індустрія» за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., ТОВ «МКТ комюнікейшн» за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., ТОВ «КП Добробут» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., ТОВ «Укртрейдінвест» за період з 01.08.2013р. по 30.09.2013р., ТОВ «Бізнес Форум» за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р., ТОВ «Аграрне товариство Полудень» (станом на час здійснення перевірки ТОВ «Голден компані») за період з 01.01.2013р. по 28.02.2013р. та з 01.04.2013р. по 30.04.2013р., ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна» за період з 01.05.2013р. по 30.06.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2014 р. № 456/23-12-22-016/00191916.

На підставі встановлених порушень Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2014 року № 0001172200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 337154 грн.; № 0001182200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 185248 грн., штрафна санкція 46312 грн.; № 0001162200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 44274 грн., штрафна санкція 11068 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Як вбачається з акту від 12.08.2014 р. № 456/23-12-22-016/00191916, в ході проведення перевірки підстав для зменшення сум податкового кредиту по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Трієм», ТОВ «Бізнес формат індустрія», ТОВ «МКТ-Комюнікейшн», ТОВ «КП Добробут», ТОВ «Укртрейдінвест», ТОВ «Бізнес Форум» - відсутні, після отримання доказової бази буде проведено позапланову перевірку позивача згідно п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Максимум М», то з матеріалів адміністративної справи вбачається, що між ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" та ПП «Максимум М» укладено договір поставки від 20.01.2012р. №005-03/12.

Після отримання позивачем від ПП «Максимум М» товару (подрібненого лушпиння соняшника), останній на виконання вимог податкового законодавства надав позивачу податкові накладні, які складені у відповідності до вимог законодавства та мають всі необхідні реквізити, що підтверджує дійсність даних правочинів. Виконання зазначених договорів підтверджується видатковими накладними.

Позивачем надано товарно-транспортні накладні, як належний доказ транспортування придбаного подрібненого лушпиння соняшника від ПП «Максимум М» до позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та ПП «Максимум М» договору поставки від 20.01.2012р. №005-03/12 виконані, про що свідчать первинні бухгалтерські документи. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов до висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту з ПДВ у квітні 2012 року у сумі 70508 грн. 90 коп. (податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014р. № 0001172200) та у травні 2012 року у сумі 104605 грн. 28 коп. (44274 грн. - сума ПДВ, що підлягає сплаті за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2014р. № 0001162200).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Голден компані» (ТОВ «Аграрне товариство Полудень»), ТОВ «Лабораторні прилади та технології», ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна», ТОВ «Аріона торг», ТОВ «Лідергаз», то суд приходить до наступного.

Між ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" та ТОВ «Аріона торг», ТОВ «Лідергаз» укладені договори купівлі-продажу природного газу від 16.10.2013р. № 450/13-А-13-54 та від 28.02.2013р. №135/165/13, відповідно.

На підтвердження нібито виконання вищезгаданих договірних зобов'язань, позивачем надано податкові накладні та акти передачі-приймання природного газу.

Однак суд зауважує, що на вимогу суду позивачем не надано відомості щодо засобів вимірювальної техніки для обліку кількості газу, яка подавалась ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" від вищезгаданих контрагентів, які атестовані в органах Держстандарту України, що встановлені у позивача, які повинні відповідати Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», державним будівельним нормам ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», «Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України», затвердженими наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994р. №355, державним стандартам, нормативним та методичним документам Держспоживстандарту України, експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки, що передбачені пп. 3.1 п. 3 договорів від 16.10.2013р. № 450/13-А-13-54 та від 28.02.2013р. №135/165/13, відповідно.

По взаємовідносинах позивача та ТОВ «Голден компані» (ТОВ «Аграрне товариство Полудень»), ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна» позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні та акти надання послуг з посиланням на цивільно-правові угоди (ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна» - договір поставки від 25.04.2013р. №042502, ТОВ «Голден компані» - договір про надання послуг від 03.01.2013р. № 0301169, від 28.12.2012р. №2812165), однак суду не надано дані договори, що ставить під сумнів виконання вищезгаданих договірних зобов'язань. Разом з тим, позивачем до адміністративного позову надано договір поставки від 16.04.2013р. № 230/13, укладеного між позивачем та ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна» та договір на перевезення вантажу від 03.01.2013р. №111/13, укладений між позивачем та ТОВ «Голден компані», проте не надано суду первинних бухгалтерських документів (податкові накладні, видаткові накладні, тощо), які б свідчили про їх фактичне виконання.

Суд звертає увагу на те, що без фактичного здійснення господарської операції первинні документи не мають юридичної сили, що випливає з аналізу положення ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV, де зазначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З викладеного вбачається, що будь-які документи (договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд ставить під сумнів господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Голден компані» (ТОВ «Аграрне товариство Полудень»), ТОВ «Лабораторні прилади та технології», ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна», ТОВ «Аріона торг», ТОВ «Лідергаз», оскільки вони не містять доказів їх фактичного виконання, з підстав, наведених вище.

У цьому контексті суд зазначає, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Голден компані» (ТОВ «Аграрне товариство Полудень»), ТОВ «Лабораторні прилади та технології», ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна», ТОВ «Аріона торг», ТОВ «Лідергаз» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки вказані взаємовідносини оформлені неналежними (з недостовірною інформацією) документами.

Суд вважає, що вищезазначене свідчить про оформлення документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та відповідним їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, позивачем не надано.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-101112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.08.2014р. № 0001172200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 70509 (сімдесят тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 00 коп. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.08.2014р. № 0001162200 - по взаємовідносинах з ПП «Максимум М».

Проте, суд приходить до висновку, що договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Голден компані» (ТОВ «Аграрне товариство Полудень»), ТОВ «Лабораторні прилади та технології», ТОВ «Автоспецкомплектсервіс-Україна», ТОВ «Аріона торг», ТОВ «Лідергаз») - лише частково документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.08.2014р. № 0001172200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 70509 (сімдесят тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 19.08.2014р. № 0001162200.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" до Державного бюджету України 4798 (чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім) грн. 92 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 жовтня 2014 року