Рішення

від 09.09.2014 по справі 911/2524/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 911/2524/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Ступнік В. С. (довіреність б/н від 24.05.2014 р.);

від відповідача-1: Омельченко М. О. (довіреність № 3 від 23.01.2014 р.);

від відповідача-2: Коваленко О. М. (довіреність б/н від 14.08.2014 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Нова Україна", с. Добраничівка, Яготинський район

до:

1) Головного управління Держземагенства у Київській області, м. Київ;

2) Яготинської районної державної адміністрації, м. Яготин;

про визнання незаконною відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Сільськогосподарське підприємство „Нова Україна" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Головного управління Держземагенства у Київській області, Яготинської районної державної адміністрації про визнання незаконною відмову Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Київській області та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.2012 р., укладеного між ТОВ Сільськогосподарським підприємством „Нова Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією, який 01.01.2012 р. було зареєстровано у Державному реєстрі земель щодо земельної ділянки площею 24, 4503 га, яка має кадастровий номер № 3225582100:01:001:0018; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.2012 р., укладеного між ТОВ Сільськогосподарським підприємством „Нова Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією, який 01.01.2.2012 р. було зареєстровано у Державному реєстрі земель щодо земельної ділянки площею 24, 4503 га, яка має кадастровий номер № 3225582100:01:001:0018 на тих же умовах і на той же строк - на один рік, починаючи з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням, у запропонованій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставною і неправомірною відмовою відповідачів в укладенні додаткової угоди до спірного договору оренди землі на тих же умовах і на той же строк.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2524/14 за позовом ТОВ Сільськогосподарського підприємства „Нова Україна" до Головного управління Держземагенства у Київській області, Яготинської районної державної адміністрації про визнання незаконною відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.07.2014 р.

09.07.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.07.2014 р.

11.07.2014 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшов лист № 1125/7-25 від 09.07.2014 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

23.07.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 23.07.2014 р., у якому він просить суд визнати його неналежним відповідачем у даній справі, так як адміністрація не має легітимних повноважень щодо виконання позовних вимог.

23.07.2014 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача-2 судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

23.07.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.08.2014 р.

26.08.2014 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійши заперечення б/н б/д на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

26.08.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 09.09.2014 р.

05.09.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення № 115 від 05.09.2014 р. на відзив, що долучені судом до матеріалів справи.

08.09.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 413 від 08.09.2014 р., у якому він просить суд вийти за межі позовних вимог та визнати за ним право користування спірною земельною ділянкою.

08.09.2014 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійши доповнення б/н б/д до заперечення на позов, що долучені судом до матеріалів справи.

09.09.2014 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

Також, у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2012 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір оренди землі Кадастровий номер № 3225582100:01:001:0018, згідно умов п. 1. якого орендодавець передає, згідно розпоряджень Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 02.08.2011 р. № 518 та 18.06.2012 № 169, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області (землі сільськогосподарського призначення).

Межі земельної ділянки № 7 (сім) площею 24, 4503 га, в т.ч. сіножаті - 24, 4503 га, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за; межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, встановлені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 2. договору в оренду передається земельна № 7 (сім) загальною площею 24, 4503 га, в т.ч. сіножаті - 24, 4503 га, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області (землі сільськогосподарського призначення).

Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 37. договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: у тому числі, - закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

01.11.2012 р. вказаний договір було зареєстровано у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 322550004001835.

26.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача-1 із клопотанням № 36 від 26.04.2013 р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у якому просив поновити, у тому числі, спірний договір оренди землі.

У відповідь на клопотання № 36 від 26.04.2013 р. відповідач-1 звернувся до позивача із листом № 07-03/8523 від 21.05.2013 р., у якому зазначив про необхідність надання у відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі" проекту додаткової угоди для поновлення спірного договору оренди землі.

04.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача-1 із клопотанням № 172 від 01.11.2013 р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у якому просив поновити, у тому числі, спірний договір оренди землі, із доданим до нього проектом додаткової угоди до спірного договору оренди землі.

У відповідь на клопотання № 172 від 01.11.2013 р. відповідач-1 звернувся до позивача із листом № 08-03/10092 від 08.11.2013 р., у якому повідомив про розгляд вказаного клопотання про поновлення, у тому числі, спірного договору оренди землі та зазначив, що укладення договорів оренди землі на новий строк можливо вирішити частково - лише на земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, після надання документів та технічних матеріалів, що підтверджують відомості про об'єкти нерухомого майна, а щодо поновлення інших договорів оренди земельних ділянок, що є вільними від забудови, то укладення договорів оренди землі на такі земельні ділянки можливо після надання проекту відведення таких земельних ділянок.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати незаконною відмову Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Київській області та наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.2012 р., укладеного між ТОВ Сільськогосподарським підприємством „Нова Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією, який 01.01.2012 р. було зареєстровано у Державному реєстрі земель щодо земельної ділянки площею 24, 4503 га, яка має кадастровий номер № 3225582100:01:001:0018, та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 22.05.2012 р., укладеного між ТОВ Сільськогосподарським підприємством „Нова Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією, який 01.01.2012 р. було зареєстровано у Державному реєстрі земель щодо земельної ділянки площею 24, 4503 га, яка має кадастровий номер № 3225582100:01:001:0018 на тих же умовах і на той же строк - на один рік, починаючи з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням, у запропонованій редакції.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою землі здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 цього ж закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст. 13 цього ж закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 цього ж закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Пунктом 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України „Про оренду землі" (в редакції Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України „Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України „Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як було зазначено вище, вказаний договір було зареєстровано у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області лише 01.11.2012 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 322550004001835, а тому у відповідності до п. 45 договору спірний договір оренди землі набрав чинності з 02.11.2012 р. і відповідно з цього моменту розпочала свій перебіг оренда земельної ділянки та з урахуванням положення п. 8 договору строк дії спірного договору оренди землі і оренди земельної ділянки становив по 01.11.2013 р.

Як було зазначено вище, 26.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача-1 із клопотанням № 36 від 26.04.2013 р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у якому просив поновити, у тому числі, спірний договір оренди землі, але без проекту додаткової угоди до спірного договору оренди землі, а лише 04.11.2013 р. - після закінчення строку дії спірного договору оренди землі позивач звернувся до відповідача-1 із клопотанням № 172 від 01.11.2013 р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у якому просив поновити, у тому числі, спірний договір оренди землі, із доданим до нього проектом додаткової угоди до спірного договору оренди землі, на яке відповідачем-1 листом № 08-03/10092 від 08.11.2013 р. були надані обґрунтовані заперечення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне у відповідності до положень п. 8 договору та ст. 33 Закону України „Про оренду землі" повідомлення ним відповідача-1 про намір скористатися переважним правом на укладення спірного договору оренди землі на новий строк, у зв'язку із чим суд вважає, що у позивача не виникло право на поновлення спірного договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього у порядку та на підставі положень ст. 33 Закону України „Про оренду землі".

Доказ, доданий позивачем до позовної заяви, на підтвердження належного повідомлення відповідача-1 про намір скористатися переважним правом на укладення спірного договору оренди землі на новий строк, а саме клопотання № 36 від 26.04.2013 р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності не є належним доказом та не підтверджує належне повідомлення відповідача-1 про намір скористатися переважним правом на укладення спірного договору оренди землі на новий строк так, як вказане клопотання всупереч положенням ст. 33 Закону України „Про оренду землі" було подане без проекту додаткової угоди до спірного договору оренди землі.

Доказ, доданий позивачем до позовної заяви, на підтвердження належного повідомлення відповідача-1 про намір скористатися переважним правом на укладення спірного договору оренди землі на новий строк, а саме клопотання № 172 від 01.11.2013 р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності не є належним доказом та не підтверджує належне повідомлення відповідача-1 про намір скористатися переважним правом на укладення спірного договору оренди землі на новий строк так, як вказане клопотання всупереч положенням п. 8 договору та ст. 33 Закону України „Про оренду землі" було подане із пропущенням встановленого строку для його подання а ж після закінчення строку дії спірного договору оренди землі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності обґрунтованих заперечень відповідача-1 у формі листа № 08-03/10092 від 08.11.2013 р. у поновленні договору оренди землі Кадастровий номер № 3225582100:01:001:0018 від 22.05.2012 р., укладеного між ТОВ Сільськогосподарським підприємством „Нова Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією, протягом одного місяця після закінчення строку його дії не відбулось і його автоматичне поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у відповідності до положень ч. 6 ст. 33 Закону України „Про оренду землі".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку із набранням чинності 01.01.2013 р., під час дії спірного договору оренди землі, змінами до положень ст. 122 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України „Про оренду землі", внесеними у відповідності до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", неможливим є у даному випадку поновлення спірного договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього, оскільки сторона такого договору - відповідач-2 - Яготинська районна державна адміністрація станом на момент спливу строку його дії вже не має необхідних повноважень щодо розпорядження та надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, а поновлення договору оренди землі повинно врегульовуватись та здійснюватись саме із стороною такого договору - орендодавцем станом на момент його укладення, а необхідним є укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки із належним її орендодавцем, яким у даному випадку є відповідач-1 - Головне управління Держземагенства у Київській області.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне у відповідності до положень п. 8 договору та ст. 33 Закону України „Про оренду землі" повідомлення ним відповідача-1 про намір скористатися переважним правом на укладення спірного договору оренди землі на новий строк, у зв'язку із чим суд вважає, що у позивача не виникло право на поновлення спірного договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього у порядку та на підставі положень ст. 33 Закону України „Про оренду землі", та те, що неможливим є у даному випадку поновлення спірного договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього, а необхідним є укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки із належним її орендодавцем, а тому позовні вимоги позивача до відповідачів про визнання незаконною відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 вересня 2014 р.