02.10.2014 Справа № 363/757/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Войнаренко Л.Ф.
при секретарі Клименко В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Вишгороді цивільну справу за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна до ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Ольга-Трейдінг", ТОВ "Атлас Ворд Білдінг Системс Україна", ПП "Єліма", ТОВ "Арма Факторінг", треті особи Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки, визнання права користування,
В С Т А Н О В И В :
В січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Ольга-Трейдінг", ТОВ "Атлас Ворд Білдінг Системс Україна", ПП "Єліма", ТОВ "Арма Факторінг", треті особи Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки, визнання права користування.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що спірна земельна ділянка первісною площею 12,2803 га. знаходилась у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000380 від 19.08.1998р. та незаконно, без отримання згоди землекористувача була відчужена відповідачу ПП «Каріна», після чого відчужена ОСОБА_1, яким була відчужена частинами ТОВ «Олга- Трейдінг» площею 4,5000 га та ОСОБА_2 площею 6,2800 га. В свою чергу, ОСОБА_2 продав частину земельної ділянки площею 1,0000 га ТОВ «Атлас Ворд Сістемс Україна», частину земельної ділянки площею 1,5000 га ОСОБА_3 У власності ОСОБА_2 залишилась земельна ділянка площею 3,7800 га. Після відчуження у власності ОСОБА_1 залишилась земельна ділянка площею 1,5000 га, яку він відчужив за договором іпотеки, укладеним з ТОВ «Арма Факторінг». ТОВ «Арма Факторінг» в подальшому відчужило земельну ділянку площею 1,5000 га ПП «Єліма» шляхом купівлі-продажу.
Рішенням господарського суду Київської області по справі №17/013-10/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 року №271 «Про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємству «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства, визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 року №115 «Про продаж земельної ділянки сільськогосіюдарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Повопетрівської сільської ради за межами населеного пункту». В розгляді справи брали участь КСП ім.Ватутіна, ПП «Фірма «Каріна», ТОВ «Олга-Трейдінг», ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системе Україна», ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПП «Єліма», ТОВ «Арма Факторінг», тобто ті ж особи, які беруть участь у цивільній справі. Рішення набрало законної сили 20.06.2011 року.
Позивач вважає, що відчуження земельної ділянки відбувалося з порушенням вимог закону, тому на підставі ст. ст. 13,14, 19,121,124 Конституції України, п.9 p. XV «Перехідні положення» Конституції Українист ст. 1,78,90,116,128,210 ЗК України, ст. ст. 11,203,215,216,228,388,1212 ЦК України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», позивач просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803 га. від 07.03.2006 р. № 1745 укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та ПП «Фірма Каріна»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803 га. від
23.08.2006 р. №1072 укладений між ПП «Фірма Каріна» та ОСОБА_1;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,5000 га. від 20.06.2007 р.№ 3197 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олга-Трейдінг», зобов'язати ТОВ «Олга- Трейдінг» повернути дану земельну ділянку до земель державної власності;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,2803 га.
20.06.2007 р. №3200 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 повернути дану земельну ділянку до земель державної власності;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,500 га. від
2007 р. № 4045 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3., зобов'язати
ОСОБА_3 повернути дану земельну ділянку до земель державної власності;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0000 га. від
2007 р. № 4093 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс
Україна, зобов'язати ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» повернути дану земельну су до земель державної власності;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,500 га від
20.10.2009 р. №5593 укладений між ТОВ «Арма Факторинг» та ПП «Єліма», зобов'язати ПП «Єліма» повернути дану земельну ділянку до земель державної власності.
- витребувати у ТОВ «Олга-Трейдінг», ОСОБА_2, ТОВ «Атлас Ворд Білдінг
Системс Україна», ОСОБА_3, ПП «Єліма» земельні ділянки відповідно площею 4,5 га, 3,78 га, 1,0т 1,5 га, 1,5 га та визнати право користування земельною ділянками загальною площею 12, 2803 га.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, пояснив, що майно вибуло з володіння позивача
незаконно, без отримання його згоди, що встановлено рішенням Господарського суду Київської
області і в силу ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню, у зв'язку з чим укладені щодо
майна договори купівлі-продажу не відповідають вимогам закону та підлягають
визнанню недійсними.
Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники ТОВ "Ольга-Трейдінг", ТОВ "Атлас Ворд Білдінг Системс Україна", ПП "Єліма", ТОВ "Арма Факторінг" та третя особа Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області до суду не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином черес пресу «Час Київщини», причини неявки суду невідомі.
Представник Вишгородської районної державної адміністрація проти задоволення
позову не заперечував.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши всі обставини справи.
Надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Наявним в матеріалах справи рішенням господарського суду Київської області по справі №17/013-10/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 року №271 «Про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємству «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства, визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 року №115 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту». В розгляді справи брали участь КСП ім.Ватутіна, ПП «Фірма «Каріна», ТОВ «Олга-Трейдінг», ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системе Україна», ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПП «Єліма», ТОВ «Арма Факторінг», тобто ті ж особи, які беруть участь у цивільній справі. Рішення набрало законної сили 20.06.2011 року.
Господарським судом Київської області та Київським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до рішення II сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12.06.1998 року №22 «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право поставного користування землею радгоспу ім. Ватутіна та державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ від 19.08.1998 року, земельна ділянка №6 площею 12,2803 га входила до складу радгоспу ім.Ватутіна. Передача в оренду земельної ділянки ПП «Фірма «Каріна» та подальший її продаж Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області був здійснений всупереч порядку, встановленому Земельним кодексом України, земельна ділянка не була вилучена за згодою землекористувача, право землекористування не припинялося, відповідна землевпорядна документація не розроблялася. Господарським судом зроблений висновок, що передача в оренду земельної ділянки ПП «Фірма «Карина» та її подальший продаж повинні були здійснюватись виключно після вилучення земельної ділянки площею 12,2803 га із постійного користування радгоспу ім.Ватутіна, на підставі чого прийнято рішення про визнання протиправним та скасування розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 26.04.2004 року №271 «Про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємству «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» та від 03.03.2006 року №115 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту».
Постановою Вищого спеціалізованого суду України від 23 липня 2014 року рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2014 року у справ №17/013-10/19 залишено в силі.
Згідно з ч. 3 ст .61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд вважає встановленими обставини щодо протиправності та невідповідності закону рішень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, якими спірна земельна ділянка площею 12,2803 га була передана ПП «Фірма «Каріна» без вилучення і згоди попереднього землекористувача, яким є позивач, припинення його права користування та на підставі яких між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та ПП «Фірма «Каріна» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803 га від 07.03.2006 р. за реєстром №1745.
Як видно із матеріалів реєстраційної справи КСП ім. Ватутіна, підприємство є правонаступником всіх прав і обов'язків радгоспу ім. Ватутіна.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Нормами ст.14 Конституції України передбачено - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Актами цивільного законодавства, згідно ст.4 ЦК України є Конституція України, Цивільний кодекс України та інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як передбачено ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України, «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року .\°9 вбачається, що правочинами, що порушують публічний порядок є правочини спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним тобто правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної гласності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави,
її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803га. від 07.03.2006 р. за реєстром №1745, укладений ПП «Фірма «Каріна» на підставі протиправних розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області є таким, що не відповідає актам цивільного законодавства, зокрема положенням ст.ст.141, 149, 151 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання), інтересам держави і суспільства, суперечить положенням ст.ст.8, 14, 19 Конституції України, та, відповідно, вимогам встановленим ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
Суд вважає доведеним те, що оскаржуваний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803 га. від 07.03.2006 р. за реєстром №1745 є таким : що порушує публічний порядок, так як посягає на суспільні правові та соціальні основи держави, спрямований на використання всупереч закону державної власності, незаконне розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Що стосується решти позивних вимог, вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому-разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
Належних доказів, які підтверджують недобросовісність набувачів майна відповідачів ТОВ «Олга-Трейдінг», ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системе Україна», ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПП «Єліма», ТОВ «Арма Факторінг» під час розгляду справи не надано.
Згідно із ст. 300 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 388 ЦК України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як видно з викладених норм, законодавець наділяє правом звернення до суду з вимогою про витребування майна в добросовісного набувача виключно власника майна, а не будь-яку іншу особу. Таким чином позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на нормах чинного законодавства у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання недійсним договіру купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803 від 7 березня 2006 року №1745, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та ПП "Фірма Каріна" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.11,60, 61,174,208,209,213 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовільнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 12,2803 від 7 березня 2006 року №1745, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та ПП "Фірма Каріна".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На рішення суду може бути протягом десяти днів подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя Л.Ф.Войнаренко
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2014 |
Оприлюднено | 09.10.2014 |
Номер документу | 40751537 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Войнаренко Л. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні