Рішення

від 30.09.2014 по справі 920/1038/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.2014 Справа № 920/1038/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмайстер-М",

м. Охтирка, Сумська область

до відповідачів : 1. Виконавчого комітету Охтирської міської ради, м. Охтирка,

Сумська область

2. Охтирського управління Державної казначейської служби України,

м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 19 675 грн. 38 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А

За участю представників сторін:

Від позивача: Абрамович О.В.

Від відповідачів: 1) Левада Є.Л.

2) не з'явився

При секретарі судового засідання Малютіній М.С.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 69 від 02.09.2013 року у розмірі 14 914,87 грн., штраф у розмірі 2833,83 грн., збитки від інфляції в розмірі 1670,47 грн., 3% річних в розмірі 256,21 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Перший відповідач подав клопотання про залучення до матеріалів справи платіжного доручення № 1 від 08.08.2014 року з відміткою про проведення платежу банком від 26.08.2014 року. Судом задоволено дане клопотання відповідача.

04.09.2014 року до господарського суду Сумської області другим відповідачем - Охтирським управлінням Державної казначейської служби України Сумської області було подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову і просить відмоивти в його задоволенні.

Представник другого відповідача в судове засідання не прибув, проте надіслав клопотання, в якому ззначив, що платіжним дорученням № 1 від 08.08.2014 р. позивачу було перераховано кошти в розмірі 14 914 грн. 87 коп., що становить суму основного боргу. Окрім цього, зазначив, що просить розглядати справу без їхнього представника, у зв'язку з відсутністю фінансування видатків на відрядження.

Представник позивача в даному судовому засідані щодо сплати основного боргу в розмірі 14 914 грн. 87 коп. не заперечував, проте наполягав на стягненні з першого відповідача штрафних санкцій.

Представник першого відповідача в судовому засіданні заперечував щодо стягнення штрафних санкцій, оскільки порушення зобов'язання сталося не з їх вини.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу, відповідачам для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, першого відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02.09.2013 р. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду № 69.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту приміщення виконавчого комітету Охтрської міської ради за адресою: м. Охтирка, вул. Жовтнева, 11, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх. Роботи виконуються з матеріалів Виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач виконав свої обов'язки за Договором належним чином, тобто здійснив капітальний ремонт приміщення своєчасно та якісно, що підтверджується:

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 14.11.2013 року (по формі КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін;

- актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 14.11.2013 року (по формі (КБ-2в), підписаного уповноваженими представниками сторін;

- договором, перелік робіт за яким відповідає вищезазначеним Акту по формі КБ-3 та Довідці по формі КБ-2в;

- актом зведення взаєморозрахунків від 01.01.2014 р., яким відповідач визнає вимоги позивача частково, а саме, у розмірі суми виконаних та неоплачених робіт, але без штрафних санкцій;

Позивач зазначає, що п. 2.2 Договору встановлено, що оплата здійснюється в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставлених рахунків - 30% попередня оплата, 70% - по факту виконаних робіт, згідно акта виконаних робіт.

Окрім цого, позивач зазначає, що відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання даного позову.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити законом покладений саме на замовника.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду».

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, згідно з якою, Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Частиною першою ст. 853 Цивільного кодексу України, передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Разом з тим, в ході судового розгляду було встановлено, що відповідач суму основного боргу у розмірі 14 914 грн. 78 коп. сплатив повністю, що підтверджується наданими сторонами документами.

Тому у зв'язку із сплатою після надходження позовної заяви до суду відповідачем основного боргу в сумі 14 914 грн. 78 коп, провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що за порушення строку оплати за цим договором Замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до п. 5.4 Договору, в силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, штраф за прострочення оплати за послуги позивача становить 2 833 грн. 83 коп.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 2 833 грн. 83 коп. штрафу, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п. 5.4 Договору підряду № 69 від 02.09.2013 р.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по вищевказаному договору позивач просить стягнути з відповідача 256 грн. 21 коп. 3% річних та 1 670 грн. 47 коп. інфляційних втрат.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1 827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 203, 207, 208, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 14 914 грн. 78 коп. основного боргу провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 11, код 04058002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмайстер-М" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, буд. 8, код 37981579) 2 833 грн. 83 коп. штрафу, 256 грн. 21 коп. 3% річних, 1 670 грн. 47 коп . інфляційних втрат, 1 827 грн. 00 коп . судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2014 року.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА